34.Безробіття як проблема низького ділового циклу: визначення, типи, моделі, вимірювання та наслідки безробіття для економіки. Закон Оукена.
Безробіття – це вимушеної незайнятості працездатного населення.
Виділяють три види безробіття:
фрикційне безробіття пов’язане з постійним рухом населення між регіонами та видами праці, а також із певними стадіями життя людей. Воно є неминуче і до певної міри бажане;
структурне безробіття виникає коли Пр робочої сили та По на неї не збігаються. Виникає як результат змін у структурі споживчого По, це змінює структуру загального По на робочу силу – структура робочої сили перестає відповідати структурі робочих місць. Різниця між структурним і фрикційним безробіттям: у фрикційно безробітних є навички, структурно безробітні не можуть отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання. Фрикційне безробіття – короткострокове, структурне – триваліше;
циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу, яка характеризується недостатністю сукупних видатків. Коли у фазі спаду По на товари і послуги зменшується, то зайнятість скорочується, безробіття зростає. У фазі піднесення воно = 0.
Повна зайнятість досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття = 0. Рівень безробіття за повної зайнятості = сумі фрикційного та структурного. Природна норма безробіття – це рівень безробіття за повної зайнятості.
Причини безробіття:
1. Пошук роботи потребує певного часу та певних зусиль. Кожне робоче місце ставить певні професійні вимоги до працівника, а різні люди мають неоднакові здібності. Вільні робочі місця можуть існувати в інших регіонах, переміщення працівників потребує певного часу. Інформацій про претендентів не є повною. Структура робочої сили та структура робочих місць не відповідають одна одній. Зміни в структурі По відбуваються безперервно. Працівники стають безробітними внаслідок банкрутства фірм.
2. Негнучкість заробітної плати. Зарплата не реагує на зміни у співвідношенні По і Пр на ринку праці. За гнучкої зарплати фірми наймають усіх хто хоче працювати за певного її рівня.
В т.Е кількість тих, кого хочуть найняти фірми за певного рівня зарплати відповідає кількості тих, хто погоджується працювати. На гнучкому ринку праці немає вимушеного безробіття. Якщо По відпов. т.А, а Пр - т.В - виникає безробіття. Пр >По на працю – безробіття.
3. Недостатній сукупний По, що виникає в ході економічного циклу, коли нац. економіка перебуває в фазі спаду. Він спричиняє зростання запасів непроданих товарів. Фірми скорочують виробництво і звільняють частину працівників, тому масштаби і рівень безробіття зростають. Рівень безробіття – відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили.
Закон Оукена — емпірично встановлена зворотня залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значення якої коливається в межах від 2 до 3 %.
\
35.Інфляція як проблема високого ділового циклу: визначення, види, вимірювання та наслідки інфляції для економіки. Правило 70. Політика держави щодо управління інфляційними процесами.
Інфляція (І.) – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Однак якщо ціни підвищуються внаслідок поліпшення якості продукції, то існує неінфл. зростання цін.
Економісти
обчислюють темп
І.,
який показує прискорилася вона чи
уповільнилася за певний період часу:
Темп І. = 
, де 
- рівень цін у поточному періоді.
Залежно від рівня розрізняють 3 види інфляції:
помірна (коли ціни зростають до 10% на рік, повзуча – до 5% на рік);
галопуюча (20, 50 чи більше % на рік)
гіперінфляція (тисячі чи мільйони %% на рік)
Економісти поділяють І. з одного боку – на передбачену (учасники очікують на неї і захистилися від впливів) і непередбачену (несподівана), а з іншого – на збалансовану (відносні ціни не змінюються) і незбалансовану.
І. попиту – сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, тому ціни ростуть щоб врівноважити попит і пропозицію. Крива короткострокової сукупної пропозиції є висхідною і має 3 відрізки:
кейнсіанський (майже горизонтальний, сукупний попит порівняно невеликий і обсяг виробництва < природній)
проміжний (рівень цін росте ще до досягнення повної зайнятості)
класичний (висхідний, факт. безробіття падає нижче природ. і І. прискорюється)
І. пропозиції – виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання природничих ресурсів.
Причини інфляції. Інфляція в країні залежить від к-сті грошей в обігу (за Фішером). За марксистів вона виникає коли паперових грошей випущено понад золотих. Кейнс розвинув теорію інфляційного розриву (І. є тоді, коли сукупні видатки > обсяг нац. продукту). Проте сьогодні серед головних причин виділяють такі: грош. маса зростає вищими темпами, ніж НД; дефіцит держбюджету; мілітаризація економіки; монополії і необґрунтовані привілеї; особливості структури н.е.
Наслідки інфляції:
перерозподіл майна і доходів між різними групами населення,
падіння рівня життя народу і зниження ефективності функціювання н.е.
індексація (підвищення рівня номінальних з/п і інших виплат).
перерозподіл доходів між боржником і кредитором.
знижує рівень життя населення,
спотворює відносні ціни, зменшує обсяг виробництва і зайнятості,
неефективно розподіляє ресурси.
«Правило 70» — метод визначення кількості років, протягом яких рівень цін по-двоїться, для цього число 70 ділять на річний рівень інфляції.