8.Методи планування виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Дохід від реалізації продукції - це сума грош.коштів, які надійшли за реалізовану продукцію на рахунки п-тва в банках або в касу п-тва.

Розмір виручки від реалізації продукції, за ін. однакових умов, залежить від:

1)к-сті, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2)рівня реалізаційних цін.

П-тво визначає як планову, так і фактичну виручку від реалізації продукції.

Планову виручку від реалізації продукції визначають:

1)Методом прямого розрахунку

При використанні прямого методу виручка від реалізації визначається множенням к-сті реалізованих виробів на ціну їх реалізації. Отримані результати за всією номенклатурою виробів додаються:

В = Q х Ц,

де В - виручка від реалізації продукції; Q - обсяг (к-сть) реалізованих виробів; Ц - ціна реалізації.

При цьому Q = Зпр + Т - Зкр,

де Зпр/кр – залишок прод. на поч./кінець планового періоду,

Т – к-сть виробів, що планується виготовити

Цей метод використ.коли п-тво випускає незначну к-сть прод.

2)укрупнений метод використ.,коли п-тво займається в-твом значної к-сті продукції і визначається в оптових цінах:

В = Зпр + Qр - Зкр,

3)комбінований метод застос., коли асортимент виробів надто великий і п-тво поряд з осн. видами прод. виявляє значну к-сть похідної прод. Виручку від реалізації осн. видів прод. визначають методом прямого рахунку, а для обчислення виручки від реалізації похідної продукції користуються укрупненим методом.

На практиці можуть застосовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції:

а) касовий, за яким реалізованою вважається продукція, за яку одержано грошові кошти на рахунок постачальника;

б) метод нарахування, за яким реалізованою вважається продукція відвантажена або відпущена споживачу.

9.Доходи від фінансової та інвестиційної діяльності в системі грошових надходжень підприємств.

3 переходом на ринкові основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. Поняття фінансової діяльності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 4 („Звіт про рух грошових коштів”), інвестиційної - П(С)БО 5 („Звіт про власний капітал”).

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу необоротних активів, які мають довготермінове використання.

Фін. інвестиції зумовлені потребою ефективного використ-ня вільних фін. ресурсів, коли кон’юнктура фін. ринку уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна д-сть на товарних ринках.

Інвестиційна д-сть п-тва поч. з розробки інвестиц.стратегії. Інвестиц. стратегія - це форм-ня с-ми довгострок.цілей інвестиц. д-сті та вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Інвестиційна діяльність дозволяє підприємству одержати грошові надходження:

1)від продажу акцій чи боргових зобов’язань інших підприємств;

2)від продажу основних фондів, нематеріальних активів, майнових комплексів;

3)від реалізації ЦП, інших довгострокових фін.інвестицій, одержання % і дивідендів.

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які зумовлюють до зміни величини та складу власного та позичкового капіталів .

Доходи від фінансових операцій включають;

• дохід від участі в капіталі;

• інші фінансові доходи.

Дохід від участі в капіталі - це доходи від інвестицій, що здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Інші фінансові доходи - це доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки та інші доходи від фінансової діяльності, які не включаються в дохід від участі в капіталів.

Грошові виплати за фінансовою діяльністю включають погашення позик, виплату дивідендів, погашення заборгованості за довгостроковими орендними зобов’язаннями.

Грошові потоки від фін. діяльності – це операції по короткостроковому фінансуванню підприємства: реалізація і викуп акцій, облігаційні позики і їх погашення, валютні операції, погашення зобов’язань за векселями і заставами тощо.