- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
Згідно з ДСТУ 3868-Я9, який затверизьк і впроваджено наказом Держстандарту України від 8 квітня 1999 року №179, чинним від 01.09.1999 року, для швидкохідних дизелів автотракторної техніки виготовляються такі марки дизельного палива :
Л — літнє, рекомендується до використання при температурі повітря не нижче мінус 5 °С. За згодою із споживачем, допускається виробляти дизельне паливо з температурою застигання не вище 0 °С, за мінімальної температури повітря на місці застосування не нижче 5 °С;
З — зимове, рекомендується для використання при температурі повітря не нижче мінус 15 °С. За згодою з Міноборони України, допускається виробляти і застосовувати паливо з граничною температурою фільтрованості не вище мінус 25 °С.
За вмістом сірки дизельні палива розподіляються на чотири види, а за температурою спалаху в закритому тиглі — на дві групи. В умовному позначенні дизельного палива марки Л зазначається масова частка сірки і температура спалаху в закритому тиглі, а дизельного палива марки 3 — частка сірки і температура застигання. Для прикладу: умовне позначення дизельного літнього палива з масовою часткою сірки до 0,10% і температурою спалаху 40°С – Паливо дизельне Л-0,10-40 за ДСТУ 3868-99; умовне позначення дизельного зимового палива з масовою часткою сірки до 0,20% і температурою застигання мінус 25 % — Паливо дизельне Л-0,20-(-25) за ДСТУ 3868-99
Держстандарт України наказом від 25.10.1999 р. №2910 відновив в Україні чинність міждержавного стандарту ГОСТ 305-82 «Топливо дизельное. Технические условия» скасованого раніше. Викликано це тим, що за низькотемпературними властивостями паливо дизельне марки 3, що виробляється за ДСТУ 3868-99, не задовольняє експлуатаційні вимоги техніки, яка застосовується Міністерством Оборони України. За ГОСТ 305-82_ виробляється дизельне паливо трьох марок: зимове — 3, літнє — Л та арктичне — А (изьк. 3.18).
Відповідно до стандарту, при умовному позначенні літнього палива вказується граничний вміст сірки і температура спалаху, допустимі для даного палива. Наприклад: Паливо дизельне, Л-0,2-40 ГОСТ 305-82.
При позначенні зимових палив замість температури спалаху вказується температура застигання, наприклад:
Паливо дизельне, 3-0,2 мінус 35 ГОСТ 305-82.
При позначенні арктичних палив вказується тільки граничний вміст сірки, наприклад:
Паливо дизельне, А-0,4 ГОСТ 305-82.
Із середини 70-х років в умовах зростаючої диспропорції між приростом видобутку нафти і збільшенням потреби в дизельному паливі у багатьох країнах, і в нашій зокрема, були проведені роботи по розширенню ресурсів цього палива за рахунок підвищення температури кінця кипіння його на 25-30 °С. З’явилось дизельне паливо обважненого фракційного складу (УФС) яке виготовляється ВАТ «Херсоннафтопереробка» і «Нафтохімік Прикарпаття» за ТУ 38.601-53-2-93 (изьк. 3.19).
Паливо виготовляється трьох марок:
УФС — для експлуатації при температурі навколишнього повітря 5 °С і вище;
УФСПІ — з депресорною присадкою для експлуатації при темизько ок навколишнього повітря мінус 5 °С і вище;
УФСШ — з депресорною присадкою для експлуатації при температурі навколишнього повітря мінус 15 °С і вище.
За вмістом сірки палива поділяються на підгрупи:
I — масова частка сірки не більше 0,2 %;
II — масова частка сірки не більше 0,5 %;
III — масова частка сірки не більше 1,0%.