4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов”ян.

Історично першою формою світогляду був міф. Міф складався в умовах первісного ладу, і сприймався, як цілком реальний “світ”. Людина спостерігала як середовище перетворювалось на навколишній світ. Так народжувалась міфологія-первісна світоглядна форма. Вона відображала специфічні риси колективу, а не індивідуального члена: уявлення про родинні зв’язки природних сил, явищ і людського колективу; віра у богів; мислення образами, а не поняттями; міфи сприймаються як життєва реальність, яка не підлягає перевірці; людина-іграшка в руках божественних сил.

Міф - це перша форма світогляду.. До становлення Київської Русі давні слов”яни жили племенними общинами і в тій чи іншій мірі їм були властиві такі форми міфологічного світогляду, як магія, фетишизм. У слов”ян для визначення ілюзійних двійників застосовувалися 2 терміни: менш могутніх називали “душами”, а більш могутніх – “духами. Владикою усього слов”яни визнавали єдиного бога (Перуна). У давньоруських літописах згадуються також: Даждьбог, Хорс, Стрибог Зокрема шанували дуб і приносили перед ним у жертву живих птахів, м”ясо, хліб; вважаючи дуб священним деревом Перуна.

Особливості міфології давніх слов’ян: 1)в усій давньослов'янській міфології впадає у вічі землеробський акцент: Лада й Лєля - богині природи, Перун - бог грози, Сварог, небесний коваль-батько сонця й творець вогню, який викував плуг переміг Змія і запрягши його в плуг, виорав знамениті Змієві вали; 2) серед волхвів-жерців існував своєрідний розподіл праці : хмарогонителі, чародії, потворники (знахарі) і т.п. 3) персонаж “кощун” Кощій- володар потойбічного, мертвого царства; 4) слов'янський героїчний епос - билини –герої Ілля Муромець, Добриня, А.Попович - перехідний етап від міфології до філософії; 5) творчий діалог з візантійським християнством.

3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.

Світогляд – це складова частина людської свідомості в якій взаємодіє інтелектуальний та емоційний комплекс, що визначає загальне бачення світу, певне відношення до нього, орієнтацію та поведінку. Структура світогляду: Знання Переконання. Оцінка. Ідеали. Емоції. Воля. Прагнення. Певна життєва позиція. Цілісна орієнтація. Прогнозування поведінки людини. Історичні типи світогляду:1. Міфологічний. 2. Релігійний. 3. Науковий. 4. Атеїстичний. 5. Античний. 6. Середньовічний.

У світогляді одне з головних питань – це питання життя, у філософії – це питання буття. Світоглядна свідомість вбудована в життєвий процес і виражає свою позицію в регулюванні життя, а філософія думає суттєвостями, проблемами.

5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії.

Світогляд - одна з форм свідомості людини. Світогляд є системою принципів, знань, ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, надій та вірувань, котрі визначають діяльність індивіда або соціального суб’єкта. В релігійній свідомості вже чітко розрізняється об’єкт і суб’єкт, а отже долається характерна для міфу неподільність людини і природи, закладаються основи проблематики, яка стане специфічною для філософії. В релігії ідея відділяється від матерії і навіть протиставляється їй. Віра виступає головним засобом осягнення буття. Виділяють світові релігії: християнство, буддизм та іслам.

Для язичництва характерний політеїзм (багатобожжя). В жертву богам приносилися люди, навіть діти, тобто була низька обрядова культура. Язичництво пережило духовну кризу і прийняття християнства стало революцією в духовності людей. Прийняття християнства в Київській Русі співпало з появою і розповсюдженням писемності. Завдяки прийняттю християнства відбулося: консолідація держави; залучення Київської Русі до Європейського культурного, релігійного, політичного, економічного, наукового простору; церква стала центром освіти, культури, науки; в соборах були створені бібліотеки, центри перепису та розповсюдження книжок, при церквах були перші типографії та лікарні.

На сьогодні релігійне життя України досить строкате та суперечливе. Православ’я (53% від загальної кількості - 14 млн.). Православна церква Московського патріархату складає 80% від загальної кількості православних. Українська православна церква складає 11% від українських православних і 21% від усієї кількості православних. 1015 парафій нараховує Українська автокефальна церква і основна маса зосереджена в Галичині. Українська греко-католицька церква нараховує 3437 уніатських організацій. Римсько-католицька церква нараховує 900 громад. Інші конфесії представлені церквою протестантського напряму, нараховує 34 течії, більше 6000 громад. Біля 400 громад нараховує мусульманство. До нових течій належать: кришни, будисти, язичницькі громади. На релігійному житті відображається кризовий стан України.