Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра практичної психології

Діагностика пізнавальної сфери молодшого школяра

Кіровоград 2011

Діагностика пізнавальної сфери молодших школярів / За ред. Г.О.Горської – Кіровоград: «», 2012. – 63с.

Укладачі:

Кравченко А.Л., Плужник О.С.

У даних методичних рекомендаціях представлені методики дослідження пізнавальної сфери молодших школярів, які доцільно використовувати як у діагностичній, так і в корекційній роботі з дітьми на період навчання в початковій школі.

Основне спрямування посібника задовольнити запити вчителів початкових класів, студентів середніх і вищих педагогічних закладів, щодо застосування цих методик в шкільній практиці.

© А.Кравченко, О.Плужник, 2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………...5

Розділ І Методики діагностики пізнавальної сфери молодшого школяра……………………..7

1. Діагностика сприймання…………...………………………………………………………..7

   1. Визначення обсягу сприймання……………………………………………………7

   2. Діагностика міжпредметної спостережливості……………………………………7

   3. Оцінка рівня спостережливості…………………………………………………….7

   4. Визначення рівня розвитку спостережливості (за малюнками)………………….7

   5. Сприймання часу……………………………………………………………………8

2. Діагностика уваги…………………………………………………………………………….8

   1. «Простав значки»……………………………………………………………………8

   2. Дослідження обсягу уваги…………………………………………………………..9

   3. Визначення продуктивності і стійкості уваги……………………………………..9

   4. Оцінка розподілу уваги……………………………………………………………11

   5. Оцінка переключення уваги……………………………………………………….11

   6. «Розстановка чисел»……………………………………………………………….12

   7. Оцінка розподілу і стійкості уваги………………………………………………..12

3. Діагностика пам’яті…………………………………………………………………………12

   1. Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті……………………………...12

   2. «Пам'ять на образи»………………………………………………………………..13

   3. Визначення ефективності запам’ятовування двозначних чисел………………..13

   4. «Вивчи слова»……………………………………………………………………...13

   5. Визначення рівня опосередкованого запам’ятовування………………………...14

   6. Дослідження обсягу смислової пам’яті…………………………………………..14

4. Діагностика мислення………………………………………………………………………14

   1. «Формування понять»……………………………………………………………..14

   2. «Уміння рахувати усно»…………………………………………………………..15

   3. «Матриці Равена»………………………………………………………………….15

   4. «Виключення слів»………………………………………………………………...16

   5. «Четвертий зайвий»………………………………………………………………..17

   6. Словесні пропорції…………………………………………………………………17

5. Діагностика уяви…………………………………………………………………………….18

   1. «Придумай розповідь»…………………………………………………………….18

   2. «Намалюй що-небудь»…………………………………………………………….19

   3. «Речення»…………………………………………………………………………..19

   4. Короткий тест творчого мислення (КТТМ)……………………………………...20

   5. Дослідження продуктивності уяви……………………………………………….23

   6. Дослідження індивідуальних особливостей уяви……………………………….24

Розділ ІІ Додатки………………………………………………………………………………….27

Додаток 1…………………………………………………………………………………………...28

Додаток 2…………………………………………………………………………………………...29

Додаток 3…………………………………………………………………………………………...31

Додаток 4…………………………………………………………………………………………...32

Додаток 5…………………………………………………………………………………………...33

Додаток 6…………………………………………………………………………………………...34

Додаток 7…………………………………………………………………………………………...35

Додаток 8…………………………………………………………………………………………...36

Додаток 9…………………………………………………………………………………………...37

Додаток 10………………………………………………………………………………………….38

Додаток 11………………………………………………………………………………………….39

Додаток 12………………………………………………………………………………………….40

Додаток 13………………………………………………………………………………………….41

Додаток 14………………………………………………………………………………………….41

Додаток 15………………………………………………………………………………………….42

Додаток 16…………………………………………………………………………………………43

Додаток 17…………………………………………………………………………………………44

Додаток 18…………………………………………………………………………………………45

Додаток 19…………………………………………………………………………………………47

Додаток 20…………………………………………………………………………………………48

Додаток 21…………………………………………………………………………………………48

Додаток 22…………………………………………………………………………………………49

Додаток 23…………………………………………………………………………………………51

Додаток 24…………………………………………………………………………………………52

Додаток 25…………………………………………………………………………………………53

Додаток 26…………………………………………………………………………………………53

Додаток 27…………………………………………………………………………………………54

Додаток 28…………………………………………………………………………………………55

Додаток 29…………………………………………………………………………………………58

Додаток 30…………………………………………………………………………………………59

Список використаної літератури………………………………………………………………...62

ВСТУП

Молодший шкільний вік є ключовим в оволодінні дитиною навчальною діяльністю. Саме в початковий період навчання у дітей закладається фундамент системи знань, які поповнюються в подальші роки, і одночасно формуються розумові і практичні операції, дії і навички, без яких неможливі подальші навчання та практична діяльність. Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери.

Згідно з психологічними даними розумовий розвиток молодших школярів має великі резерви, які в загальноосвітній школі практично не використовуються. Багаторічні дослідження під керівництвом Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидова, показали, що у сучасних дітей, в силу принципово нових соціальних умов їх становлення, можливо формувати багатші розумові здібності. Тому вивчення особливостей розвитку пізнавальної сфери молодших школярів, і зокрема, основних психічних процесів як основи їх пізнавальних здібностей, є актуальною проблемою.

Користуючись цими методичними рекомендаціями, педагоги зможуть не тільки відстежувати ті чи інші досягнення психічного розвитку дитини, а й на основі отриманих даних проводити корекційну роботу з учнем, щоб допомогти йому реалізувати свої потенцій можливості та забезпечити успішне навчання у початковій школі.

Запропонована система психодіагностичних методик призначена для оцінки розвитку пізнавальної сфери молодших школярів.

Психодіагностичній оцінці в рамка даного комплексу підлягають:

1. Сприймання

2. Увага

3. Пам'ять

4. Мислення

5. Уява

Сприймання – це базова психічна функція, з якої починаються пізнавальні процеси ланки формування знань: сприймання – осмислення – запам’ятовування – застосування. На перших порах сприймання молодших школярів досить розвинене, однак ще слабо диференційоване. В навчальному процесі провідне значення має зорове і слухове сприймання. Воно носить довільний характер (скеровується наміром, метою і бажанням суб’єкта). Слухове сприйняття досліджується за допомогою методик звуковисотного та фонематичного слуху. Методики дослідження зорового сприймання орієнтовані на визначення точності, цілісності, осмисленості сприймання. Функціонування сприймання тісно пов’язане з ефективністю уваги і досліджується в комплексі.

Характерною віковою особливістю молодших школярів є нерозвинута довільна увага. У них домінує увага мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. Неуважність – це одна із найбільш поширених причин неуспішності. Неуспішність зумовлена низьким рівнем розвитку основних компонентів уваги: об’єму стійкості, розподілу, переключення. Уважність включає наступні компоненти:

• стійкість – тривалість безпосереднього психічного процесу, необхідного для виконання певного завдання;

• зосередженість – здатність протистояти сторонньому впливу подразників, не відволікатись;

• довільність – здатність здійснювати свідомий контроль за характером протікання пізнавального процесу

Запропонований діагностичний інструментарій передбачає як і комплексне, так і окреме вивчення компонентів уваги.

Пам’ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам’яті. Пам’ять, повинна оцінюватися не в цілому, а диференційовано, за окремими показниками. Більшість діагностичних методик спрямовано на дослідження операціональних аспектів пам’яті. Тобто дослідженню підлягає уміння обстежуваного ставити мету щодо запам’ятання, здійснювати розумову обробку матеріалу.

В основі діагностики мислення лежить його класифікація за змістом: наочно-дійове, наочно-образне, абстрактно-знакове. У кожному виді мислення досліджуються:

• окремі мислитель ні операції: порівняння, узагальнення, класифікація;

• властивості мислення: швидкість, гнучкість, логічність, послідовність.

Діагностичні засоби допоможуть виявити індивідуальні властивості мислительної діяльності.

Уява дитини оцінюється за ступенем розвитку у неї фантазії, яка в свою чергу може проявлятися в розповідях, малюнках та інших продуктах творчої діяльності. Рівень творчості визначається за показниками: стандартність – нестандартність, типовість – не типовість, популярність – оригінальність.

Комплекс методик з кожної теми містить вимоги щодо всебічного розвитку особистості дитини. Це допоможе вчителю орієнтуватись у змістовному оцінюванні отриманих даних. Оцінки, отримані за всіма методиками, переведені в єдину, стандартизовану систему оцінок і записуються в Карту індивідуального психічного розвитку дитини. У кожній методиці визначено тему, мету дослідження, перелічено необхідний матеріал, даються інструкції щодо роботи з дитиною. Пропонуються конкретні параметри для аналізу отриманих даних та можливих результатів.

Розділ І Діагностика пізнавальної сфери молодших школярів

1. Діагностичні методики обстеження сприймання