- •Психофізіологія
- •Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології. 13
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень. 22
- •Тема 3. Психіка та мозок. 34
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів. 65
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів. 116
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі. 122
- •Тема 1. Психофізіологія діяльності. 127
- •Тема 2. Функціональні стани мозку. 137
- •Тема 3. Функціональні стани людини. 146
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів. 155
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів. 168
- •Тема 1. Системні засади психофізіології. 190
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. 199
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Психофізіологічні основи психічних процесів. Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології.
- •1. Предмет та завдання психфізіології, основні положення сучасної психофізіології.
- •2. Розвиток наукових уявлень про мозок, психіку та поведінку.
- •3. Проблеми співвідношення мозку та психіки. Сучасні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми.
- •4. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень.
- •1. Методи вивчення роботи головного мозку.
- •2. Реєстрація психофізіологічних показників.
- •3. Поліграфічні дослідження.
- •4. Дослідження нейродинамічних властивостей людини.
- •5. Особливості вибору методик і показників.
- •Тема 3. Психіка та мозок.
- •1. Загальна будова нервової системи людини.
- •2. Ключові аспекти розвитку центральної нервової системи в процесі філогенезу.
- •3. Будова головного мозку.
- •4. Структура та основні поля кори головного мозку.
- •5. Будова окремого нейрону, принципи його роботи.
- •6. Поняття та види рецепторів.
- •7. Поняття аналізатора.
- •8. Представництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку.
- •9. Проблема локалізаціонізму: аргументи «за» та «проти».
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів.
- •1. Загальні властивості сенсорних процесів. Властивості унітарних сприйнять.
- •2. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. Викликані потенціали мозку.
- •3. Кодування інформації в нерововій системі.
- •4. Формування та розпізнавання образів.
- •5. Нейронні моделі сприйняття. Існування гностичних нейронів.
- •6. Екстрасенсорне сприйняття.
- •7. Топографічні аспекти сприйняття.
- •Тема 5. Психофізіологія уваги.
- •1. Основні властивості та види уваги.
- •2. Орієнтовна реакція
- •3. Інформаційна парадигма дослідження уваги.
- •4. Нейрофізіологічні механізми уваги.
- •5. Система уваги в мозку людини. Теорія м. Познера.
- •6. Методи дослідження та діагностики уваги.
- •Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
- •1. Загальне уявлення про пам'ять.
- •2. Класифікація видів пам'яті.
- •3. Фіксація інформації в пам'яті.
- •4. Фізіологічні теорії пам'яті.
- •5. Біохімічні чинники роботи пам'яті.
- •Тема 7. Психофізіологія розумової діяльності.
- •1. Перша та друга сигнальна система за і. П. Павловим.
- •2. Загальна характеристика мислення як психічного процесу.
- •3. Нейронні кореляти мислення.
- •4. Електроенцефалографічні кореляти мислення.
- •5. Психофізіологічний підхід до інтелекту.
- •Тема 8. Психофізіологія емоцій.
- •1. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •2. Теорії емоцій.
- •3. Психофізіологічні основи емоцій.
- •4. Індикатори емоцій.
- •5. Методи вивчення та діагностики емоцій.
- •Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.
- •1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).
- •2. Морфогенез слухового аналізатора.
- •3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу.
- •4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів.
- •5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття.
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів.
- •1. Вікові аспекти динаміки уваги.
- •2. Вікові особливості пам'яті.
- •3. Мислення в онтогенезі.
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
- •1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
- •2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
- •3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
- •4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
- •5. Психофізіологічні аспекти розвитку емоційної сфери в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •6. Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів.
- •7. Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку.
- •Змістовий модуль 3. Оцінка та корекція робочих станів. Тема 1. Психофізіологія діяльності.
- •1. Загальні уявлення про психофізіологічне забезпечення рухової активності.
- •2. «Кільце» м. О. Бернштейна.
- •3. Будова рухової системи: окремі мозкові структури та їх роль в забезпченні різних компонентів руху, вищі рухові центри.
- •4. Класифікація рухів.
- •5. Фунціональна організація довільного руху.
- •6. Нейронна активність під час реалізації рухів.
- •7. Працездатність та її стадії.
- •Тема 2. Функціональні стани мозку.
- •1. Поняття «функціональний стан».
- •2. Загальна характеристика функціонального стану мозку.
- •3. Стани активації головного мозку.
- •4. Нейрофізіологічні кореляти функціонального стану мозку.
- •5. Біохімічні компоненти функціонального стану мозку.
- •Тема 3. Функціональні стани людини.
- •1. Поняття «функціональний стан людини».
- •2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
- •3. Функціональний стан та особливості нервової системи.
- •Первинні окремі властивості:
- •Вторинні окремі властивості:
- •4. Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи.
- •5. Індивідуальні властивості нервової системи.
- •6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів.
- •1. Функціональні робочі стани людини у системах «середовище-людина-машина». Реальний та модельний режими роботи.
- •2. Методи оцінки властивостей нервової системи.
- •3. Фізіологічні індикатори функціонального стану.
- •4. Оцінка функціонального робочого стану за різноманітними показниками.
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.
- •1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.
- •2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.
- •3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом.
- •4. Зовнішні способи корекції функціонального стану.
- •5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану.
- •Змістовий модуль 4. Нейрофізіологічні механізми діяльності мозку. Тема 1. Системні засади психофізіології.
- •1. Поняття та основні положення системного підходу.
