- •Діагностика пізнавальної сфери молодшого школяра
- •Визначення обсягу сприймання
- •Діагностика міжпредметної спостережливості
- •Оцінка рівня спостережливості
- •Сприймання часу
- •Оцінка результатів
- •2. Діагностичні методики обстеження уваги
- •2.1. «Простав значки» Оцінка переключення і розподілу уваги.
- •Оцінка результатів:
- •Висновки про рівень розвитку:
- •2.2. Дослідження обсягу уваги
- •Оцінка результатів:
- •2.3. Визначення продуктивності і стійкості уваги
- •Оцінка результатів
- •2.4. Оцінка розподілу уваги
- •2.5. Оцінка переключення уваги
- •2.6. «Розстановка чисел» Оцінка сформованості довільної уваги, розподілу
- •Оцінка результатів
- •2.7. Оцінка розподілу і стійкості уваги
- •3 Діагностичні методики обстеження пам’яті
- •3.1. Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
- •3.2. «Пам'ять на образи» Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті
- •Оцінка результатів:
- •3.3. Визначення ефективності запам’ятовування двозначних чисел (Механічна пам'ять)
- •3.4. «Вивчи слова» Визначення особливостей динаміки процесу заучування
- •Оцінка результатів:
- •3.5. Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування
- •Оцінювання результатів
- •3.6. Дослідження обсягу смислової пам’яті
- •Обробка результатів:
- •4 Діагностика мислення
- •4.1. « Формування понять» Визначення рівня словесно-логічного мислення
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.2. «Уміння рахувати усно» Визначення математичних здібностей
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.2. «Матриці Равена» Оцінка наочно-образного мислення
- •Висновки про рівень розвитку
- •4.3. «Виключення слів» Визначення спільних рис (Вербальний тест)
- •Оцінка результатів:
- •Шкала оцінювання (за Марцинківською т.Д.)
- •4.4. «Четвертий зайвий» Визначення спільних рис (Невербальний тест)
- •Оцінка результатів:
- •Шкала оцінювання (за Марцинківською т.Д.)
- •4.5. Словесні пропорції Оцінка логіки мислення
- •5 Діагностика уяви
- •5.1. «Придумай розповідь»
- •Висновки про рівень розвитку
- •«Намалюй що-небудь» Оцінка невербальної фантазії
- •«Речення»
- •Оцінка результатів
- •«Короткий тест творчого мислення» (кттм) Субтест п. Торренса
- •Оцінка результатів:
- •Інтерпретація
- •Дослідження продуктивності уяви
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Дослідження індивідуальних особливостей уяви Визначення рівня складності уяви її стереотипності чи оригінальності
- •Обробка результатів
- •Визначення рівня складності уяви
- •Визначення ступеня стереотипності уяви
- •Аналіз результатів
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Оцінка результатів
Результати оцінюються за формулою точності часу С:
,
де А – різниця між пред’явленим показником (відрізок часу в секундах) і відрізком часу, який назвав піддослідний (знак не враховується);
В – відрізок часу, заданий дослідником.
За даними психолога К. Сергєєва, в середньому 1 хвилина сприймається: у 1 класі – як 11 секунд, у 3 класі – як 25 секунд, у 5 класі – як 31 секунда (дорослі сприймають як 35 секунд).
Кращими вважаються результати, наближені до об’єктивного часу.
[7, с. 79-80], [10, с. 18]
2. Діагностичні методики обстеження уваги
2.1. «Простав значки» Оцінка переключення і розподілу уваги.
Обладнання: бланк тесту П’єрона-Рузера (Див. додаток 5), секундомір.
Перед початком виконання завдання обстежуваному показують бланк тесту П’єрона-Рузера з різними геометричними фігурами і пояснюють як з ним працювати.
Обстежуваному необхідно в кожному з квадратів, трикутників, кружечків і ромбів проставити той знак, який заданий зверху на зразку, тобто відповідно, галочку, риску, плюс, крапку.
Дитина безперервно працює, виконуючи це завдання протягом двох хвилин, а загальний показник переключення і розподілу її уваги визначається за формулою:
де S – показник переключення та розподілу уваги, N – кількість геометричних фігур, що проглянула і позначила відповідними знаками дитина за 2 хв., n – кількість помилок, допущених за час виконання завдання.
Помилками вважаються неправильно проставлені знаки або пропущені геометричні фігури.
Оцінка результатів:
10 балів – показник S більше ніж 1,00
8-9 балів – показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1,00
6-7 балів – показник S знаходиться в межах від 0,50 до 0,75
4-5 балів – показник S знаходиться в межах від 0,25 до 0,50
0-3 бали – показник S знаходиться в межах від 0,00 до 0,25
Висновки про рівень розвитку:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
6-7 балів – середній
4-5 балів – низький
0-3 бали – дуже низький
[3, с. 79-81], [11, с. 51-52]
2.2. Дослідження обсягу уваги
Обладнання: малюнок з 12 предметів (Див. додаток 6),
Обстежуваному демонструється малюнок з 12 предметів, протягом 3-4 секунд. Після цього дитину просять перелічити предмети, які вона запам’ятала.
Цю методику доцільно проводити виходячи із специфіки окремого середнього загальноосвітнього закладу.
