- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
У
процесі експлуатації сільськогосподарської
техніки на зовнішніх
та внутрішніх поверхнях деталей машин
відкладаються забруднення:
рослинні залишки, оливно-грязеві
відкладення, старі
лакофарбові покриття, залишки
отрутохімікатів, продукти
корозії, лакові відкладення, нагар тощо.
Якщо забруднення перших
двох груп можна видалити з допомогою
води, то для видалення
інших необхідно застосовувати спеціальні
мийні засоби,
які існують у трьох типах: органічні
розчинники і розчинно-емульгуючі
засоби, кислотні розчини та синтетичні
мийні
засоби.
Основні види розчинників і їх суміші були розглянуті вище. Нарівні з ними для очистки деталей машин застосовують розчинно-емульгуючі засоби (РЕЗ) — суміш розчинників з поверхнево-активними речовинами (ПАР) і добавками води.
Органічні
розчинники, їх суміші і розчинно-емульгуючі
засоби здатні порівняно швидко
очищати деталі від асфальто-смолистих
відкладень при кімнатній температурі.
Але на відміну від
розчинників процес очистки з допомогою
РЕЗ виконують у
два етапи: спочатку занурюють деталь у
ванну з розчинно-емульгуючими
засобами, витримують у ній певний час,
потім обполіскують
у розчині синтетичних мийних засобів
або три-натрійфосфаті
натрію (для засобу Термос).
Розчинникам і РЕЗ притаманні суттєві недоліки: більшість з них пожежонебезпечні, шкідливо діють на організм людини, їх компонентами є невідновлювальні в природі нафтопродукти. Тому, враховуючи все це, їх для очистки сільськогосподарської техніки застосовують все рідше.
Розчини органічних і неорганічних кислот застосовують для видалення таких специфічних забруднень, як продукти корозії, накип тощо.
З органічних кислот у техніці використовують оцтову, щавлеву, лимонну, нафтенові кислоти і сульфокислоти.
Оцтова кислота — рідина без кольору з гострим запахом, змішується з водою у всіх співвідношеннях, розчиняється в лакофарбових покриттів. Обмежене застосування кислоти в технологічних процесах очистки пояснюється гострим запахом і підвищеною корозійною активністю речовини.
Щавлева (оксалатна) кислота — кристалічна речовина білого кольору, без запаху, розчиняється у воді, спиртах і ефірах. У поєднанні з поверхнево-активними речовинами застосовується для видалення оливних забруднень.
Олеїнова кислота — масляниста рідина світло-жовтого кольору, без запаху. Розчиняється у спиртах, ефірах і хлорорганічних розчинниках. При взаємодії з лугами, а також із забрудненнями* що мають властивості лугів, кислота утворює мило, яке використовують для очистки деталей, забруднених оливами і мастилами.
Лимонна кислота — кристалічна речовина білого кольору. Цю кислоту, а також деякі її солі застосовують для видалення продуктів корозії з деталей чорних металів.
Нафтенові кислоти — маслянисті рідини темно-коричневого кольору з характерним запахом. Нафтенові кислоти Асідол і Асідолмилонафт використовують у складі спеціальних мийних речовин для видалення нагару.
Сульфокислоти — похідні вуглеводнів, одержаних під час обробки нафтенових дистилятів сірчаною кислотою. В ремонтній практиці застосовують технічний продукт, який одержують під час обробки рицинової (касторової) олії сірчаною кислотою (алізаринова олія).
Алізаринова олія — масляниста рідина жовтого кольору зі слабким запахом, що нагадує рицину. На основі цієї олії і органічних розчинників готують ефективні розчини для видалення асфаль-тосмолистих забруднень.
Азотна кислота — без кольору або ледь жовтувата рідина, активно взаємодіє з металами і тому широко застосовується в технологічному процесі їх травлення. Травлення спрямовано на видалення продуктів корозії.
Сірчана кислота — прозора, масляниста, гігроскопічна рідина, добре змішується з водою. Концентрована сірчана кислота (концентрація вище 98 %) не діє на залізо, а розведена кислота розчиняє його з виділенням водню. Крім того, розчини сірчаної кислоти мають підвищену здатність до розчинення асфальто-смолистих та інших органічних забруднень.
Соляна кислота — без кольору, ледь жовтувата рідина, димить на повітрі. Застосовують її для видалення продуктів корозії і накипу.
Фосфорна кислота — важка рідина без кольору. Водні розчини фосфорної кислоти використовують для видалення продуктів корозії, накипу та інших забруднень як органічного, так і неорганічного походження.
Необхідно відзначити, що під час очищення деталей машин кислотними розчинами завжди існує небезпека їх корозійного ураження. Тому при кислотній обробці металевої поверхні застосовують інгібітори кислотної корозії, які захищають метали від руйнування.
Інгібітори — це речовини, які утворюють на металевій поверхні захисні молекулярні плівки, що ізолюють метал від навколишнього середовища і руйнують систему гальванічних мікроелементів на його поверхні. Інгібована кислота видаляє продукти корозії та інші забруднення, не пошкоджуючи метал. Прикладом сучасних інгібіторів кислотної корозії можуть служити препарати Каталін А, Кта інші.
Синтетичні мийні засоби (СМЗ) технічного призначення (табл. 5.11) — це багатокомпонентні композиції, обов'язковим складовим елементом яких є поверхнево-активні речовини (табл. 5.12), які, активно адсорбуючись на межі розділу фаз і понижуючи поверхневий натяг, визначають основні технологічні властивості їх водних розчинів.