- •2. Концепція системного підходу б. Ф. Ломова.
- •3. Теорія функціональних систем п. К. Анохіна.
- •4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
- •5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
- •6. Системний підхід до проблеми «мозок – психіка».
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини.
- •1. Функціональні блоки мозку за а. Р. Лурією.
- •2. Механізми психічної діяльності: електрична активність мозку та особливості сприйняття.
- •3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
- •4. Кодування змісту розумової діяльності людини.
- •5. Активація та ефективність розумової діяльності: типи кортикально-активаційних структур.
- •6. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності людини.
- •Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
Загальне уявлення про пам'ять [7].
Класифікація видів пам'яті [9].
елементарні види пам'яті та навчання;
модально-специфічні види пам'яті;
часова організація пам'яті.
Фіксація інформації в пам'яті [9].
Фізіологічні теорії пам'яті [7].
Біохімічні фактори роботи пам'яті [9].
1. Загальне уявлення про пам'ять.
Пам'ять – це психофізіологічна функція, яка забезпечує закріплення, збереження та наступне відтворення людиною цього досвіду. За допомогою пам'яті людина накопичує інформацію про закономірності оточуючого світу, свої враження про нього.
Фізіологічною основою запам'ятовування служить умовний рефлекс – виникнення тимчасового зв'язку між стимулом та реакцією. Пам'ять людини пов'язана зі змінами на рівні НС, які зберігаються впродовж певного часу та впливають на її подальшу поведінку. Комплекс таких структурно-функціональних змін пов'язаний з процесом утворення енграм («слідів пам'яті»).
2. Класифікація видів пам'яті.
Елементарні види пам'яті та навчання.
В нейрофізіології виділяють наступні елементарні механізми закарбування: звикання, сенситизацію, тимчасовий зв'язок (умовний рефлекс). Ці форми пам'яті називають простими, щоб відрізняти від навчання, що має довільний, усвідомлений характер. Елементарні форми навчання є навіть у безхребетних.
Звикання проявляється в поступовому зменшенні реакції по мірі повторного пред'явлення подразника. Звикання завжди супроводжує погашення орієнтовної реакції. Сенситизація – процес протилежний звиканню, що виражається в зниженні порога при пред'явленні подразників. Завдяки сенситизації організм починає реагувати на раніше нейтральний подразник.
В залежності від вродженого або набутого характеру пам'яті виділяють генотипичну та фенотипичну пам'ять. Генотипична пам'ять передається спадково, представлена у людини у вигляді певного набору безумовних рефлексів. Фенотипична пам'ять набувається індивідуально в процесі онтогенетичного розвитку.
В залежності від характера психічної активності, що переважає в діяльності, виділяють емоційну, образну, рухову та словесно-логічну пам'ять. Емоційна пам'ять – це пам'ять на почуття та емоції. Вона пов'язана з запам'ятовуванням та відтворенням емоційних переживань. Її морфологічною основою, скоріше за все, слугують розподілені нервові мережі, які включать нейрональні групи різних відділів кори та найближчої підкірки. Образна пам'ять пов'язана з запам'ятовуванням картин оточуючого світу. Рухова пам'ять представляє собою збереження та відтворення різних рухів і їх систем (ідеомоторний акт). Словесно-логічна пам'ять властива тільки людині, оскільки пов'язана з функціонуванням другої сигнальної системи та представляє собою збереження та відтворення словесних сигналів та символів, що позначають зовнішні об'єкти, а також внутрішні дії та переживання. Її морфологічну основу можна схематично представити як впорядковну послідовність лінійних ланок, кожна з яких з'єднана з попередньою та наступною. Самі ланцюги поєднуються між собою тільки в окремих ланках. В результаті випадіння навіть однієї ланки веде до розриву всього ланцюга, порушенню послідовності подій, що зберігаються, та к випадінню з пам'яті певного об'єму інформації.
В залежності від модальності ведучого аналізатора виділяють зорову, слухову, тактильну та нюхову пам'ять. Її морфологічною основою є складні нейрональні мережі, які включать взаємозалежні нейронні ланки, розташовані в різних відділах мозку.
В залежності від рівня керування виділяють мимовільну та довільну пам'ять. Мимовільна пам'ять являє собою запам'ятовування та відтворення, що здійснюється без цілеспрямованих зусиль що-небудь запам'ятати або згадати. Наявність таких зусиль характеризує довільну пам'ять.
В залежності від тривалості закріплення та збереження матеріалу виділяють сенсорну, короткочасну (оперативну) та довготривалу пам'ять, функціонування яких забезпечується різними функціональними і структурними системами ГМ. Тривалість збереження інформації в сенсорній пам'яті складає від 250 мс до 4-х сек. Її об'єм – 12-20 елементів. Тривалість збереження інформації в короткочасній пам'яті складає приблизно 12 сек. Її об'єм - 7±2 елемента (число Міллера). Довготривала пам'ять характеризується тривалим збереженням інформації і її практично необмеженим об'ємом.
Подібну часову типологію пам'яті підтверджують експерименти з тваринами, в яких продемонстровано, що запам'ятовування погіршується, якщо одразу ж за навчанням слідує удар електричним струмом. Тобто удар струмом перешкоджає переносу інформації з короткочасної пам'яті в довготривалу. Аналогічно травма, отримана людиною, відразу не позначається на відтворенні подій, але вже через декілька хвилин людина не може точно пригадати всіх обставин події.
Таким чином, психофізіологічні механізми короткочасної та довготривалої пам'яті у людини різні.