- •Методика викладання математики в початкових класах
- •1.Завдання вивчення розділу нумерації цілих невід’ємних чисел.
- •2. Різні підходи до трактування цілих невід’ємних чисел та нуля в початковому курсі математики. Натуральний ряд чисел. Особливості десяткової системи числення.
- •3. Тмо побудови дочислового періоду.
- •4.Тмо вивчення цілих невід’ємних чисел в концентрі «Десяток».
- •5.Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел в концентрі «Сотня».
- •5.1. Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел11-20.
- •5.2. Тмо вивчення чисел 21-100(2 клас).
- •6. Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел в концентрі «Тисяча».
- •7. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1.Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання
- •Додавання і віднімання
- •Способи читання прикладу:
- •Способи читання
- •Малюнок 1.
- •2.Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 2.
- •3.Тмо вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел
- •2) Випадки додавання і віднімання круглих чисел.
- •5) Випадки віднімання виду 57-34.
- •Лекція № Змістовний модуль 3.2. (зм32) Теоретико-методичні основи вивчення додавання т віднімання багатоцифрових чисел
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі «Тисяча»
- •8) Випадки віднімання виду 860-250.
- •10) Випадки віднімання виду 200-60.
- •13) Випадки віднімання виду 650-290 і 600-270.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів обчислень у концентрі «Багатоцифрові числа”
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі «Багатоцифрові числа»
- •1.Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення школярів з діями множення і ділення
- •2.Теоретико-методичні основи розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •3.Теоретико-методичні основи вивчення особливих випадків множення і ділення з числами 0, 1, 10
- •Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення у концентрі «Сотня» («Тисяча»).
- •Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення в концентрі «Тисяча».
- •Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення багатоцифрових чисел.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іv класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •1. Теоретично–методичні основи вивчення алгебраїчного матеріалу в курсі математики початкових класів
- •2. Теоретично–методичні основи вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення числових рівностей та нерівностей
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення нерівностей, що містять змінну
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення рівнянь
- •Найпростіші рівняння:
- •Складені рівняння:
- •6. Теоретично–методичні основи формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •Теоретико – методичні основи вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іv-х класів
- •2. Теоретико–методичні основи ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами та їх властивостями
- •3. Методика навчання учнів елементарним геометричним побудовам. Позначення фігур
- •Малюнок 3.
- •М алюнок 4.
- •4. Теоретично–методичні основи розвитку просторових уявлень та уяви учнів
- •5. Теоретико–методичні основи навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ їх на частини та складання фігур із заданих частин
- •6. Методика навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур
- •Малюнок 5.
- •7. Теоретико-методичні основи вивчення дробів: а) теоретико-методичні основи ознайомлення з частинами
- •Малюнок № 9.
- •Малюнок № 10. Б) теоретико-методичні основи вивчення дробів
- •2.Теоретико-методичні основи загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами
- •2 Етап – аналіз задачі.
- •3 Етап – складання плану.
- •4 Етап – запис розв’язання задачі.
- •5 Етап – робота над розв’язаною задачею.
- •3. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею
- •4.Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з першою простою текстовою задачею
- •5. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на додавання, віднімання, множення та ділення
- •1. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до задач на розкриття конкретного змісту дії додавання та віднімання.
- •6.Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання і віднімання Прості задачі, які розв’язуються дією додавання
- •Прості задачі, які розв’язуються дією віднімання
- •7. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на множення та ділення Прості задачі, які розв’язуються дію множення
- •1.Система складених текстових задач курсу математики початкових класів
- •2. Типові складені задачі:
- •3. З типовим конкретним змістом та сюжетом:
- •4. Задачі з логічним навантаженням.
- •2. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення першої текстової складеної задачі
- •3. Теоретико-методичні основи введення першої текстової складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання
- •1 Етап роботи над задачею - ознайомлення з умовою та усвідомлення змісту.
- •3 Етап - складання плану розв’язування задачі.
- •4 Етап – запис розв’язання задачі.
- •5 Етап – робота над розв’язаною задачею.
- •4.Теоретико-методичні основи розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі
- •Малюнок 1.
- •Малюнок 2.
- •Малюнок 3.
- •Пам’ятка «Як працювати над задачею»
- •1. Типова складена задача, на знаходження четвертого пропорційного Підготовча робота
- •2. Типова складена задача на пропорційний поділ
- •Синтетичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Творча робота над задачею
- •3. Типова складена задача на знаходження невідомого за двома різницями Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Творча робота над задачею
- •4. Типова складена задача на знаходження середнього арифметичного Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •5.Типова складена задача на складне правило трьох (ускладнена задача на знаходження четвертого пропорційного , на подвійне зведення до одиниці) Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •Синтетичний спосіб:
- •6. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом
- •1. Задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом на рух Підготовча робота
- •1.1. На зустрічний рух
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •1.2. На рух в протилежних напрямках
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •1.3. На рух навздогін
- •2. Задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом пов’язані з часом Підготовча робота
- •2.1. На знаходження тривалості події, коли відомо час початку і час закінчення події
- •2.2. На визначення початку події, коли відомо її тривалість і час закінчення
- •2.3. На визначення часу закінчення події, коли відомо тривалість і час початку
- •Синтетичний спосіб:
- •3. Задачі з типовим конкретним змістом і сюжетом із геометричним змістом
- •Аналітичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Аналітичний спосіб:
- •План розв’язання
- •4. З типовим конкретним змістом і сюжетом пов’язанні із дробами Підготовча робота
- •Розв’язання
- •7. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі з логічним навантаженням
Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
Після вивчення прийомів ділення націло розглядається ділення з остачею в концентрі “Тисяча” (3 клас). На формування в учнів конкретного смислу дії ділення з остачею відводиться 2-3 уроки.
Підготовчий етап
Розглядається ряд чисел і показується, що вони не всі діляться націло:
Наприклад:
Підкресліть числа, які діляться на 2: 1,2,3,4,5,6,7,8,9.
Практичне розв’язання задач із ділення предметних множин, при чому ділення на вміщення: Наприклад: 1) візьміть 8 кружечків і розкладіть їх по 2 у рядок; 2) візьміть 9 кружечків і розкладіть їх по 2 у рядок.
Ознайомлення з ділення з остачею.
На основі дій з предметними множинами та розгляду ілюстрацій підручника переходять до другого етапу.
Задача: 16 троянд розклали у вази по 5шт. Скільки використали ваз?
///// ///// ///// /
І ваза ІІ ваза ІІІ ваза
Використали 3 вази і 1 троянда залишилася. В математиці записують за допомогою нової арифметичної дії: дії ділення з остачею так:
16:5=3(ост.1)
Числа при діленні з остачею називаються: 16 –ділене, 5 – дільник, 3 – частка, 1 – остача.
2
7:6=
Зразок міркування: нехай треба поділити 27 на 6. Знайдемо найбільше з чисел від1 до 27, яке ділиться на 6. Це 24; 24:6=4. Знайдемо остачу: 27-24=3. Отже, 27:6=4(ост.3).
Формування уявлень про дію ділення з остачею.
1. Після розкриття змісту ділення розглядаються пари прикладів, у яких перший приклад є ділення націло, а другий – ділення з остачею:
24:6=4
25:6=4(ост.1)
42:7=6
45:7=6(ост.3)
2. З’ясовують якою може бути остача.
При діленні на число п найбільше може бути остача п-1.
Висновок: остача повинна бути менша від дільника.
3.Перевірка дії ділення з остачею.
29:8=3(ост.5)
Щоб перевірити дію ділення з остачею: якщо при додаванні остачі до добутку частки й дільника отримаємо ділене, то ділення виконано правильно. Вміння виконувати дію ділення з остачею є підготовкою до письмового ділення на одноцифрове, двоцифрове число.
