Основні вимоги до віку та кількісного складу учасників і керівників

туристсько-спортивних походів

Ступені складності (ст. с.) Категорії складності (к.с.)	Вік керівників та учасників походів за видами туризму										Мінімальний та максимальний склад групи
	Керівники	Учасники
		Пішохідний	Лижний	Гірський	Водний	Велосипедний	Автотуризм	Мототуризм	Спелео
									Горизонтальні печери	Вертикальні печери
1 ст.с.	18	10	10	-	11	14	-	-	12	-	6-25
2 ст.с.	18	11	11	-	12	14	-	-	12	-	6-20
3 ст.с.	18	12	12	13	13	14	-	-	12	-	6-20
І к.с.	19	13	14	14	14	14	18	16	13	14	6-15
ІІ к.с.	20	14	15	15	15	15	19	17	14	15	6-12
ІІІ к.с.	20	15	16	16	16	16	20	18	15	16	6-12
ІV к.с.	21	16	17	17	17	17	20	18	18	18	6-10
V к.с.	22	17	18	18	18	18	20	18	18	18	6-8
VІ к.с.	22	18	18	18	18	-	-	-	-	-	6-8

Комплектування групи краще за все робити з дітей одної вікової категорії (молодший, середній, старший шкільний вік), які знають один одного і яких обов’язково знає керівник групи (з одного класу, двора, гуртка, клубу).

При комплектуванні туристської групи важливо враховувати фізичну підготовку учасників походу. Бажано, щоб фізичні можливості дітей були приблизно однакові.

Необхідно враховувати туристський досвід учасників походу. Не можна в похід І к.с. брати дітей, які ніколи не ночували поза своєю домівкою. Не менш важливим є психологічна сумісність дітей.

Учасники будь-яких походів повинні вміти плавати.

Похідне життя та спільне подолання труднощів на маршруті та в туристському побуті дуже зближують дітей, вони краще та глибше пізнають характери один одного, народжується дружба, яка може залишитися на довгі роки, іноді визначаючи спільний вибір професії, зберігаючи тісну взаємодопомогу між сім’ями вже дорослих людей.

Коли група вже сформована, визначені її кількісний та віковий склад, задачі та цілі походу, можна приступати до дуже відповідального кроку – розподілу обов’язків між учасниками походу. Розподіл обов’язків повинен проходити під час збору всієї групи. При цьому можуть проявитися негативні риси характеру деяких учасників, які не хочуть брати на себе будь-який вид робіт, або навпаки - дуже активні діти беруть на себе кілька обов’язків. Керівник походу повинен керувати ситуацією і розподілити обов’язки так, щоб враховуючи інтереси та здібності дітей, кожен з учасників мав один обов’язок в поході, але ставився до нього зі всією відповідальністю.

Обов’язки педагогів:

1. Керівник групи призначається приказом по школі або позашкільному закладу, радою фізкультури підприємства або туристського клубу.

Керівник зобов’язаний – забезпечувати підготовку групи до походу (вчасно проводити збори групи, батьківські збори, на яких вирішуються всі господарські та організаційні питання), оформлювати маршрутні документи, підтримувати дисципліну і порядок у групі, сприяти досягненню мети походу.

Керівник відповідає з дотримання правил організації і проведення походу, виконання вимог „Закону про охорону природи”, за безпеку учасників походу на маршруті, збереження отриманого спорядження, витрати підзвітних грошей.

Керівник повинен бути здібним організатором і досвідченим туристом, чуйним і дбайливим товаришем, культурною людиною, добре знати маршрут, вміти орієнтуватися на місцевості.

Керівник користується правом єдиноначальника. І його вказівки про порядок руху, взаємодопомогу, різноманітні доручення є обов’язковими і повинні виконуватися беззаперечно. Якщо необхідно, керівник має право змінити маршрут або припинити похід.

2. Заступник керівника групи обирається з числа педагогів або досвідчених туристів, який користується повагою та має авторитет у дітей та батьків. Його розпорядження також є обов’язковими для групи, бо він діє у відповідності з рішенням керівника.

Головне завдання заступника – сприяти створенню здорового морального клімату в колективі, підтримувати дух дружби, товариськості і взаємодопомоги, без яких неможливе успішне проведення походу.

Обов’язки учасників походу:

1. Командир – обирається з числа найдосвідченіших та авторитетних дітей. Повинен бути вольовим, безпристрасним, вимогливим до себе та інших учасників походу. Перевіряє виконання обов’язків учасниками групи, допомагає при групі під час руху на маршруті, контролює організаційні питання.

