Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.

1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів) [29].

2. Морфогенез слухового аналізатора [29].

3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу [29].

4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів [29].

5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття [29].

1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).

Прямих досліджень особливостей кодування та переробки інформації в онтогенезі не проводилось навіть на тваринах тому, що для цього потрібно використовувати інвазивні методики. Тому можна обговорювати дане питання, використовуючи дані досліджень становлення аналізаторних функцій. Особливості інформаційних процесів в онтогенезі пов'язані зі зрілістю рецепторних та центральних нервових утворень, що займаються переробкою інформації.

Людина відноситься до незрілонароджуючихся організмів (навіть у випадку доношеності). Тому дефінитивного стану як периферичні, так і центральні нервові структури, досягають в різний час постнатального онтогенезу.

Так, стосовно зорового аналізатора встановлено, що на момент народження дитини ретина ще повністю не сформована, розвиток макули закінчується тільки через 4 місяці після народження. Однак на цьому морфогенез сітківки не завершується, а продовжується до 10-12-річного віку. Мієлінізація зорових шляхів, почавшись в ембріональний період, також завершується постнатально. Те ж саме стосується і нейронного апарату зовнішнього колінчатого тіла та зорової кори, які завершують своє формування в постнатальний період (до 7-річного віку, однак найбільш інтенсивно розвивається впродовж 1-го року життя).

Найбільш рано в онтогенезі формується свілочутлива функція, оскільки вже на 1-му місяці постнатального життя з'являються безумовні рефлекси на засвічування ока (це функція паличкового апарату). Повноцінна переробка інформації про колір, що поступає від ковбочок, відноситься до більш пізніх строків постнатального розвитку – до 2-3 років, хоча вже в 5-6 місяців у дитини спостерігається деякі відмінності (віддається перевага) в реагуванні на кольори.

В старості переробка інформації, пов'язаної з аналізом кольрів та гостротою зору, погіршується у зв'язку з деструктивними змінами в жовтій плямі.

Найбільш складний аналіз, що забезпечує предметний зір, пов'язаний з детекторною функцією нейронів, яка у дитини реалізується тільки з 3-місячного віку постнатального життя. К 5-ти місяцям у дитини розширюється поле зору за рахунок формування периферичного зору, який, особливо сильно розвиваючись в 6-7,5 років, досягає дефінитивного рівня в 20-30 років. В старості межі периферійного зору значно, хоча і нерівномірно, звужуються.

2. Морфогенез слухового аналізатора.

Морфогенез слухового аналізатора, як і зорового, починаючись в ембріогенезі, завершується лише постнатально. Це стосується як кортієва органа та мієлінізації слухових шляхів, так і формування клітинних структур стовбурних та кортикальних відділів. І хоча вважають, що слухова кора досягає дефінитивного розвитку до 1,5-місячного віку, морфологічні відмінності її клітин від клітин дорослої людини зберігаються ще до 7-річного віку. При старінні нарощуються атрофічні зміни в кортієвому органі, що призводять до розвитку туговухість.

Є відомості, що ще до народження можна через стінку живота матері реєструвати з тім'яної області плоду 32-38-ми тижнів вертекс-потенціал (такий же як і у новонародженого) у відповідь на звукові подразники. У новонародженого немовляти реєструються деякі безумовні рефлекси: ауропальпебральний (рух у відповідь на різкий звук) та поведінкова реакція пробудження (збільшення частоти дихання, рухів повік та ін. у відповідь на звук). Ці рефелкси пов'язані з переробкою інформації, як на рівні стовбурних, так і на рівні вищих коркових структур.