Стислий переказ тексту. Дві груші і одна

Мета: вчити дітей писати стислий переказ тексту; розвивати вміння самостійно складати план тексту; активізувати словниковий запас школярів; виховувати доброзичливість, прагнення безкорисливо допомагати людям.

Обладнання: фотографії бабусі і дідуся, малюнки із зображенням дітей, які допомагають іншим.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

• Ми з вами неодноразово вели мову про минуле нашої держави, обговорювали сьогоднішнє, а також мріяли про майбутнє. Без минулого не може бути майбутнього.

• А хто є майбутнім нашої країни? (Діти).

• Хто нам подарував життя? (Наші батьки).

• Хто подарував життя вашим батькам? (Наші дідусі і бабусі).

• Це наше минуле.

• Бабуся, бабуня, бабусечка! Перша заступниця і порадниця. Але кожна бабуся – це колишня донечка і внучка… Дівчинка, дівчина, дружина, мати… Бабуся – це довге життя жінки. Дай нам, Боже, дожити до віку бабусь, і навіть прабабусь, при доброму здоров’ї, при ясному розумі, при великій мудрості.

Я – весна, мене жде літо,

а бабуся вже зима.

• Про що ми можемо так сказати? (Про молодість, зрілість і старість).

• Сьогодні ми будемо говорити про людей похилого віку, які прожили довге і нелегке життя, багато роботи виконали, чимало горя зазнали. Будемо вчитися бути уважними до них, шанувати їх, у всьому допомагати.

2. Розгляд ілюстрацій

• Ви принесли фотографії своїх дідусів і бабусь. Погляньте на них і скажіть, який у них вираз обличчя? (Втомлений, зажурений).

• Що ви зможете сказати про волосся? (Сиве).

• Які у них руки? (Натруджені, мозолисті, втомлені).

• Які очі? (Ясні, від яких сонячними промінчиками розбігаються дрібні зморшки. Вони ласкаві і люблячі. В них не побачиш ні лукавства, ні хитрування. Це погляд щирості, добра, любові).

• Який голос? (Ніжний, як воркування сивої голубки).

• Чому такими стали наші дідусі і бабусі? (Вони багато працювали, турбувалися про своїх дітей та онуків).

3. Розповіді учнів

• Як ви відноситесь до батьків ваших батьків?

• Що вони значать для вас?

• Як ви звертаєтесь до них?

• Розкажіть про своїх дідусів і бабусь.

Зразок

Моїй бабусі 85 років. Вона живе разом з нами. Складним було її життя. Найгірше те, що довелося пережити страхіття війни, на якій загинув бабусин тато. Це горе великим тягарем лягло на дитячі плечі. Бабуся була найстаршою дитиною в сім’ї.

Все життя вона тяжко працювала. Ростила дітей, няньчила внуків, дбала й піклувалася про нас. А тепер ми їй у всьому допомагаємо. Усі дуже любимо нашу сивочолу голубку.

• Якби ваша воля, щоб ви зробили для стареньких і немічних людей?

• А що ви можете зробити для літніх людей вже зараз?

(Виконати їхнє прохання, допомогти перейти дорогу, піднятись по сходах, піднести сумку, поступитися місцем, купити ліки, продукти, розрадити. Особливо важливо вміти вислухати, може, навіть в котрий раз їхню розповідь, щоб вони відчули, що комусь потрібні).

• Але є ще і чужі дідусі і бабусі, в яких немає дітей, онуків або вони дуже далеко. Хто це? Чи знаєте ви їх? Чи ходите до них? Чим допомогли?

• Не забудьте всміхнутися, вітаючись з ними, зупинитись і поцікавитись їх самопочуттям і надати посильну допомогу.