2. Комендант табору – виконує обов’язки тоді, коли група зупиняється на ночівлю, слідкує за правильністю постановки наметів, знаходить оптимальне місце для вогнища, слідкує за порядком та чистотою в таборі, після зняття табору вранці перевіряє стан галявини, яку залишає група (повинно бути чистіше та охайніше, ніж тоді, коли група прийшла на цю галявину).

3. Завгосп по харчуванню (начпрод) – працює у тісному контакті з керівником групи. Складає повну розкладку продуктів на похід по дням та кількості учасників. Консультує по питанням правильного зберігання та пакування продуктів, складає графік розвантаження учасників походу по дням, складає графік чергувань, слідкує за черговими, при необхідності консультує їх під час приготування їжі та витрачання продуктів.

4. Завгосп по спорядженню – працює в тісному контакті з керівником групи. Складає список групового та особистого спорядження, розподіляє групове спорядження по учасникам походу. Консультує по зберіганню та пакуванню групового та особистого спорядження, слідкує за станом групового спорядження під час походу та після походу перед поверненням спорядження на склад.

5. Ремонтник – працює в тісному контакті із завгоспом по спорядженню, комплектує та зберігає у себе ремонтний набір групи, проводить профілактику, перевірку та ремонтні роботи по відновленню функцій спорядження та інвентарю групи.

6. Медсестра (медбрат) – комплектує та зберігає у себе медичну аптечку, вивчає лікувальні властивості медикаментів, щоб правильно надати медичну допомогу в разі необхідності, щоденно перевіряє стан здоров’я учасників походу, проводить профілактику основних видів травмувань та захворювань.

7. Скарбник - робить усі грошові розрахунки, збирає у туристів гроші на харчування, плату за прокат спорядження, транспортні розходи. Купує проїзні квитки, веде суворий облік витрат і в будь-який час за вимогою учасників повністю повинен бути готовий звітувати про витрачені кошти.

8. Фотограф – працює в тісному контакті з керівником, має фотоапарат та знайомий з технікою фотографування, турбується про робочий стан фотоапарату, наявність плівок (за потребою). Фотографує на маршруті, на привалах, на ночівлях. Робить цільові фотографії для звіту про похід, стенду, стінної газети, для матеріалів по краєзнавству. Краще, коли у групі будуть два фотографа – один робить світлини під час руху групи на маршруті, інший – під час відпочинку, ночівель, у історичних (природних, архітектурних) пам’яток.

9. Краєзнавець – відповідає за краєзнавчу роботи групи, веде щоденник походу, веде записи бесід з цікавими людьми, робить описи історичних (природних, архітектурних) пам’яток, записує зміст пояснювальних щитів, які зустрічаються на маршруті.

10. Топограф - приймає участь в розробці маршруту, складає і коректує похідні картосхеми, має запасні карти та кроки, консультує учасників про особливості та характер маршруту, оказує допомогу в орієнтуванні на місцевості.

11. Хронометрист - має годинник з будильником, слідкує за режимом дня в поході (піднімає групу в назначену годину, слідкує за часом виходу групи на маршрут, за ходовим часом та часом відпочинку, часом обіду, часом запинку на ночівлю), має щоденник, куди вносить записи дії групи за годинником на кожен день, вносить також розклад руху транспорту, яким користується група, розклад роботи музеїв, виставок.

12. Костровий – учасник, який має запас сірників в герметичній упаковці та несе як групове спорядження сокиру, організовує учасників групи для збирання дров для костра, слідкує за безпекою організації багаття, допомагає черговим розпалити вогнище при складних погодних умовах, слідкує за наявністю дров на ранок з вечора, при виході групи з галявини на маршрут слідкує за тим, щоб костер був загашений.

13. Літописець (за можливістю) – дитина, яка має літературні здібності та веде щоденник, куди записує цікаві випадки в поході, цікаві або смішні вислови учасників походу, цікаві розмови у костра, все, що може увійти в літературну збірку гуртка (клубу) з фотографіями авторів висловів, місць події під назвою „А у нас в поході...”

14. Чергові – посада перехідна (з вечора до вечора) на яку за графіком обираються по 2 учасники походу. Працюють в тісному контакті з завгоспом по харчуванню (ним і назначаються) та костровим. Готують їжу на всю групу (вечеря, сніданок, обід), потім передають чергування наступним черговим. Чергові під час свого чергування несуть скатертину, приправи, сіль, залишки їжі яку можна транспортувати.

15. Дров’яна команда (за потребою) – 3-4 дитини, які під керівництвом кострового збирають дрова для багаття.

16. Розвідники – 1-3 дитини, які підпорядковуються керівникові походу та топографу. Під час проблем з орієнтуванням, пошуком місця для ночівлі або будь-яких об’єктів повинні пройти невелику відстань для уточнення місця знаходження в той час коли вся група відпочиває.

