Оцінка результатів:

Зазвичай як правильна оцінюється стандартна відповідь. Однак тест дає змогу звернути увагу на дітей з особливими проявами сприймання світу.

Шкала оцінювання (за Марцинківською т.Д.)

11-12 – підвищений рівень здатності до абстрагування у невербальній формі та оперування образними поняттями;

8-10 – звичайний рівень розвитку;

5-7 – дещо знижений рівень розвитку, потребує колекційної роботи;

0-4 – причини зниження рівня розвитку потребують додаткового вивчення і при повторенні результатів на матеріалі інших тестів, консультування з дефектологами та психоневрологами.

[2, с. 48-49]

4.5. Словесні пропорції Оцінка логіки мислення

Обладнання: набори аналогій (Див. додаток 23), бланк відповідей (Див. додаток 24).

За допомогою даної методики можна обстежувати дітей віком від 5 до 10 років. У кожному з 12 завдань їм пропонується встановити подібність за аналогією.

Інструкцію дають на прикладі першого набору аналогій: «Подивись уважно: між парою слів є певний зв’язок (вівця – ягнятко). Підбери пару до слова «корова» за таким же зв’язком із п’яти запропонованих слів».

Після правильного виконання завдання пояснення не даються. Обстежуваний може супроводжувати виконання завдання поясненнями вголос. В цей час психолог фіксує результати заповнюючи бланк відповідей.

Час виконання завдання не обмежується.

Обробка результатів:

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Загальна оцінка є показником рівня розвитку здатності до розуміння аналогій.

Аналіз результатів:

11-12 балів – високий рівень;

8-10 балів – середній рівень;

5-7 балів – нижче середнього, потребує колекційної роботи;

0-4 бали – низький рівень, потребує додаткового вивчення і консультації з дефектологом.

Правильні відповіді: телятко, лушпиння, м’ясо, літо, жувати, луска, тонути, сіль, палець, шуба, лікування, сліпий.

[2, с. 44-46]

5 Діагностика уяви

5.1. «Придумай розповідь»

Оцінка вербальної фантазії

Обладнання: протокол обстеження (Див. додаток 19).

Дитині пропонується завдання придумати розповідь або казку про когось або про щось, витративши на це 1 хвилину, а потім переказати її на протязі 5 хвилин.

Оцінка результатів:

Уява дитини в даній методиці оцінюється за наступними ознаками:

1. Швидкість процесів уяви.

2. Незвичайність, оригінальність образів.

3. Багатство фантазії.

4. Глибина і деталізація образів.

5. Вразливість, емоційність образів.

По кожній із названих ознак розповідь може отримати від 0 до 2 балів. 0 балів ставиться тоді, коли дана ознака в розповіді практично відсутня. 1 бал розповідь отримує в тому випадку, якщо дана ознака присутня, але виражена порівняно слабо. 2 бали розповідь отримує тоді, коли дана ознака не тільки присутня, але й виражена достатньо сильно.

Якщо на протязі однієї хвилини дитина так і не придумала сюжет розповіді, то експериментатор сам пропонує їй який-небудь сюжет і за швидкість уяви ставить 0 балів. Якщо ж дитина сама придумала сюжет розповіді ближче до кінця відведеної на це хвилини, то по швидкості уяви дитина отримує оцінку в 1 бал. Нарешті, якщо дитині вдалося придумати сюжет розповіді дуже швидко, протягом перших 30 секунд відведеного часу, або якщо протягом 1 хвилини вона придумала не один, а як мінімум 2 різних сюжети, то за ознаку «швидкість процесів уяви» дитині ставиться 2 бали.

Незвичайність, оригінальність образів (друга ознака) оцінюється так: якщо дитина просто механічно переказує те, що колись бачила або чула, то її розповідь за даною ознакою оцінюється в 0 балів. Якщо дитина доповнила до того що колись бачила або чула, щось нове від себе, то розповідь отримує 1 бал. Нарешті, якщо сюжет розповіді повністю придуманий самою дитиною, незвичайний і оригінальний, то оригінальність уяви оцінюється в 2 бали.

Багатство фантазії дитини проявляється також в різноманітності використаних нею образів. При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальна кількість живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, які приписує всьому цьому в розповіді дитина.

Якщо загальна кількість названого перевищує 10, то за багатство фантазії дитина отримує 2 бали. Якщо загальна кількість деталей вказаного типу знаходиться в межах від 6 до 9, то дитина отримує 1 бал. Якщо ознак в розповіді мало, але в цілому не менше 5, то багатство фантазії дитини оцінюється в 0 балів.

Глибина і деталізація образів визначається по тому, на скільки різнобічно в розповіді представлені деталі і характеристики, які відносяться до образу (людині, тварині, фантастичній істоті, об’єкту, предмету…), який виконує головну роль або займає центральне місце в розповіді. Тут також даються оцінки в трибальній системі.

0 балів дитина отримує тоді, коли центральний об’єкт цієї розповіді зображений досить схематично, без деталізації його аспектів. 1 бал ставиться в тому випадку, якщо при описі центрального об’єкта розповіді його деталізація помірна. 2 бали по глибині і деталізації образів дитина отримує в тому випадку, якщо головний образ її розповіді розписаний в ній достатньо детально, з великою кількістю деталей, які його характеризують.

Вразливість або емоційність образів оцінюється по тому, чи викликають вони інтерес та емоції у слухача.

Якщо образи, які використала дитина в своїй розповіді, малоцікаві, банальні, не вражають слухача, то по цій ознаці фантазія дитини оцінюється в

0 балів. Якщо образи розповіді викликають до себе інтерес з боку слухача і в деякій мірі емоційну реакцію у відповідь, проте цей інтерес разом з відповідною реакцією незабаром згасає, то емоційність уяви дитини отримує оцінку в 1 бал. І, нарешті, якщо дитиною були використані яскраві, досить цікаві образи, до яких виникла увага слухача, потім не згасає, а навпаки посилюється, супроводжуючись емоційними реакціями типу здивування, захвату, страху і т.д., то емоційність розповіді дитини оцінюється в 2 бали.

Таким чином, максимальне число балів, яке дитина може отримати в цій методиці за свою уяву, дорівнює 10, а мінімальне – 0.

Протягом розповіді дитини експериментатор вносить дані у спеціальний протокол, позначаючи в відповідній графі оцінку фантазії дитини в балах.