Інтерпретація
Отримані сумарні «сирі» оцінки шкалуються за таблицею Т-шкали.
61-100 – високий рівень відповідного показника творчого мислення;
40-60 – середній рівень відповідного показника творчого мислення;
20-39 – знижений рівень відповідного показника творчого мислення.
Дані швидкості й гнучкості носять орієнтований характер і за Т-шкалою не оцінюються.
Отримані результати свідчать про:
Швидкість або продуктивність не є специфічним показником для творчого мислення, а лише дозволяє краще зрозуміти інші показники КТТМ.
Гнучкість. Цей показник оцінює різноманітність ідей і стратегій, здатність переходити від одного аспекту проблеми до іншого, бачити різне в подібному. Низький показник гнучкості може свідчити про певну ригідність мислення, низький рівень інформованості, обмеженості інтелектуального потенціалу або просто про низьку мотивацію до виконання завдання.
Оригінальність. Цей показник характеризує здатність висувати ідеї, що відрізняються від очевидних, загальновідомих, банальних або твердо встановлених. Ті, хто отримує високі бали за цим показником, часто характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформністю.
Розробленість теми. Хороші результати за цим показником характерні для учнів з високою успішністю, здатних до винахідництва і конструктивної діяльності, низькі – для відстаючих, недисциплінованих, дбайливих учнів. Показник розробленості теми відображає інший тип швидкості мислення і в певних ситуаціях може бути як перевагою, так і обмеженням, залежно від того, як ця якість проявляється.
[8, с. 32-38]
Дослідження продуктивності уяви
Оладнання: плями Роршаха (Див. додаток 29).
Даний дослід можна проводити як з групою (5-7 осіб), так і з однією особою. Досліджуваному послідовно показують фотографії з набору тесту Роршаха і пропонують дати якомога більше тлумачень зображеного. Час і кількість тлумачень кожної картинки-фотографії не обмежуються. Процедура тлумачення закінчується після того, коли досліджуваний уже не може більше побачити і сказати щось нове, починає повторюватися або ж сам відмовляється від наполегливих прохань експериментатора побачити ще щось подібне на що-небудь.
Дитині пропонується наступна інструкція: «Погляньте на цю картинку і скажіть, що тут зображено? На що це схоже, що це могло б бути? Картинку ви можете розглядати з різних боків, змінюючи її положення».
Якщо той, кого досліджують, робить спроби відшукати «правильну» відповідь, то йому слід сказати, що відповіді можуть бути різними, а важливим є його власне бачення зображеного як у цілому, так і в деталях. У ході досліду експериментатор фіксує всі асоціації досліджуваного та час інтерпретації кожної картинки-фотографії в протоколі вільної форми.
Обробка результатів
Мета обробки результатів – отримання індексу продуктивності як кількісної характеристики і показника активності уяви. З цією метою підраховується загальна кількість асоціацій, котрі виникли в досліджуваного під час тлумачення всіх картинок-фотографій, і ділиться на число показаних. Картинку № 5 з набору бажано вилучити, тому що число асоціацій за нею в досліджуваних, як правило, менше статистично значимого.
Коефіцієнт продуктивності можна виразити такою формулою:
де
П – коефіцієнт продуктивності уяви;
Е – сума асоціацій за картинками набору;
n – кількість фотографій з набору, які досліджуваний описував у даному досліді.