Оформлення похідної туристської документації.

Категорійні, дальні ступеневі туристсько-спортивні походи, а також місцеві ступеневі походи 2-3 ступенів складності проводяться за умови розгляду маршрутних документів у туристській маршрутно-кваліфікаційній комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (МКК), що мають відповідні повноваження , та позитивного висновку.

Для місцевих не категорійних походів тривалістю до 4 днів включно, у яких не передбачається подолання категорійних перешкод, а також екскурсій отримання позитивного висновку МКК не потрібне.

Адміністрація навчальних закладів, яка здійснює туристські подорожі, приймає рішення про їх проведення самостійно без погодження з органами державного управління освітою та несе відповідальність за підготовку, успішне проведення туристських подорожей, їх педагогічну доцільність та результативність.

У разі прийняття рішення про проведення туристської подорожі адміністрація навчального закладу зобов’язана:

1. Сприяти успішній роботі туристської групи з підготовки та проведенню подорожі, систематично контролювати хід її підготовки.

2. Видати наказ про проведення туристської подорожі , у якому визначити мету, район, термін проведення, категорію (ступінь) складності експедиції або туристсько-спортивного походу, призначити керівника туристської групи та його заступника, обумовити відповідальність керівника та його заступника за збереження життя і здоров’я учасників протягом усього часу подорожі, затвердити персональний склад учасників, маршрут та план проведення подорожі.

3. Для місцевих експедицій з активними способами пересування і туристсько-спортивних походів тривалістю більше 4 днів, дальніх походів та відповідних експедицій з активними способами пересування наказ видається після отримання позитивного висновку МКК.

4. Провести інструктаж керівника туристської групи та його заступника з питань охорони праці та техніки безпеки під час подорожі з дітьми з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка.

5. Після отримання висновку МКК про можливість проведення туристської подорожі видати керівнику підписані і завірені печаткою наказ про проведення туристської подорожі, посвідчення про відрядження, а також завірити печаткою закладу туристські маршрутні документи групи: маршрутний лист (для не категорійних походів) або маршрутну книжку (для категорійних походів).

6. Контролювати відправлення керівником туристської групи повідомлення до відповідної КРС – контрольно-рятувальна служба (КРЗ, АРС – аварійно-рятувальна служба), яка обслуговує територію, де проводиться експедиція або туристсько-спортивний похід не пізніше, ніж за 10 днів до виходу групи на маршрут і вести контроль за дотриманням групою термінів проходження маршруту.

7. У разі порушення туристською групою встановлених контрольних термінів проходження маршруту терміново встановити зв’язок з територіальними органами управління освітою та відповідною КРС для з’ясування місцезнаходження групи та надання їй при потребі допомоги.

8. Після завершення туристської подорожі заслухати повідомлення керівника туристської групи та його заступника на педагогічній раді, розмістити кращі матеріали, зібрані під час подорожі у навчальних кабінетах, музеях, на виставках, оформити відповідні документи на присвоєння спортивних розрядів учасникам походу, результати діяльності керівників урахувати при їх атестації та заохоченні.

Маршрутна книжка встановленого зразка заповнюється керівником походу та надається разом з медичними довідками, довідками про досвід керівників та учасників походу, картографічним матеріалом для ознайомлення та винесення рішення в МКК не пізніше ніж 10 діб до початку подорожі.

Маршрутні листи для здійснення місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів реєструються навчальними закладами, які здійснюють подорожі.

При позитивному висновку відповідної повноважної МКК про можливість здійснення групою заявленого походу керівнику туристської групи видається зареєстрована та підписана головою МКК маршрутна книжка, маршрутний лист зі штампом МКК, а також бланк повідомлення АРС, яка обслуговує територію, де проводиться подорож. Після заповнення бланк повідомлення завіряється підписом голови МКК і штампом МКК. У разі потреби до маршрутної книжки вносяться особливі вказівки і рекомендації групі, місце реєстрації групи у відповідній АРС перед виходом на маршрут.

Керівник туристської подорожі й адміністрація навчального закладу, яка здійснює похід, не мають права вносити зміни до маршрутних документів без відома МКК, що дала позитивний висновок про можливість проведення походу.

Видача довідок про зарахований похід здійснюється МКК після розгляду звіту про туристсько-спортивний похід.

Підведення підсумків походу.

Підбиття підсумків подорожі – необхідний в важливий етап будь-якого походу. Цим потрібно зайнятися одразу ж після повернення , поки збереглися спогади і не згасли враження.

