- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
Вода,
як вказувалось вище, задовольняє
більшість з вимог до холодильних
рідин, але замерзає при низьких
температурах і здатна до
збільшення об'єму; має недостатньо
високу температуру кипіння
й схильна утворювати накип в системі
охолодження. Тому в сучасній
вітчизняній та імпортній техніці як
холодильна рідина не
застосовується. Ці функції виконують
низькозамерзаючі
холодильні
рідини (НХР).
Поширеною низькозамерзаючою рідиною є суміш води з двоатомним спиртом — етиленгліколем. Етиленгліколь — прозора безколірна в'язка рідина без запаху. Технічний етиленгліколь трохи голубуватий. Кипить при температурі 197 °С, а кристалізується (замерзає) при мінус 11,5 °С. Однак суміші етиленгліколю з водою замерзають при нижчих температурах. Змінюючи співвідношення води і етиленгліколю (рис. 5.3), можна одержати суміші з температурами замерзання від 0 до мінус 75 °С (33 % води і 67 % етиленгліколю). Стандартні низькозамерзаючі холодильні рідини (антифризи) складаються із води, етиленгліколю і спеціальних присадок, що зменшують корозійну дію цієї суміші на внутрішню поверхню системи охолодження. Для захисту від руйнування міді, алюмінію і свинцево-олов'янистого припою застосовують складний вуглеводень — декстрин (1 г/л).
Для захисту чавуну, сталі, латуні — динатрійфосфат (2,5-3,5 г/л) і проти корозії цинкового і хромового покриття — молібдено-вокислий натрій (7-8 г/л). Такі антифризи мають індекс М.
Низькозамерзаючі холодильні рідини повинні узгоджуватись із загальними технічними вимогами відповідно до ГОСТ 280843-89, яким передбачено випуск:
холодильної рідини ХР-К- концентрат з масовою часткою води не більше 5 %;
холодильної рідини ХР-65 з температурою початку кристалізації не вище мінус 65 °С;
холодильної рідини ХР-40з температурою початку кристалізації не вище мінус 40 °С.
Низькозамерзаючі холодильні рідини мають відповідати основним вимогам і нормам.
У відповідності зі стандартом термін експлуатації вказують у НТД на конкретну НХР. З 1992 року він повинен бути не менше п'яти років.
Першими НХР були антифризи марок 40 і 65, де цифри вказують на температуру кристалізації водогліколевої суміші. Пізніше, з метою зменшення корозійної дії, до них почали добавляти присадки. І антифризи отримали марки 40М і 65М. Використовувалися тільки взимку, так як влітку, не дивлячись на наявність присадок, викликали корозію металів і спінення рідини.
З появою автомобілів "Жигулі" розробили нову НХР, яка одержала назву "ТОСОЛ" від слів "ТОС" — відділ технології органічного синтезу та "ОЛ" — спирт. Було створено три марки НХР:
Тосол А — концентрат, літера "А" означає — автомобільний;
Тосол А-40 — НХР з температурою кристалізації не вище мінус 40 °С;
Тосол А-65 — НХР з температурою кристалізації не вище мінус 65°С.
Через декілька років удосконалили технологію одержання тосолів і в марках з'явилась літера "М" — модернізований. Вони містять присадки, що попереджають корозію міді, припоїв, чавуну, сталі, але не мають присадок, які захищають алюміній. Тому ці рідини не рекомендують заливати в іномарки.
