4. Основні експлуатаційні властивості олив

Під властивістю розуміють об'єктивну особливість продукції, яка виявляється при її створенні, експлуатації, споживанні. Експлуатаційні властивості олив впливають на основні по­казники роботи машин і складальних їх частин, ефективність використання автотракторної техніки в цілому.

Вибір відповідного сорту оливи і встановлення термінів замі­ни необхідно розглядати в безпосередньому зв'язку з її експлуа­таційними властивостями. Для забезпечення надійної, тривалої і економної роботи автотракторної техніки оливи повинні мати: добрі властивості для надійного змащування деталей, що труть­ся; оптимальні в'язкісно-температурні властивості, щоб забезпе­чувати надійну роботу систем змащування при різних темпера­турах; достатню протиокисну стабільність, аби попередити значні зміни хімічного складу в процесі роботи; добрі мийні властиво­сті, які дозволяють запобігати утворенню лаків і нагарів на на­грітих деталях; високі антикорозійні властивості по відношенню до деяких конструкційних матеріалів, особливо кольорових; а також захисні властивості для попередження корозії деталей у період консервації.

5. Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів

2.2. Моторні та трансмісійні оливи

1. Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив.

2. Класифікація та маркування.

3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи ДВЗ, строки заміни.

4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність.

1. Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив

У даний час і в найближчі десятиріччя ДВЗ залишаться ос­новним джерелом енергії у сільському господарстві. Незалеж­но які двигуни — бензинові чи дизельні, якої питомої потуж­ності і конструктивних особливостей моторні оливи викори­стовуються в найбільш важких і несприятливих умовах.

Системи змащування у ДВЗ комбіновані: частина оливи під тиском до 1,2 МПа подається до поверхні тертя, частина зна­ходиться у вигляді тонкої плівки, інша у вигляді туману зма­щує деталі. Зрозуміло, що процеси окислення при цьому при­скорюються;

— олива в системі змащування піддається впливу широкої гами температур: від мінусових — взимку в картері двигуна — до 180 °С в підшипниках і до 250 °С в зоні поршневих кілець. А якщо врахувати, що питомі навантаження в підшипниках у межах 10-25 МПа і кольорові метали, що входять до складу антифрик­ційних матеріалів (свинець, мідь, сурма) являються каталізато­рами процесів окислення, то зрозуміло, чому ці оливи виділили в окрему групу — моторні.

Моторні оливи повинні мати такі основні експлуатаційні властивості:

• протиокисні;

• мийно-диспергувальні;

• протизношувальні і протизадирні;

• антикорозійні і антифрикційні.

2. Класифікація та маркування

Позначення моторних олив, що використовуються в автомо­білях, тепловозах, сільськогосподарській, дорожній, судноплавній та іншій техніці встановлено ГОСТ 17479.1-85 (зі змін. №1-3). Воно складається з груп знаків: перша з яких позначається літе­рою М (моторна); друга — цифрами, характеризує клас кінема­тичної в'язкості оливи; третя — великими літерами, характеризує експлуатаційні властивості олив і рекомендовану сферу застосу­вання. Крім основного позначення, в дужках може бути вказане додаткове, що характеризує особливості оливи, наприклад "рк" — робочо-консерваційна — М-8-Г₂(рк); "к"—для двигунів автомобілів КамАЗ-М-10-Г₂(к).

Останніми роками в Україні розроблені серії нових мотор­них олив, що відрізняються за рецептурою від "гостівських" і виготовляються відповідно до технічних умов заводів виготовлювачів. Враховуючи те, що державного стандарту на моторні оливи ще не розроблено, Український науково-дослідний інсти­тут нафтопереробки ("Масма") увів нові позначення вітчизня­них моторних олив. Наприклад, ГАЛОЛ М-3042, Славол М-2030 і ЛЕОЛ М-3041. Воно, зокрема, вміщує фірмову назву виробника продукту (ГАЛОЛ - AT НПК "Галичина", Славол - AT "Укртат-нафта", ЛЕОЛ — Лебединський оливозавод, АЗМОЛ — Бердянсь­кий AT "Азовські мастила і оливи"); знак М - як приналежність речовини до моторних олив. Друга група знаків (20, 30) запозиче­на з американської класифікації SAE, третя (1, 2, З, 4, 5, 6) — вказує на групу оливи за експлуатаційними власти­востями відповідно до груп А, Б, В, Г, Д, Е; четверта (0, 1, 2) — характеризує вид двигуна, для якого призначена олива (0 — олива універсальна, тобто для дизельних і бензинових дви­гунів; 1 — для бензинових; 2 — для дизелів). Оливи, що містять в'язкісні присадки, називають загущеними і, як правило, засто­совують всесезонно. Клас в'язкості таких речовин позначаєть­ся двома групами знаків, наприклад 20/30, що згідно з ГОСТ 17479.1-85 означає 6з/12, а за класифікацією SAE 20W-30.

Згідно з класифікацією АРІ (американський нафтовий інсти­тут), моторні оливи поділяють на категорії та групи, що познача­ються двома літерами. Перша характеризує тип двигуна (S — кар­бюраторний, С — дизельний), друга (А, В, С, D, E, F, G, J) — групу оливи за експлуатаційними властивостями. Оливи груп А і В давно не застосовуються, тому згадувати їх не має потреби. Перед­бачено також випуск універсальних олив, які призначені для зас­тосування, як в карбюраторних, так і в дизельних двигунах.