6.2.3. Облік розрахункових операцій.

В своїй господарській діяльності підприємство знаходиться в системі господарських відносин з іншими підприємствами, організаціями, установами. Ці відносини будуються на договірній основі. Обов’язковими пунктами всіх договорів являються юридичні адреси сторін, форми розрахунків, платіжні реквізити.

Передача предмету договору заказнику оформлюється накладними або актами і називається товарними операціями. Перерахунок коштів за одержану продукцію, виконані роботи чи надані послуги носить назву розрахункових операцій. Часто розрахункові та товарні операції не співпадають у часі. Якщо грошові кошти перераховані постачальнику , а товар не одержано – виникає дебіторська заборгованість; а якщо товар одержано, але ще не оплачено – кредиторська.

Крім розрахунків за запаси, підприємство може вести розрахунки за надані йому тимчасово позичкові грошові кошти : кредити, цільові внески, займи тощо.

Такі розрахунки відносяться до комерційних. Але крім цих розрахунків виконуються ряд розрахунків некомерційного характеру, без заключення договорів чи контрактів. Мова йде про сплату податків та обов’язкових платежів в бюджет та Державні цільові фонди.

При організації бухгалтерського обліку розрахункових операцій необхідно звернути увагу на організацію аналітичного обліку по кожному постачальнику, дебітору, кредитору окремо, приймаючи до уваги дату виникнення заборгованості, її погашення, документа, підтверджуючого одержання товару, виконання робіт, надання послуг.

Слід пам’ятати при здійсненні обліку розрахункових операцій необхідно:

1. Своєчасно і правильно оформляти необхідні документи в банк.

2. Вимагати від банку своєчасного і якісного обслуговування.

3. Держати оперативний зв’язок з банком і своєчасно знайомитись з нормативними документами, що регламентують розрахункові операції.

4. Вести оперативний і повний бухгалтерський облік всіх розрахункових операцій з метою прийняття управлінських рішень про строки і суми платежів та повернення боргів.

6.2.3.1. Облік розрахунків з постачальниками.

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, як здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей, що надають послуги, виконують роботу тощо. Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками” призначений для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Рахунок балансовий, розрахунковий, призначений для обліку поточних зобов’язань .

Підставою для обліку імпортних товарів та їх руху є документи інофірми-постачальника, транспортно-експедиційних компаній по навантажувально-розвантажувальних і транспортних послугах, документи на послуги по зберіганню товару, розрахункові документи про сплату мита, зборів і податків.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документу (рахунку) на сплату. Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях можна здійснювати в розрізі країн, а всередині їх – в розрізі постачальників або номерів контрактів. На субрахунку 632 аналітичний облік ведеться в гривнях та в валюті, обумовленій в договорі.

Розрахунки з постачальниками ведуть, як правило, після відвантаження товарно- матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг або одночасно з ними. Вартість отриманих ТМЦ, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахунках обліку ТМЦ або витрат без урахування суми ПДВ, вказаної на документах постачальника.

По кредиту рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги; по дебету – її погашення, списання тощо.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних.