6.2.3.4. Облік розрахунків за претензіями.
Облік розрахунків по претензіям ведеться на рахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. За дебетом рахунка 374 відображається суми належних підприємству платежів, за кредитом – надходження, використання й повернення сум. Дебетове сальдо показує суму дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість може бути списана на збитки тільки за наказом по підприємству ( рішенням загальних зборів колективу) і за наявності висновків або інших документів, які підтверджують безнадійність одержання боргу.
6.2.3.5. Облік розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків.
Матеріальними збитками вважаються нестача, виявлена під час інвентаризації, псування, втрати, крадіжка, знищення, погіршення або зменшення цінності майна. Нестачі понад норми втрат і шкода від псування, бою, лому товарно-матеріальних цінностей відносяться на рахунок винних осіб.
Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116. Згідно з цим Порядком розмір збитків Рз визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче за 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору й подається формулою:
(3.1)
де Рз — розмір збитків;
Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;
А — амортизаційні відрахування;
Іінф — індекс інфляції;
Азб — розмір акцизного збору.
ПДВ — розмір податку на додану вартість;
Розмір збитків, допущених внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:
дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків,
музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів,
іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) цінностей, перерахованій у валюту України за курсом НБУ на день виявлення завданих збитків,
у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі валютних цінностей, перерахованих у грн. за курсом НБУ України на день погашення заборгованості.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009 (доповнення до Порядку № 116, п. 7) обчислюється з застосуванням коефіцієнта:
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством,
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством