- •Методика викладання математики в початкових класах
- •1.Завдання вивчення розділу нумерації цілих невід’ємних чисел.
- •2. Різні підходи до трактування цілих невід’ємних чисел та нуля в початковому курсі математики. Натуральний ряд чисел. Особливості десяткової системи числення.
- •3. Тмо побудови дочислового періоду.
- •4.Тмо вивчення цілих невід’ємних чисел в концентрі «Десяток».
- •5.Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел в концентрі «Сотня».
- •5.1. Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел11-20.
- •5.2. Тмо вивчення чисел 21-100(2 клас).
- •6. Тмо вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел в концентрі «Тисяча».
- •7. Тмо вивчення нумерації багатоцифрових чисел.
- •1.Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання
- •Додавання і віднімання
- •Способи читання прикладу:
- •Способи читання
- •Малюнок 1.
- •2.Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 2.
- •3.Тмо вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел
- •2) Випадки додавання і віднімання круглих чисел.
- •5) Випадки віднімання виду 57-34.
- •Лекція № Змістовний модуль 3.2. (зм32) Теоретико-методичні основи вивчення додавання т віднімання багатоцифрових чисел
- •1. Теоретико-методичні основи вивчення додавання і віднімання цілих невід’ємних чисел у концентрі «Тисяча»
- •8) Випадки віднімання виду 860-250.
- •10) Випадки віднімання виду 200-60.
- •13) Випадки віднімання виду 650-290 і 600-270.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів обчислень у концентрі «Багатоцифрові числа”
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі «Багатоцифрові числа»
- •1.Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення школярів з діями множення і ділення
- •2.Теоретико-методичні основи розгляду табличних випадків множення і ділення.
- •3.Теоретико-методичні основи вивчення особливих випадків множення і ділення з числами 0, 1, 10
- •Теоретико-методичні основи розгляду позатабличних випадків множення і ділення у концентрі «Сотня» («Тисяча»).
- •Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення в концентрі «Тисяча».
- •Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів множення і ділення багатоцифрових чисел.
- •1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики і-іv класів (довжина, площа, маса, місткість, час, швидкість, ціна, вартість, тощо)
- •2.Теоретико-методичні основи ознайомлення з довжиною, способів її вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними
- •3.Теоретико-методичні основи формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці вимірювання та співвідношення між ними
- •4.Теоретико-методичні основи вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношень між ними. Дії над іменованими числами, вираженими мірами маси
- •5. Теоретико-методичні основи формування уявлень про ціну та вартість. Вивчення взаємозв’язку між ціною, кількістю та вартістю
- •6.Теоретико-методичні основи вивчення часу. Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу
- •7.Теоретико-методичні основи вивчення взаємозв'язків між пропорційними величинами
- •1. Теоретично–методичні основи вивчення алгебраїчного матеріалу в курсі математики початкових класів
- •2. Теоретично–методичні основи вивчення з молодшими школярами числових виразів і виразів, що містять змінну
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення числових рівностей та нерівностей
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення нерівностей, що містять змінну
- •5. Теоретико-методичні основи вивчення рівнянь
- •Найпростіші рівняння:
- •Складені рівняння:
- •6. Теоретично–методичні основи формування уявлень учнів про функціональну залежність
- •Теоретико – методичні основи вивчення геометричного матеріалу в курсі математики і-іv-х класів
- •2. Теоретико–методичні основи ознайомлення учнів з найпростішими геометричними фігурами та їх властивостями
- •3. Методика навчання учнів елементарним геометричним побудовам. Позначення фігур
- •Малюнок 3.
- •М алюнок 4.
- •4. Теоретично–методичні основи розвитку просторових уявлень та уяви учнів
- •5. Теоретико–методичні основи навчання учнів розв’язувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ їх на частини та складання фігур із заданих частин
- •6. Методика навчання учнів розв’язувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур
- •Малюнок 5.
- •7. Теоретико-методичні основи вивчення дробів: а) теоретико-методичні основи ознайомлення з частинами
- •Малюнок № 9.
- •Малюнок № 10. Б) теоретико-методичні основи вивчення дробів
- •2.Теоретико-методичні основи загальних прийомів роботи над текстовими задачами з молодшими школярами
- •2 Етап – аналіз задачі.
- •3 Етап – складання плану.
- •4 Етап – запис розв’язання задачі.
- •5 Етап – робота над розв’язаною задачею.
- •3. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею
- •4.Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з першою простою текстовою задачею
- •5. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення перших простих текстових задач на додавання, віднімання, множення та ділення
- •1. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до задач на розкриття конкретного змісту дії додавання та віднімання.
- •6.Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на додавання і віднімання Прості задачі, які розв’язуються дією додавання
- •Прості задачі, які розв’язуються дією віднімання
- •7. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати прості задачі на множення та ділення Прості задачі, які розв’язуються дію множення
- •1.Система складених текстових задач курсу математики початкових класів
- •2. Типові складені задачі:
- •3. З типовим конкретним змістом та сюжетом:
- •4. Задачі з логічним навантаженням.
- •2. Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до введення першої текстової складеної задачі
- •3. Теоретико-методичні основи введення першої текстової складеної задачі. Різні методичні підходи до розв’язання цього питання
- •1 Етап роботи над задачею - ознайомлення з умовою та усвідомлення змісту.
- •3 Етап - складання плану розв’язування задачі.
- •4 Етап – запис розв’язання задачі.
- •5 Етап – робота над розв’язаною задачею.
- •4.Теоретико-методичні основи розвитку уявлень учнів про складену текстову задачу та процес її розв’язування. Розвиток умінь учнів розв'язувати складені текстові задачі
- •Малюнок 1.
- •Малюнок 2.
- •Малюнок 3.
- •Пам’ятка «Як працювати над задачею»
- •1. Типова складена задача, на знаходження четвертого пропорційного Підготовча робота
- •2. Типова складена задача на пропорційний поділ
- •Синтетичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Творча робота над задачею
- •3. Типова складена задача на знаходження невідомого за двома різницями Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Творча робота над задачею
- •4. Типова складена задача на знаходження середнього арифметичного Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •5.Типова складена задача на складне правило трьох (ускладнена задача на знаходження четвертого пропорційного , на подвійне зведення до одиниці) Підготовча робота
- •Синтетичний спосіб:
- •Синтетичний спосіб:
- •6. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом
- •1. Задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом на рух Підготовча робота
- •1.1. На зустрічний рух
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •1.2. На рух в протилежних напрямках
- •Синтетичний спосіб:
- •Розв’язання
- •1.3. На рух навздогін
- •2. Задачі з типовим конкретним змістом та сюжетом пов’язані з часом Підготовча робота
- •2.1. На знаходження тривалості події, коли відомо час початку і час закінчення події
- •2.2. На визначення початку події, коли відомо її тривалість і час закінчення
- •2.3. На визначення часу закінчення події, коли відомо тривалість і час початку
- •Синтетичний спосіб:
- •3. Задачі з типовим конкретним змістом і сюжетом із геометричним змістом
- •Аналітичний спосіб:
- •План розв’язання
- •Аналітичний спосіб:
- •План розв’язання
- •4. З типовим конкретним змістом і сюжетом пов’язанні із дробами Підготовча робота
- •Розв’язання
- •7. Теоретико-методичні основи навчання учнів розв'язувати задачі з логічним навантаженням
2.Теоретико-методичні основи розгляду табличних випадків множення і ділення.
Таблицею множення будемо називати випадки множення одноцифрових чисел: 2·2=4 …. 9·9=81.
Можливі два підходи до побудови таблиць множення:
Зі сталим першим множником.
Зі сталим другим множником.
В нині діючих підручниках реалізується перший підхід, а саме побудова таблиць множення на основі означення дії множення, коли сталий перший множник.
З кожного прикладу на множення можна скласти два приклади на ділення, але таблиця ділення будується так: результат дії множення ділиться на перший множник.
Таблиця ділення – це всі випадки з таблиці множення: 4:2=2 …. 81:9=9.
У 2 класі вивчаються всі табличні випадки множення та ділення чисел.
Підготовча робота до введення табличних випадків множення і ділення розпочинається при ознайомленні з діями множення і ділення. Вона полягає у засвоєнні дітьми конкретного смислу цих дій. При проведенні підготовчої роботи вчитель повинен враховувати, що на етапі підготовки до вивчення нового матеріалу найефективніше використовувати усні вправи, підбираючи які слід знати, що у їх формулюванні повинна відображатися саме та операція, яку повинні виконати діти при використанні прийому.
Наприклад. Заміни приклад на додавання прикладом на множення.