Оцінка результатів:
Подані в таблиці оцінки відповідають рівням:
1-3 бали – низький;
4-6 – середній;
7-9 – високий.
Оцінка в балах |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
Кількість об’єктів |
12-11 |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
[9, с. 35-36]
2.3. Визначення продуктивності і стійкості уваги
Обладнання: бланк з кільцями Ландольта (Див. додаток 7), руча, секундомір.
Дитині пропонується бланк з кільцями Ландольта в супроводі наступної інструкції:
«Зараз ми з тобою пограємо в гру, яка називається “Будь уважним і працюй якомога швидше”. В цій грі ти будеш змагатися з іншими дітьми, потім ми подивимось, якого результату ти досягнув у змаганні з ними. Я думаю, у тебе це отримається не гірше, ніж у інших дітей»
Після цього дитині демонструється бланк з кільцями Ландольта і пояснюється, що вона повинна, уважно переглядаючи кільця по рядам, знаходити серед них такі, в яких є розрив, який знаходиться виключно в конкретному місці, і закреслювати їх.
Робота проводиться протягом 5 хвилин. Через кожну хвилину експериментатор промовляє слово «риска», в цей момент дитина повинна поставити риску в тому місці бланка з кільцями Ландольта, де її застала ця команда.
Через 5 хвилин експериментатор промовляє слово «стоп». Після цього слова дитина повинна закінчити роботу і в тому місці бланка з кільцями, де застала її ця команда, поставити подвійну вертикальну риску.
При обробці результатів експериментатор визначає кількість кілець, переглянутих дитиною за кожну хвилину роботи і за всі п’ять хвилин, на протязі яких продовжувався психодіагностичний експеримент. Також визначається кількість помилок, допущених дитиною в процесі роботи за кожну хвилину, з першої по п’яту, і в цілому за всі п’ять хвилин.
Продуктивність та стійкість уваги визначається за формулою:
,
де S – показник продуктивності та стійкості уваги;
N – кількість кілець, що проглянула дитина за 1 хвилину (якщо за допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності і стійкості уваги за всі 5 хвилин, то, звичайно, N буде дорівнювати кількості кілець, переглянутих на протязі 5 хвилин, наступний показник n – кількості помилок допущених протягом 5 хвилин);
t - час роботи
n – кількість помилок, допущених за цей же час. Помилками вважаються пропущені кільця або закреслені не ті.
В кількісній обробці психодіагностичних даних визначаються по наведеній вище формулі шість показників, один – для всього часу роботи над методикою (5 хвилин), а інші – для кожного хвилинного інтервалу. Відповідно змінна t в методиці буде приймати значення 300 і 60.
По отриманим п’яти показникам, будується графік наступного виду (Мал.1),на основі аналізу якого, можна робити висновок про динаміку зміни в часі продуктивності і стійкості уваги дитини.
Зона дуже
високопродуктивної уваги Зона
високопродуктивної уваги Зона
середньопродуктивної уваги Зона
низькопродуктивної уваги Зона
дуже низькопродуктивної уваги
Мал.1. Варіант графіка, який показує динаміку продуктивності і стійкості уваги.
На графіку представлені різні зони продуктивності і типові криві, які можуть бути отримані в результаті психодіагностики уваги дитини по даній методиці. Інтерпретуються ці криві наступним чином:
1
.
Крива, зображена за допомогою лінії
типу . Це графік дуже
високопродуктивної і стійкої уваги.
2
.
Крива, зображена за допомогою лінії
типу . Це графік низькопродуктивної
але стійкої уваги.
3
.
Крива, зображена за допомогою лінії
типу . Являє собою графік
середньопродуктивної та середньо
стійкої уваги.
4
.
Крива, зображена за допомогою лінії
типу . Являє собою графік
середньопродуктивної, але нестійкої
уваги.
5
.
Крива, зображена за допомогою лінії
типу . Являє собою графік
середньопродуктивної і в край нестійкої
уваги.
При побудові графіка показники продуктивності і стійкості переводяться (кожен окремо) в бали за десятибальною системою наступним чином:
10 балів – показник S у дитини вище, ніж 1,25 бала.
8-9 балів – показник S знаходиться в рамках від 1,00 до 1,25 бала.
6-7 балів – показник S знаходиться у межах від 0,75 до 1,00 бала.
4-5 балів – показник S знаходиться у рамках від 0,50 до 0,75 бала.
2-3 бали – показник S знаходиться у межах від 0,24 до 0,50 бала.
бал – показник S знаходиться у рамках від 0,00 до 0,2 бала.
Стійкість уваги в свою чергу в балах оцінюється так:
10 балів – всі точки графіка на малюнку 1 не виходять за рамки однієї
зони, а сам графік своєю формою нагадує криву 1.
8-9 балів – всі точки графіка знаходяться в двох зонах подібно кривій 2.
6-7 балів – всі точки графіка знаходяться в трьох зонах, а сама крива схожа на графік 3.
4-5 балів – всі точки графіка розміщені в чотирьох різних зонах , а його крива нагадує графік 4.
3 бали – всі точки графіка в п’яти зонах, а його крива схожа на графік 5.
