Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій ПММ.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
564.67 Кб
Скачать

3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни

При роботі ДВЗ під дією багатьох факторів значно зміню­ються первинні (фізико-хімічні й експлуатаційні) властивості моторної оливи. Сукупність цих змін називають старінням. Старіння оливи в двигуні об'єднує складний комплекс взаємовпливаючих одне на одне явищ, пов'язаних з окисленням вуглеводневої основи її, зношуванням присадок, нагромаджен­ням в оливі продуктів неповного згоряння палива, частинок зношування деталей двигуна, пилу, води. Інтенсивність і ха­рактер старіння залежать від рівня форсування двигуна і теп­лового напруження деталей циліндро-поршневої групи, вмісту сірки в паливі, технічного стану двигуна, якості застосування олив тощо.

Результати аналізу оливи в процесі роботи двигуна дають дос­татню інформацію про стабільність і стійкість її до старіння, не­обхідність своєчасної її заміни. Показники якості оливи, що зна­ходиться в процесі експлуатації, є також надійним діагностичним засобом для раннього виявлення неполадок в агрегатах і системах двигуна, погіршення робочого процесу.

Інтенсивність старіння оливи в процесі роботи двигуна визна­чають фізико-хімічними і лабораторними методами. Для олив, які задіяні в експлуатації, поки що не розроблено загальноприй­нятого комплексу методів аналізу. Обсяг досліджень і методи аналізу таких олив залежать від поставленої мети. Як правило, використовуються ті ж методи, що й для визначення якості свіжої оливи. Крім того, для визначення ступеня старіння оливи додат­ково застосовують ряд дослідницьких методів і критеріїв оцінки, які характеризують інтенсивність її окислення, зношуваність при­садок.

Під терміном служби оливи в двигуні розуміють тривалість використання, протягом якої зміни, що відбуваються в ній, помітно не впливають на зниження довговічності й надійності роботи двигуна. Періодичність заміни моторної оливи вста­новлюється розробниками і виробниками двигунів на основі стендових і експлуатаційних випробувань, а також нагромад­женого досвіду експлуатації у різних умовах. Заводи вимагають замінювати відпрацьовану оливу на свіжу залежно від напрацювання в годинах, кілометражу пробігу й сезонності викори­стання машин. Крім того, вони рекомендують вдвоє зменшувати інтервали заміни олив при застосуванні дизельних палив із вмістом сірки вище 0,5 %. Рекомендована періодичність заміни оливи в двигунах не є раціональною, оскільки не враховує багатогранності факторів, що впливають на зміни його власти­востей у процесі роботи (технічний стан, умови експлуатації, якість палива тощо). Тому в одних випадках можлива заміна оливи, яка ще має запас експлуатаційних властивостей, а в інших — двигун працює на некондиційній оливі, що призво­дить не тільки до невиправданої її витрати, але й до зниження надійності й довговічності роботи двигуна.

У перспективі передбачається періодичність заміни оливи вста­новлювати не тільки за кількістю відпрацьованих мотогодин або кілометражу пробігу, але і за фактичним станом якості оливи, що дозволить зменшити витрати на технічне обслуговування і ремонт двигунів, а також більш економно використовувати оливу. В да­ний час ще не має стандартизованих комплексу і значень показ­ників граничного стану задіяних в експлуатації олив, за якими можна продіагностувати стан двигуна і визначити необхідність своєчасної заміни оливи.

Багаторічний практичний досвід застосування моторних олив дозволив встановити ряд бракувальних показників, що характе­ризують їх роботоздатність. До них належать: в'язкість, вміст нерозчинних забруднень, диспергувальна здатність, лужне та кислотне числа, водневий показник рН. Крім того, у відпрацьо­ваних моторних оливах оцінюють наявність палива, води та ряд інших показників.