5+5+5= (по 5 взято 3 рази) = 5·3=15
10+10+10+10= (по 10 взято 4 рази) = 10·4=40
3+3+3+3+3+3=( по 3 взято 6 раз) = 3·6=18
Що показує 1 множник? Що показує 2 множник?
Ознайомлення з таблицями множення відбувається приблизно за одним і тим же планом, але кожна наступна таблиця множення повинна з’являтися на очах у дітей так, щоб вони могли проявляти щоразу більшу самостійність і приймати активну участь у роботі.
Сьогодні ми складемо таблицю множення числа 2. Після цього на очах у дітей складаємо таку таблицю. Результат дії множення знаходять виконуючи дію додавання.
Таблиця множення числа 2:
2+2=4 по 2 взято 2 раз, буде 4 2·2=4
2+2+2=6 по2 взято 3 рази, буде 6 2·3=6
2+2+2+2=8 по 2 взято 4 рази, буде 8 2·4=8
2+2+2+2+2=10 … 2·5=10
2+2+2+2+2+2=12 … 2·6=12
2+2+2+2+2+2+2=14 … 2·7=14
2+2+2+2+2+2+2+2=16 … 2·8=16
2+2+2+2+2+2+2+2+2=18 … 2·9=18
Окрім складеної таблиці для запам’ятовування учням пропонуються і інші види таблиць, поява яких обумовлюється намаганням автора підручника здійснити особистісно-зорієнтований підхід до навчального процесу. Отже, школярам пропонуються ще і такі за формою таблиці множення:
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
2 |
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Аналогічно будуються таблиці множення чисел 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
Після того, як складено відповідну таблицю множення, розпочинається робота з її заучування напам’ять. З цією метою використовується, як свідчить аналіз системи вправ підручника і методичних посібників для вчителів, така система вправ:
1) завдання, які виконуються з безпосереднім використанням відповідної таблиці множення і до яких відносяться: а) вправи виду “Користуючись таблицею, розв’яжіть приклади: 35+10, 36-5 тощо”; б) вправи на розв'язування текстових задач з використанням відповідної таблиці, наприклад: “У кожній вазі стояло по три жоржини. Скільки жоржин у п’яти вазах?”;
2) завдання, основним призначенням яких є створення умов для запам’ятовування учнями відповідних таблиць і до яких відносять: а) вправи на читання відповідної таблиці з наступним використання її для перевірки правильності розв’язання прикладу, наприклад: “Прочитайте таблицю множення числа 4 і поясніть, як дізналися, що 46=24”; б) вправи на читання представленої таблиці за поданим зразком, наприклад: “Прочитайте таблицю множення числа 3 за поданим зразком”; в) вправи на відтворення з пам’яті відповідної таблиці, розпочинаючи її з найменшого числа, з найбільшого числа, з вказаного випадку тощо; г) вправи на відтворення з пам’яті відповідної таблиці множення, наприклад: “Відтворіть з пам’яті таблицю множення числа 8”; д) вправи, в яких потрібно відтворити вибірково з пам’яті табличні випадки однієї з таблиць, наприклад: “Скільки буде, якщо 5 помножити на 7? На 9?”; е) вправи на називання тільки результатів відповідної таблиці, наприклад: “Назвіть тільки результати таблиці множення числа 9 (18, 27, 36, 45, 54, 63, 72, 81);
3) завдання, в яких табличні результати використовуються для пояснення представленого розв’язання (наприклад, розглянь записи і поясни розв’язання 47-9=, 47=28, 28-9=19), для раціоналізації записів (наприклад, запишіть коротше і знайдіть значення виразів: 3+3+3+4 чи 5+5+5+5+5-7), для знаходження значень виразів (наприклад: 38-16, 57-4 тощо), для порівняння виразів (наприклад: 44*15, 54*45, 36*6+6+6 тощо), для розв'язування простих і складених текстових задач.
4) вправи виду. Назви приклади з таблиць множення з відповіддю 24,12,16.
5) під час вивчення таблиці множення числа 5,вправи виду: - Якими цифрами закінчується результат?(нулем – при множенні на парні числа, та п’ятіркою – при множенні на непарні числа).
6) під час вивчення таблиці множення числа 6 учням необхідно вивчити напам’ять 4 приклади: 6 6=36, 6 7=42, 6 8=48, 6 9=54. (Використовуючи переставну властивість дії множення можна обчислити попередні приклади з таблиці). В таблиці множення числа 6 римою говорять таки приклади: 6 4=24, 6 6=36, 6 8=48.
7) під час вивчення таблиці множення числа 9 результат можна показати на пальцях двох рук.
Та перевірити себе можна так: якщо додати до кількості десятків додати кількість одиниць в кожному із прикладів таблиці множення числа 9 отримаємо 9.
Симетричні добутки, записані в оберненому порядку:
8) використання дидактичних ігор.
Таблиці ділення.
Підготовча робота.
1)Завдання виду: з кожного прикладу на множення можна скласти два приклади на ділення:
3·4=12
12:3=4
12:4=3
2) Вправи на повторення відповідних таблиць множення.
Вивчення таблиць ділення.
Кожна таблиця повинна з’явитися на очах у дітей так, щоб вони могли проявляти щоразу більшу самостійність і приймати активну участь у роботі.
Таблиця ділення на 2.
Завдання. З таблиці множення числа 2 складемо таблицю ділення на 2 і запишемо її у зошит.
2·2=4 4:2=2
2·3=6 6:2=3
2·4=8 8:2=4
2·5=10 10:2=5
2·6=12 12:2=6
2·7=14 14:2=7
2·8=16 16:2=8
2·9=18 18:2=9
Особливі труднощі при вивченні таблиць зустрічаються при вивченні таблиці ділення. Причиною є:
Дія множення пов’язана з дією додавання, яка виконується легше. Частина учнів знаходять результат множення прилічуванням по.
В підручниках більше вправ тренувальних на дію множення.
При вивченні таблиці ділення не повторюються парні приклади.
Для заучування таблиць ділення напам’ять використовують таку систему вправ та завдань:
1) вправи, дидактичним призначенням яких є безпосереднє використання таблиць ділення для знаходження необхідних табличних результатів, наприклад: 85+23 (у вчителя може виникнути запитання: чому вправа такого виду сприяє заучування таблиці? – для усного обчислення прикладу учень повинен утримувати певний час у пам’яті табличний результат 85=40, що сприяє запам’ятовуванню);
2) завдання, дидактична мета яких полягає в тому, щоб школярі запам’ятовували таблиці під час їхнього читання та відтворення з пам’яті, наприклад: а) прочитайте за підручником таблицю ділення на 5. Закрийте підручник і скажіть таблицю напам’ять; б) назвіть числа трійками до 30, а шістками до 60; в) запишіть послідовно всі результати таблиці ділення на число 8; г) назвіть всі ділені таблиці ділення на 4; д) продовжить ряди чисел так, щоб у кожному було вісім чисел: 4, 6, 8, ...; 18, 27, 36, ...; е) у кожному ряді чисел знайдіть зайве число: 6, 9, 12, 15, 18, 20, 24, 27; є) скажіть напам’ять таблицю ділення на 7, користуючись малюнком і починаючи з найбільшого (найменшого) діленого:
63 |
56 |
49 |
42 |
35 |
28 |
21 |
14 |
: |
7 |
3) вправи, які нагадуватимуть дітям способи складання таблиць, наприклад: а) як можна довести рівність? 56:8=7; б) доведіть, що 64:8+12=20; в) з кожного прикладу на множення складіть приклад на ділення на 6: 46=24, 69=54; г) як пояснити, що 81:9=9;
4) завдання, які вимагають оперативного застосування знань відповідних табличних випадків ділення, наприклад: а) виконайте обчислення 67+45:9, 72:8-7; б) числа 8, 16, 24, 32 зменшить на 8, а числа 64, 56, 48, 40 зменшить у 8 разів (окрім того, що вправи такого виду сприяють запам’ятовуванню табличних випадків, вони формують з використанням прийому зіставлення і протиставлення відношення “зменшити на ...” і “зменшити у ... ”); в) порівняти число і вираз 8*81:9, 9*72:8;
5) завдання, в яких табличні випадки ділення доводиться застосовувати у різних ситуаціях, наприклад: а) до розв'язування кругових прикладів; б) при відшуканні допущених у заданих прикладах помилок; в) при розв’язуванні рівнянь на знаходження невідомого множника чи дільника: у6=42, 56:х=8 тощо. Суттєво, щоб вчитель при роботі з кожною вправою, розумів її дидактичне призначення і усвідомлював, що часто кожна вправа має не одну, а принаймні дві дидактичні мети.
