- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
Цінність будь-якого палива, перш за все, визначають за кількістю теплової енергії, що є в одиниці його маси або в одиниці об’єму. Кількість тепла, яке виділяється під час повного згоряння одиниці маси (1 кг рідкого або твердого) або одиниці об’єму (1м3 газоподібного) палива, називають питомою теплотою згоряння (теплотворністю) палива. Далі в тексті просто — теплота згоряння.
При згорянні вода, яка міститься в паливі і утворюється від згоряння водню, перетворюється в пару. На пароутворення витрачається теплота. У тому випадку, коли пари води конденсуються і теплота, затрачена на пароутворення звільняється, теплоту згоряння називають вищою (QB). Якщо ж пари води виносяться з димовими або відпрацьованими газами, частина тепла втрачається і таку теплоту називають нижчою (QH).
Теплоту згоряння палива визначають експериментальним шляхом у спеціальних приладах — калориметрах і розрахунковими методами. Суть калориметричного способу визначення теплоти згоряння палива полягає в тому, що при спалюванні певної кількості палива у спеціально закритих камерах калориметричних установок тепло продуктів згоряння передається воді і при цьому теплоту згоряння оцінюють за підвищенням температури в калориметрі.
При визначенні теплоти згоряння розрахунковими методами необхідно знати елементний склад палива. Найчастіше визначають теплоту згоряння за законом Г.І. Геса, коли вона залежить від складу початкових та кінцевих продуктів і не залежить від проміжних реакцій. Підрахована таким чином теплота згоряння буде трохи відрізнятись від фактичної, оскільки горючі елементи у паливі перебувають не у вільному стані, а утворюють різні органічні сполуки, на руйнування яких витрачається частина тепла. Тому згоряння палива дає менший тепловий ефект, ніж згоряння окремих елементів, які входять до його складу, що і враховується коефіцієнтами формул. У практиці найчастіше для визначення теплоти згоряння застосовують формули Д.І Менделєєва. Відповідно до них теплоту згоряння рідких і твердих палив (кДж/кг) визначають як:
QB=339C+1256H-109(O-S);
QH= QB-25(9H+W) = 339С+1030Н- 109(O-S)-25W,
де С, Н, О, S, W — елементний склад палива, відсотки за масою; 25 — коефіцієнт, який враховує втрату теплоти, що виноситься продуктами згоряння в атмосферу (1 кг пари при потраплянні в атмосферу забирає 2500 кДж/кг); 9Н — число масових частин води, що утворюється при згорянні однієї масової частини водню.
Теплоту згоряння газоподібного палива (кДж/м3) у розрахунку на суху масу визначають за формулами:
QB= 128 (CO + H2) + 339СН4+ 639 CnHm ;
QH=128CO + 108H2 + 356СН4 + 589 CnHm,
де CO, H2, CH4, CnHm — склад газоподібного палива, відсотки за об’ємом при нормальних умовах (0°С, тиск 760 мм рт.ст.).
Теплоту згоряння робочої маси газоподібного палива, що містить вологу, підраховують за формулами:
Qpb = Q'B 0,805/(0,805+W);
Q»H = Q'H 0,805 /(0,805+W);
де 0,805 — маса 1 м3 водяної пари, (кг); W — вміст вологи в 1 м3 газу, (кг).
Для порівняння різних видів палива, а також для обліку загальних запасів палива і складання заявок встановлений еталон — умовне паливо, теплота згоряння якого для твердого і рідкого дорівнює 29307 кДж/кг, а для газоподібного — 29307 кДж/м3. При порівнянні видів палив визначають їх теплові (калорійні) еквіваленти, які є відношенням теплоти згоряння будь-якого палива до теплоти згоряння умовного:
Е = Qph/29307
Щоб перерахувати фактичне паливо в умовне, потрібно масову його кількість помножити на тепловий еквівалент.