3.5. Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування

Обладнання: 24 картки з набору дитячого лото, секундомір.

Той, хто проводить обстеження дає інструкцію: «Зараз я читатиму слова, а ти, щоб краще запам’ятати слово, відбереш з карток такий малюнок (24 картки з набору дитячого лото), який допоможе тобі пригадати потім слово». На вибір картки дається 30 секунд. Після читання всіх слів (а їх має бути 15) слід перейти до виконання якоїсь іншої вправи на 15 хвилин. Після цього дитині пропонують пригадати слова, показуючи ті картки, які вона відібрала. Кількість правильно відтворених слів свідчить про розвиток у молодшого школяра логічних зв’язків у процесі запам’ятовування.

Слова для запам’ятовування: дощ, відповідь, горе, сила, театр, суперечка, гра, ранок, загін, зустріч, праця, сусід, свято, вибори, пожежа.

Картки з малюнками: стілець, телефон, зошит, лампа, олівець, квітка, капелюх, дерево, картина, літак, будинок, дзеркало, трамвай, стіл, ключ, м’яч, кінь, умивальник, пір’я, сокира, умивальниця, граблі, лопата, склянка.

Оцінювання результатів

Добрий результат – дитина правильно пригадує всі слова; легко зіставляє наочний та словесний образи.

Середній результат – дитина має труднощі у підборі асоціацій до більш абстрактних слів (наприклад, праця, горе, вибори тощо), відтворює не всі слова.

Низький результат – дитина пригадує менше 10 слів, деякі слова та наочні образи не збігаються.

[5, с. 26-27], [10, с. 27-28]

3.6. Дослідження обсягу смислової пам’яті

Обладнання: текст розповідей (Див. додаток 14), папір, ручка

Обстежуваному зачитується розповідь, яка включає 12-13 смислових одиниць та 3-4 числа. Потім пропонується записати зміст прочитаного (час на запис – 3 хвилини). Для одержання точніших результатів експеримент можна повторити, використовуючи іншу розповідь.

Обробка результатів:

Оцінка в умовних балах проводиться за таблицею. Порядок використання смислових фрагментів не враховується.

Оцінка, бали	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість відтворених смислових одиниць і чисел (з 16 х 2)	32	30-31	28-30	24-27	19-23	15-18	11-14	7-11	6

[5, с. 44-45]

4 Діагностика мислення

4.1. « Формування понять» Визначення рівня словесно-логічного мислення

Обладнання: набір площинних фігур (Див. додаток 15 ), набір штучних понять (Див. додаток 16), секундомір.

Методика являє собою набір площинних фігур – квадратів, трикутників та кіл трьох різних кольорів (червоний, жовтий, зелений) і трьох різних розмірів. Ознаки цих фігур: форма, колір і розмір – утворюють трибуквені штучні поняття, які не мають смислу на рідній мові дитини.

Як ми бачимо, із наведених списків, в запропоновані штучні поняття входять від одного до трьох різних ознак. Фігури відповідного розміру, форми і кольору (всього 27 фігур з різними ознаками) вирізаються з кольорового паперу і наклеюються на квадратні картонні карточки розміром 8х8 сантиметрів.

Перед дитиною у довільному порядку розкладають картки з кольоровими фігурами на них таким чином, щоб всі ці картки дитина могла одночасно бачити та вивчати. Картки можна розкласти в три ряди по сім карток в кожному, помістивши шість з них в неповний ряд.

За командою експериментатора досліджуваний у відповідності з отриманим завданням починає шукати задумане поняття. Задумавши поняття, експериментатор повідомляє трибуквене позначення даного поняття і кількість ознак, які він містить. Досліджуваному пропонується самостійно знайти ці ознаки, відібравши з запропонованих карток із фігурами ті, які містять ці ознаки, і назвати саме поняття, визначивши його через знайдені ознаки.

Спочатку досліджуваний відбирає одну картку і кладе її окремо від інших. Експериментатор або підтверджує або заперечує наявність ознаки поняття на цій картці. Пошук продовжується до тих пір, поки не будуть відібрані всі картки, що містять всі ознаки поняття. Після того, як експериментатор підтвердить даний факт, досліджуваний повинен дати визначення відповідному поняттю, тобто сказати, які конкретні ознаки в нього входять.

Експериментатор на початку обстеження задумує поняття, які містять тільки одну ознаку, потім – дві ознаки, і в кінці – поняття, що містить три ознаки.

Поняття, яке включає в себе тільки одну із ознак – колір, форму або величину, відбирається експериментатором довільно із лівого переліку; поняття яке включає в себе дві ознаки – із середнього переліку; поняття, які включають три ознаки – із правого переліку.

На виконання обстежуваним кожної із трьох задач (пошук трьох поять, які включають в себе від однієї до трьох різних ознак) відводиться 3 хвилини. Якщо за цей час досліджуваний не зможе самостійно виконати задачу, експериментатор дає підказку: сам відбирає одну з карток, яка містить задану ознаку, і повідомляє: «На цій картці є необхідна ознака» (дитина повинна виявити цю ознаку і назвати її без подальших підказок). Ще через хвилину, якщо дитина знову не справляється із завданням, експериментатор пропонує йому другу підказку: показує ще одну картку, яка містить задану ознаку (або ознаки). Якщо через 5 хвилин досліджуваний все-таки не може виконати завдання, то йому пропонується наступна задача того самого типу. Якщо з нею обстежуваний не справляється, то експеримент завершується.

В тому випадку, коли дитина виконала перше завдання (пошук і визначення поняття з одною ознакою) самостійно або після підказки експериментатора, їй пропонується наступне, більш складне, пов’язане з пошуком і визначенням поняття, яке включає дві ознаки, і т.д. Більш складне завдання, яке стосується формування понять з найбільшою кількістю ознак, дається дитині тільки в тому випадку, якщо до цього вона впоралася з виконання менш складного завдання.

Оцінка результатів

10 балів – дитина самостійно, без допомоги експериментатора зуміла повністю за відведений час з першої спроби розв’язати всі три задачі, тобто знайшла всі ознаки і дала визначення трьом поняттям, що містить в собі від однієї до трьох ознак.

8-9 балів – дитина за відведений час вирішила всі три задачі, але йому для цього знадобилось більше трьох спроб, більше 9 хв. і одна-дві підказки.

6-7 балів – дитина отримує в тому випадку, якщо їй знадобилось більше трьох спроб і отримати як мінімум дві-три підказки при вирішенні першої та другої задачі, а третю вона не виконала навіть після двох спроб і всіх підказок.

4-5 балів – дитина більш, ніж за дві спроби вирішила перші дві задачі

(пошук і визначення понять з однією і двома ознаками), а третю задачу не розв’язала.

2-3 бала – дитина отримує тоді, коли після двох спроб і підказок вона вирішила тільки першу задачу, а другу і третю не розв’язала.

0-1 бал – після всіх спроб і підказок дитина не змогла вирішити ні однієї задачі.