ЛЕКЦІЯ №
Змістовний модуль 3.4. (ЗМ34)
Теоретико-методичні основи вивчення множення та ділення багатоцифрових чисел
ПЛАН
Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення в концентрі «Тисяча».
Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення багатоцифрових чисел.
Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення в концентрі «Тисяча».
Як відомо, до письмових прийомів відносять ті, які виконуються всіма за певним алгоритмом, із записом проміжних результатів і розпочинаються з нижчих розрядів. Характерною особливістю усних прийомів є те, що вони виконуються з вищих розрядів, без запису проміжних результатів і можуть виконуватися по-різному кожним обчислювачем.
Порядок розгляду письмових прийомів множення і ділення такий: 1) випадки множення трицифрового числа на одноцифрове без переходу через розряд, наприклад 1323, 2014; 2) прийоми письмового множення дво- або трицифрового числа на одноцифрове з одним переходом через розряд, наприклад 376, 1273, 1823; 3) випадки множення на одноцифрове число, коли у добутку з’являється один нуль, наприклад: 1415; 4) випадки множення на одноцифрове число, коли у добутку з’являється два нулі,наприклад: 1254; 5) випадки письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове число, коли всі неповні ділені одноцифрові, та частка містить три цифри, наприклад: 936:3; 6) випадки ділення трицифрового числа на одноцифрове, коли одне з неповних ділених двоцифрове, та у частці отримуємо трицифрове число, наприклад: 864:4; 7) прийоми письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове, коли всі неповні ділені двоцифрові, та у частці одержуємо двоцифрове число, наприклад: 276:4; 8) випадки ділення трицифрового числа на одноцифрове, коли є одноцифрові та двоцифрові неповні ділені, та частка трицифрове число, наприклад 875:5; 9) випадки ділення трицифрового числа на одноцифрове, коли ділене містить нулі, наприклад 370:2, 804:3.
Випадки множення трицифрового числа на одноцифрове без переходу через розряд, наприклад 1323. Спочатку пропонуємо учням усно обчислити цей приклад, користуючись правилом множення суми на число, розкладаючи перший множник на розрядні доданки:
1323=(100+30+2) 3=1003+303+23=300+90+6=396
1323=132+132+132=396
З’ясувавши, що так не зручно обчислювати кажемо, що в математиці існує письмове множення і пояснюємо, як правильно записувати числа при письмовому множенні. Записуємо множники один під одним, але другий множник записуємо під одиницями першого.
1
32
3
396
Алгоритм детального пояснення для випадку множення:
2од. помножити на 3 дорівнює 6од. Цифру 6 підписуємо під одиницями.
3 дес. помножити на 3 дорівнює 9дес. Цифру 9 підписуємо під десятками.
1сот. Помножити на 3 дорівнює 3сот. Цифру 3 підписуємо під сотнями.
У добутку дістали 396.
127
3
381
Випадки множення трицифрового числа на одноцифрове з одним переходом через розряд.
Алгоритм детального пояснення для випадку множення:
7од. помножити на 3 дорівнює 21од. Це 2дес і 1 од. Цифру 1 підписуємо під одиницями, а 2дес. додамо до добутку десятків.
2дес. помножити на 3 дорівнює 6дес. та ще 2 дес. буде 8дес. Цифру 8 підписуємо під десятками.
1сот. помножити на 3 дорівнює 3сот. Цифру 3 підписуємо під сотнями.
У добутку дістали 381.
Коли учні засвоять алгоритми детального пояснення, вчитель подає алгоритм короткого пояснення:
237
4
948
7 на 4 буде 28. 8 пишемо під одиницями, 2 додамо до добутку десятків.
3 на 4 буде 12, та ще 2 буде 14. 4 пишемо під десятками, 1 додамо до наступного добутку.
2 на 4 буде 8, та ще 1 буде 9. 9 пишемо під сотнями.
У добутку дістали 948.
Найскладнішим у школі є алгоритм письмового ділення.
