- •Предмет і метод економічної науки. Еволюція предмету економічної науки в економічних теоріях
- •2. Структура економіки (людина, природа, штучна природа), характеристика рівнів економіки (мікро-, мезо-, макро-, міжнародна економіка, глобальна економіка).
- •3.Економічні ресурси і їх роль у поступальному розвитку економіки. Характеристика економічних ресурсів.
- •5. Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей. Обмеженість ресурсів, спадна віддача. Альтернативність використання ресурсів та проблема економічного вибору.
- •6. Економічні системи: поняття, структурні характеристики, типологічні ознаки. Цивілізаційний, формаційний, технологічний підхід до аналізу економічних систем.
- •8. Поняття, походження та економічний зміст грошей. Поняття бартерної та грошової економіки: аналіз відмінностей через визначення функцій грошей.
- •9. Основні грошові теорії (номіналістична, металі стична, товарна, кількісна). Аналіз грошової системи з позиції основних грошових теорій та функцій грошей.
- •10. Еволюція форм грошей. Історичні субстанціональні та символічні гроші. Характеристика сучасної системи хартальних грошей. Структура грошового обігу та грошові агрегати.
- •11. Закон грошового обігу. Сучасна кількісна теорія. Рівняння обміну. Мікро та макроекономічний аналіз інфляції та дефляції.
- •12. Поняття та зміст ціни на ринковій економіці. Функції ціни. Поняття рівноважних цін. Економічний аналіз методів ціноутворення.
- •13. Ціни та ринковий попит. Закон попиту. Цінова еластичність попиту. Нецінові фактори попиту.
- •14. Ціни та ринкова пропозиція. Цінова еластичність пропозиції. Нецінові фактори пропозиції. Ринковий період та еластичність пропозиції.
- •15. Економічний зміст підприємництва. Основні теоретичні погляди на підприємництво. Форми підприємництва. Організаційно-правова форма підприємницької діяльності.
- •19. Виникнення кредиту та його економічний зміст. Теоретичні погляди на категорію кредит. Форми кредиту. Кредитна економіка як основа розвитку фінансової системи та еволюції товарного господарства.
- •20. Природні ресурси в економічній системі. Специфічні риси попиту, пропозиції та ціноутворення на ринку природних ресурсів.
- •21. Земля як товар і фактор виробництва. Ціноутворення на ринку землі. Земельна рента та її економічний зміст в розрізі економічних вчень. Земельна рента в добувній промисловості та будівництві.
- •22. Економічний зміст факторних доходів. Розподіл доходів в економіці. Перерозподіл доходів. Номінальні та реальні доходи. Методи вимірювання нерівності в розподілі доходів. Закон Енгеля.
- •23. Макроекономічні моделі: суть, види та особливості використання в макроекономічному аналізі.
- •Система національних рахунків (снр) як модель економічного кругообігу, її роль і особливості застосування для міжнародних зіставлень.
- •25.Обчислення макроекономічних показників за методикою снр: за методом витрат, методом доходів та методом доданої вартості.
- •26.Вимірювання макроекономічних показників в часі. Поняття номінального і реального продукту. Дефлятор ввп.
- •27.Виробнича функція та її властивості. Характеристика виробничих функцій Кобба-Дугласа, Тінбергена та Денісона.
- •28.Сукупний попит та крива попиту. Характеристика цінових і нецінових факторів, що впливають на сукупний попит.
- •29. Сукупна пропозиція та крива пропозиції. Характеристика цінових і нецінових факторів, що впливають на сукупну пропозицію.
- •Макроекономічна модель ринку товарів: особливості класичних та кейнсіанських підходів. Мультиплікатори інвестицій, податків, державних витрат
- •Прояви державної активності в макроекономічних моделях (державні доходи і витрати, крива Лафера, крива Лоренца). Суспільні блага та зовнішні ефекти.
- •32. Державний борг: суть, види і макроекономічні аспекти його погашення. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту і державного боргу. Макроекономічні аспекти сеньйоражу.
- •33. Циклічність економічного розвитку: природа, фази і види економічних циклів. Основні теорії пояснення причин циклічних коливань.
- •34.Безробіття як проблема низького ділового циклу: визначення, типи, моделі, вимірювання та наслідки безробіття для економіки. Закон Оукена.
- •35.Інфляція як проблема високого ділового циклу: визначення, види, вимірювання та наслідки інфляції для економіки. Правило 70. Політика держави щодо управління інфляційними процесами.
- •36. Взаємодія між інфляцією і безробіттям. Крива Філіпса в коротко- та довгостроковому періодах. Крива Тейлора.
- •37.Фіскальна політика: зміст, значення, особливості здійснення податкового та бюджетного регулювання. Дія автоматичних і вбудованих стабілізаторів.
- •Характеристика споживання та заощадження як функцій доходу. Гранична схильність до заощаджень та гранична схильність до споживання. Криві функції споживання і заощадження.
- •Монетарна політика: зміст, значення та інструменти. Політика дорогих і дешевих грошей. Особливості поведінки центрального банку на грошовому ринку.
- •Соціальна політика: зміст, об’єкти і суб’єкти. Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •Сутність і структура світового господарства. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку світового господарства. Міжнародна торгівля: протекціонізм і лібералізм (фритредерство).
- •42.Процес споживання та динаміка зміни загальної і граничної корисності. Рівновага споживача, її економічний зміст та способи визначення.
- •43. Ординаліська теорія корисності. Криві байдужості. Карта кривих байдужості, їх властивості. Модель можливого для споживача, бюджетна лінія, рівняння лінії та її побудова.
- •44. Попит, способи представлення попиту. Ціна і нецінові фактори попиту, особливості їх впливу.
- •45.Пропозиція, способи представлення пропозиції. Ціна і нецінові фактори пропозиції, особливості їх впливу. Часткова ринкова рівновага, параметри та економічний зміст.
- •48.Зростання виробництва і віддача від масштабів виробництва. Виробничі функції зі сталою, спадною та зростаючою віддачею.
- •49.Витрати виробництва у короткотривалому періоді. Характер динаміки постійних, змінних витрат підприємства. Закономірності формування середніх і граничних витрат в короткому періоді.
- •50.Витрати виробництва у довготривалому періоді, закономірності їх формування. Концепція мінімального ефективного розміру підприємства і структури галузі.
- •54. Економічні ідеї меркантилізму і започаткування самостійної економічної науки.
- •55.Економічна школа фізіократів. Економічна система ф. Кене. Економічні погляди а.Тюрго.
- •56. А.Сміт – основоположник класичної політичної економії. Економічна система а.Сміта.
- •57. Економічне вчення т.Мальтуса.
- •58. Економічна система д.Рікардо.
- •59. Кейнсіанська революція в економічній науці і виникнення дирижизму. Економічне вчення Дж.М.Кейнса.
- •60. Економічне вчення м.Туган-Барановського. Маржинальні відкриття є. Слуцького.
Соціальна політика: зміст, об’єкти і суб’єкти. Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
Кінцевою метою функціонування суспільного виробництва є створення умов для життєдіяльності людей та досягнення певного рівня їхнього життя.
Рівень життя суспільства означає забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними та духовними благами, тобто певний рівень задоволення потреб людей. Набір необхідних для життєдіяльності благ та послуг повинен задовольняти різноманітні потреби, що стосуються умов праці, освіти, охорони здоров'я, якості
харчування, житла тощо. Ступінь задоволення потреб залежить від доходів, які отримують члени суспільства та їхні родини.
Перехід до ринкової економіки пов'язаний з виникненням проблеми розподілу" доходу в суспільстві. Питання про те, як необхідно розподіляти доход, має давню історію. Одні економісти вважають, що основою стабільного розвитку економіки є рівність у розподілі доходу, інші — вважають, що прагнення до рівності в розподілі доходу не стимулює зростання виробництва та призводить до кризи економіки.
Головним аргументом на користь рівного розподілу доходу є те, що він необхідний для максимізації задоволення потреб споживачів, а на користь нерівності доходів — збереження стимулів до праці, виробництва продукції та зростання доходу. Для визначення ступеня нерівності доходів у макроекономічній науці використовують криву Лоренца.
Аналіз тенденцій нерівності доходів показує, що економічне зростання зумовило збільшення доходу в цілому в багатьох країнах, але це не вплинуло на ступінь нерівності.
На рівень доходів впливає багато факторів: розбіжності в рівні заробітної плати; в складі сімей; доходи від приросту капіталу (акцій, облігацій, нерухомості); допомога держави та ін. Причинами нерівності доходів є також відмінності у фізичних та розумових здібностях людей, освіті й професійній підготовці. Особлива роль у загостренні проблеми економічної нерівності належить фактору володіння власністю — землею, основними фондами, житлом, акціями чи іншими цінними паперами.
За умов диференціації доходів та рівня життя виникає гостра соціальна проблема бідності. Бідність — це той рівень життя, який не може забезпечити нормальні умови для відтворення населення. Кількісно цей рівень виражається показником «прожитковий мінімум».
Прожитковий мінімум, на відміну від біологічного мінімуму, є більш динамічним. Він змінюється з розвитком соціально-економічного життя суспільства. Але світова практика показує, що поріг бідності значно підвищується у зв'язку зі зростанням цін (інфляції), втім це не означає збільшення рівня споживання і підвищення рівня життя людей. Проблеми бідності потребують від будь-якої цивілізованої держави проведення політики соціального захисту певних груп населення.
Соціальний захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від економічної та соціальної деградації не тільки внаслідок безробіття, а й у випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо.
Витрати на соціальний захист населення залежать від можливостей економіки. У країнах з ринковою економікою склалася троїста система фінансування соціальних програм, об'єктами якої виступають держава, роботодавці та одержувачі соціальних виплат.
Сучасна система соціального захисту населення у країнах з перехідною економікою включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; традиційну форму державної соціальної допомоги та соціальне страхування.
Система соціальних гарантій передбачає надання соціальне значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення потреби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій є рухомим залежно від конкретно-історичних умов, а також можливостей суспільства. Ця форма соціального захисту громадян базується на принципах загального оподаткування і бюджетного фінансування соціальних витрат.
До системи соціальних гарантій входять також соціальні пільги, тобто соціальні гарантії окремим категоріям населення. Ця форма соціального захисту також характеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забезпеченням за рахунок податково-бюджетної системи держави.
Під соціальною допомогою як формою соціального захисту населення розуміють надання соціальних благ та послуг соціальне уразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об'єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верстви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Державна соціальна допомога здійснюється двома шляхами: програми допомоги в грошовій формі та допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих галонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомога, позичок студентам тощо.
Соціальне страхування є найбільш поширеною формою соціального захисту населення від різних ризиків, пов'язаних з втратою працездатності та доходів. Особливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних Фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави.
