Правда буває гірша за неправду

Одного разу мама послала мене до сусідів позичити солі. Я довго не повертався. Вдома вже й борщ закипів. А коли я нарешті прийшов і приніс у баночці сіль, то мама запитала, чому це я так довго ходив.

Я пояснив, що сусіди запропонували поснідати разом із ними, і я не міг їм відмовити. За це мама назвала мене нечемою. Вона додала, що слід було подякувати і сказати, що я неголодний. Але ж мені дуже хотілося їсти. А сказати, що я не голодний, – це неправда. Неправду ж говорити не можна.

Та мама відповіла, що правда буває гірша за неправду. Я й досі не можу зрозуміти: як же це так?

9. Орфографічна підготовка

• Зверніть увагу, як пишуться такі слова:

нечема, не голодний, неправда, немає.

V. Фізкультхвилинка

VІ. Самостійна робота над творчим переказом

• Пригадайте, як відокремлюються на письмі дві частини складного речення.

VІІ. Перевірка виконаної роботи

VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів

ІХ. Підсумок уроку

• Який переказ складали на уроці?

• Ким відчули ви себе, складаючи твір?

• Чи завжди треба бути правдивим?

Будь правдивим, але не жорстоким,

гідність май та іншого шануй.

Будь людиною і кожним кроком

Ближньому любов свою даруй!

Додаткові матеріали

Правдиве серце – головна зброя істини.

Ж.Ж.Руссо

Справжня чесність не може терпіти неправди.

Г. Філдінг

Свята правда

Люби других, як самого себе,

І ворогу не мисли злого;

Чого не хочеш для себе,

Не побажай того другому.

Усяка наука у цих словах,

Свято правди тут скрижалі;

Другої правди не буває,

Одну її я тільки знаю.

Не буде їй вовік кінця,

Вона не мре і не загине,

А з-під тернового вінця

Вона до нас колись прилине.

Правда буває гірша за кривду

Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.

Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.

Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:

• Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.

• Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.

Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:

• Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?

• Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.

• Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це, – відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.

Урок 14

Вибірковий переказ тексту.

В гостях у весни

Мета: ознайомити учнів із поняттям «вибірковий переказ», вчити вибірково переказувати текс; розвивати уміння самостійно складати план тексту; збагачувати мовлення дітей образними словами і словосполученнями; виховувати любов до природи.

Обладнання: малюнки, ілюстрації із зображенням ранньої весни.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Любі діти! Рівно встаньмо

І в довкілля вирушаймо!

Щоб робота в нас кипіла,

Попрацюєм дружно, вміло!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

Весняне вітання

Рідний гаю, здрастуй!

З проліском і рястом,

З першою кленовою

Краплею живою.

З першою розмовою

Цвіту із бджолою.

Рідний луже, здрастуй!

Вербно-зеленастий,

Вільховий, березовий,

Зустрічаймо весну!

Молода травиченька

З променів прядеться,

З неї тобі витчеться

зелене ряденце.

В. Києвський

• Яку б картину до цього вірша ви намалювали?

• Виберіть із вірша слова, які б стали назвою до картини.

• Діти, все прокидається вранці і починається новий день. А чи знаєте ви, коли прокидається від сну природа?

• А хто може розбудити природу? (Тепле сонечко, щебіт пташок, дзюрчання струмочків, весняний вітерець).

• З чого починається весна?

(Весна починається з перших проталин, тоненьких паростків першої травички, з білосніжних пролісків, з танення криги на річках, з повернення з теплого краю граків, шпаків, жайворонків, з ласкавих теплих промінчиків сонечка. Навесні сонечко прокидається раніше. Теплі промінчики підганяють неслухняні струмки до матусі-річечки. І хоч вони ще не так щедро роздають своє тепло діткам, птахам, рослинам, але сонечко дуже любить весну).

• Що можна сказати про повітря? (Пахне першою зеленню, молодим листячком, ввібрало аромати квітів, прозоре, чисте, свіже, п’янке).

• Підберіть слова, які відтворюють красу та своєрідність весни. Весна яка? (Зелена, гомінка, голуба, красива, квітуча, рухлива, дощова, похмура,

сонячна, стрімка, дзвінка, ніжна, пахуча, вітряна).

• Назвіть якомога більше кольорів, яких не було взимку. Який з них першим з’являється у весняній природі? (Світло-зелений, голубий, синій, жовтий).

• Як ви думаєте, чому весну часто називають блакитною?

• Яким буває весняне небо? (Чисте, прозоре, лагідне).

• Чому його іноді називають усміхненим? (Сонце передає свій сміх, радість, весняний настрій, природа прокидається і оновлюється).

• А чи раділи ви першим листочкам?

• Як ви опишете їхню зелень? (Ясна, прозора, ніжна, несмілива, тендітна).

• Які епітети можна дібрати до слів:

весна – прекрасна, юна, чудова, довгождана, красуня…

проміння сонця – тепле, лагідне, щедре, ласкаве …

листочки - ніжні, зелені, клейкі, маленькі…

струмочки – веселі, прудкі, гомінливі…

• Які весняні місяці ви знаєте?

• А чи відразу до нас приходить весна? (Ні. У березні весна пробуджується від зимового сну. У квітні одягає своє зелене вбрання. У травні – квітує).