Аналіз результатів

Рівень продуктивності уяви визначають за допомогою шкали, наведеної в таблиці.

П	Рівень продуктивності уяви
0 – 2 3 – 9 10 – 12 13 та більше	Низький Середній Високий Дуже високий

Продуктивність уяви характеризує активність асоціативного процесу уявлення, що являє собою зв'язок зовнішнього стимулюючого матеріалу і психологічних образів пам’яті, змінених уявою під час пошуку відповідей на запитання: «На що це схоже? Що б це могло бути?»

Під час аналізу результатів слід звернути увагу на те, в якій мірі досліджуваний був зацікавлений дослідженням. Іноді, внаслідок небажання тестуватися чи тому, що картинки реципієнтові «не сподобалися», рівень продуктивності уяви знижується.

Окрім показників продуктивності уяви, в разі потреби використовують такі формальні характеристики, як переважання деталей зображеного чи опис картинок-фотографій у цілому. Ці особливості пов’язані з розвитком мислення і станом особистісної сфери. «Бачення» людських постатей чи, навпаки, предметів відображає спрямованість сприймання суб’єкта. Фантастичні уявлення на зразок відьом, пекла, кентаврів тощо можна розглядати як схильність до міфологічного, паралогічного мислення та уяви.

В осіб з дуже високим рівнем продуктивності уяви і з оригінальністю тлумачення картинок-фотографій можливі здібності чи нахили до живопису та художньої творчості. Особливу увагу психолог-викладач має звернути на відповіді досліджуваних, котрі майже в усіх картинках-фотографіях бачили образи, що відповідають білим просторам, дуже часто називали асоціації з димом, хмарою, тощо, а також на тих, хто виявився «несинтетичним» і всюди реагував на дрібні деталі зображення. У цьому разі треба організувати спеціальну психодіагностику і, можливо, надати психологічну допомогу.

[6, с. 62-64]

2. Дослідження індивідуальних особливостей уяви Визначення рівня складності уяви її стереотипності чи оригінальності

Обладнання: аркуші з контурами геометричних фігур, фломастери, секундомір.

Даний дослід проводиться як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була не великою, до 15 чоловік. У другому випадку експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.

Тестування проводиться за три етапи. На першому етапі досліджуваному дають аркуш із зображенням на ньому контуром кола (діаметром 2,5 см), на другому – трикутника (з довжиною сторони 2,5 см) і на третьому – квадрата (з довжиною сторони 2,5 см). Кожному етапу дослідження передує зачитування інструкції.

Інструкція досліджуваному: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малювання припиніть».

Час малювання, який має дорівнювати одній хвилині, на кожному етапі експериментатор визначає за допомогою секундоміра.

Після закінчення тестування досліджуваного просять зробити самозвіт, для чого запитують: «Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час виконання завдання?»