Підготовчими вправами до розгляду випадків письмового ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове вважають: 1) розв'язування прикладів на ділення однозначного числа на однозначне з остачею; 2) двозначного на однозначне з остачею. У кожному з названих випадків учні повинні говорити не остача не ділиться на дільник, а остача менша ніж дільник. 3) ґрунтовне повторення нумерації багатоцифрових чисел (класи та розряди); 4) розв'язування прикладів на округлення числа до бажаного розряду, але для округлення до десятків краще брати двозначні числа.
Випадки письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове число, коли всі неповні ділені одноцифрові, якщо частка містить три цифри, наприклад: 936:3.
Спочатку пропонуємо учням усно обчислити цей приклад, користуючись правилом ділення суми на число, розкладаючи ділене на розрядні доданки:
936:3=(900+30+6):3=900:3+30:3+6:3=300+10+2=312
З’ясувавши, що так не зручно обчислювати кажемо, що в математиці існує письмове ділення і пояснюємо, як правильно записувати числа при письмовому діленні.
_
936|3
9 312
_3
3
_6
6
0
Алгоритм детального пояснення для випадку ділення:
Утворюємо перше неповне ділене. Перше неповне ділене 9сот.
Визначаємо скільки цифр буде у частці .Отже, у частці буде 3 цифри: сотні, десятки, одиниці (ставлю три точки у частку).
Знаходимо першу цифру частки: 9сот. : 3 = 3сот. Записуємо в частку на місці сотень цифру 3.
Перевіряємо скільки сотень поділилось: 3сот.3=9сот. Підписую 9 під першим неповним діленим і віднімаю: 9сот.-9сот.=0сот. Всі сотні поділились. Цифра підібрана правильно.
Утворюємо друге неповне ділене: це 3дес.
Знаходимо другу цифру в частці: 3дес.:3=1дес. Записуємо в частку на місці десятків цифру1.
Перевіряємо скільки десятків поділилось: 1дес.3 =3дес. Підписую 3 під другим неповним діленим і віднімаю: 3дес.-3дес.=0дес. Всі десятки поділились. Цифра підібрана правильно.
Утворюємо третє неповне ділене: це 6од.
Знаходимо третю цифру частки: 6од.: 3 =2од. Записуємо в частку на місці одиниць цифру 2.
Перевіряємо скільки одиниць поділилось:2од.3=6од. Підписую 6 під третім неповним діленим і віднімаю: 6од.-6од.=0од. Всі одиниці поділились. Цифра підібрана правильно.
У частці отримали 312.
Прийоми письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове, коли всі неповні ділені двоцифрові, та у частці одержуємо двоцифрове число, наприклад: 276:4.
276|4
24 69
36
36
0
Алгоритм скороченого пояснення для випадку ділення:
Утворюємо перше неповне ділене. 2сот. не можна поділити на 4, щоб одержати сотні. 2сот. та ще 7дес. – буде 27дес. Тому перше неповне ділене – 27 дес. Отже, у частці буде 2 цифри (ставлю 2 точки). Знаходимо першу цифру в частці, для цього потрібно: 27:4, беремо по 6. Перевіряємо скільки десятків поділилось. Для цього 64=24. Записуємо 24 під першим неповним діленим ( або під десятками) і віднімаю: 27-24=3. 3дес. – не поділилось. 3 менше, ніж 4. Отже, перша цифра частки підібрана правильно.
Утворюємо друге неповне ділене: 3дес. – це 30од. та ще 6од. буде 36од. Знаходимо другу цифру в частці, для цього потрібно: 36:4, беремо по 9. Перевіряємо скільки одиниць поділилось. Для цього 94=36.Записую 36 під другим неповним діленим і віднімаю: 36-36=0. Всі одиниці поділились.
У частці отримали 69.
Зазначимо, що скорочення пояснень слід проводити поступово у відповідності з індивідуальними особливостями сприймання і засвоєння алгоритму. Основна робота з формування прийому письмового алгоритму ділення на одноцифрове число відбуватиметься у наступному концентрі, що є одним з недоліків програми і підручника, адже за літо діти ґрунтовно забудуть алгоритм.
