5.5. Фактор мовного оформлення

Ця група правил пов’язана з вибором тих чи інших слів при висловлюванні думки:

• різноманітьте використовувані слова, користуйтесь синонімами, близькими за значенням словами й зворотами;

• використовуйте слова, які викликають образи: це означає, що потрібно використовувати більше конкретних слів (які позначають дію, предмети) замість абстрактних й узагальнюючих;

• користуйтесь розмовною мовою, не зловживайте книжковим словами;

• різноманітьте інтонацію, не говоріть монотонно;

• підтримуйте однаковий темп з партнером (нормальний темп – це близько 120 слів за хвилину, тобто половина сторінки тексту, надрукованого через 2 інтервали та прочитаного за одну хвилину);

• цифр намагайтесь наводити якомога менше й бажано їх округляти до цілого значення.

5.6. Фактор стилю спілкування

Демонструйте:

• дружелюбність та щирість;

• натхнення;

• помірну емоційність;

• фізичну бадьорість, рухливість.

5.7. Фактор обсягу повідомлення

Будьте максимально стислими. Говорити потрібно менше ніж співрозмовник і короткими реченнями.

5.8. Фактор розташування інформації

Важливу інформацію давайте на початку і в кінці; бажано її повторити кілька разів в різних місцях своєї промови й різними словами.

5.9. Фактор адресату

Фактор адресату передбачає необхідність враховувати тип співрозмовника чи аудиторії й звертатися до них з урахуванням особливостей їхнього сприйняття, рівня знань та інтересів. З різними людьми слід розмовляти та переконувати їх по-різному. «Мова має бути пошита за міркою слухача, як плаття – за міркою замовника» [13].

Існують особливі правила, як ефективно спілкуватися з дитиною, чоловіком, жінкою, юнаком, літньою людиною, з великою чи маленькою аудиторією, з підготовленою чи непідготовленою аудиторією, з гуманітаріями чи «технарями» тощо.

Контрольні питання

1. Що таке вербальне спілкування?

2. Що таке адекватний мовний вплив?

3. Назвіть основні фактори вербального мовного впливу.

4. Що дає мовному впливові дотримання норм мовного етикету?

5. Що дає мовному впливові дотримання норм культури мови?

6. Що таке – збільшувати співрозмовника? Як це можна зробити?

1. Як можна зменшити себе в очах співрозмовника?

1. Що таке – індивідуалізувати співрозмовника? Якими засобами цього можна досягти?

9. Чому неможна давати поради, якщо нас про це не просять?

10. Наведіть приклади прийомів підсилення переконливості мови.

Лекція 6. Види публічних виступів

План лекції:

6.1. Функції публічних виступів.

6.2. Види публічних виступів.

6.1. Функції публічних виступів

Існує велика кількість класифікацій публічних виступів. Для практичного навчання мистецтву публічного виступу найважливішим поділ публічних виступів на види за їх функціями, тобто згідно з метою, яку перед собою ставить оратор у своєму виступі. Іноді таку класифікацію називають класифікацією жанрів публічного виступу.

Виділяють чотири основні та найбільш поширені в ораторській практиці функції (мети) публічних виступів:

1. Повідомити певну інформацію.

Така промова називається інформаційною. Інформаційний жанр використовується в науковій доповіді, повідомленні, лекції перед студентами, у монолозі вчителя при поясненні, у розповіді про який-небудь випадок або при описуванні якогось явища, у відповіді студента на семінарському занятті. Інструкція, оголошення про майбутню подію також відносяться до інформаційних виступів.

2. Виконати загальноприйнятий ритуал, протокол, етикет.

У цьому випадку можна говорити про протокольно-етикетний виступ: привітання офіційної делегації, офіційне повідомлення ювіляра, вступне слово перед якимось офіційними заходами, виступ з оцінкою заслуг людини чи організації (похвальне слово), промова на траурному мітингу, офіційний тост та ін.

3. Розважити зібрання.

У такому випадку ми будемо мати розважальний виступ. Такими, наприклад, можуть бути неофіційні тости, промови на банкетах, розповіді про забавні пригоди, смішні випадки з життя тощо.

4. Переконати.

Переконуюча промова покликана показати правильність позиції оратора, закріпити чи змінити думку аудиторії з конкретного питання. Типовими прикладами переконуючих виступів є виступи в наукових і політичних дискусіях, передвиборчі, агітаційні, рекламні виступи.

Цілі, які ставить перед собою оратор, можуть збігатися, у результаті чого виступи отримують комплексний характер. Можна, наприклад, говорити про інформаційно-етикетні, інформаційно-розважальні, інформаційно-переконуючі виступи, можливі й інші змішані типи.