До підсумків походу входять: аналіз його організації і проведення, складання звіту про похід, на основі фотодокументів якого комісія МКК має право присудити спортивні розряди, зарахувати участь або керівництво походом, повернення взятого на прокат спорядження, випуск фото стендів чи фотоальбомів, організація туристського вечора.

Для керівника обговорення походу – ще одна можливість глибше вивчити вихованців, пізнати їхні характери, смаки, нахили. Підсумки можна робити у формі усних або письмових висновків кожного учасника походу.

Наведемо орієнтовний план розбору та аналізу проведення походу:

1. Що сподобалось і не сподобалося у поході?

2. Чи було важко? Коли?

3. Яка ділянка маршруту особливо запам’яталась і чому?

4. Як справилися із своїми обов’язками члени групи?

5. Які були недоліки в організації походу?

6. Хто показав себе справжнім туристом?

Звіт складається керівником групи з участю її членів. Він повинен дати максимум інформації для юних туристів , які побажають повторити цей маршрут. До звіту додається оглядова карта (схема) походу з нанесеними на ній маршрутом, його запасними варіантами, напрямком руху, із зазначенням пунктів, пройдених туристами, та інші документи, що свідчать про проходження запланованого маршруту, а також фотографії в певній хронології. До звіту обов’язково додаються письмові роботи учасників походу на маршруті – записи літописця, хронометриста, краєзнавця, роботи фотографа.

Для групи, яка здійснила категорійний похід, основним звітним документом є технічний звіт. Він складається відповідно до Правил оформлення звітів про туристсько-спортивні походи і вміщує такі розділи:

1 Довідкові відомості про подорож. У них указуються вид туризму і категорія складності, час проведення і строки подорожі, нитка маршруту і його протяжність. Спосіб пересування, склад групи, туристський досвід керівників і учасників.

2. Відомості про район подорожі. В них дається коротка загально географічна характеристика району.

3. Картографічний матеріал на якому нитка маршруту повинна бути викреслена кольоровим олівцем.

4. Технічний опис подорожі. Тут у хронологічному порядку описуються маршрут, дії групи кожного ходового дня, заходи безпеки, якими користувалася група на маршруті, вказуються і докладно характеризуються складні ділянки маршруту. До опису кожного похідного дня додаються 4-6 фотографій.

5. Схема денних переходів за такою формою: день подорожі, дата, ділянка шляху, протяжність (км.), спосіб пересування (характер шляху, небезпечні місця .перешкоди), фактичне і рекомендоване місце ночівлі.

6. Список особистого і групового спорядження, продуктів харчування.

7. Список літератури, яку було використано при підготовці подорожі.

8. Підсумки, висновки та рекомендації щодо маршруту і його варіантів.

9. Опис суспільно корисної і дослідницької роботи груп на маршруті. Вказуються місця, де група проводила дослідження і суспільно корисну роботу, робляться посилання на документи, які підтверджують участь групи у суспільно корисній роботі.

10. Маршрутні документи.

Краєзнавчі спостереження та здобутки оформлюються у вигляді загального матеріалу на аркушах формату А4 окремою папкою і додаються до звіту разом з малюнками, фотографіями, схемами, діаграмами тощо.

Описуючи маршрут, вказують шляхи до початкового і кінцевого пунктів маршруту, транспортні витрати, час, необхідний для проїзду.

При описі екскурсійних об’єктів слід показувати, як краще до них проїхати, яким видом транспорту, куди звертатись за екскурсоводом, а також вартість екскурсії і час огляду об’єктів.

Здають звіт в організацію, яка направляла групу в похід .не пізніше 4 місяців па після закінчення подорожі. Керівник групи оформлює документи для одержання значків або розрядів.

Підведення підсумків походу не закінчується укладанням лише письмового звіту. Важливим питання у цій справі є камеральна обробка матеріалів походу. Вона включає такі види робіт:

1. Оформлення загального щоденника походу із записами короткого літопису кожного дня і своїх вражень, зауважень, пропозицій.

2. Камеральну обробку записів особистих спостережень .матеріалів, бесід, спогадів, оформлення колекцій, відео і фотодокументів з теми дослідження з паспортами і етикетками.

3. Вивчення і опис зібраних матеріалів і предметів матеріальної культури з використанням спеціальної літератури, консультацій із спеціалістами.

4. Підготовку доповідей або рефератів з питань, що вивчались і з індивідуальної теми.

5. Розробку і виготовлення наочних засобів і окремих експонатів або їх ескізів, які могли б бути використані в шкільній краєзнавчій експозиції.

6. Участь у підготовці конференцій або підсумкового вечора з питань подорожі.

7. Оформлення звітної виставки в школі.