Література

1.Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-

2.Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. - К. : Веселка, 1998. - 333 с.

3.Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.

4.Зіваков В. Цікаві завдання з української мови в початковій школі //Тернопіль:Підручники і посібники.- 2006.

Майстер Вікторія Володимирівна,

вчитель початкових класів

Черкаської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 32

Черкаської міської ради Черкаської області

Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів

Основна мета навчальної предмета «Природознавство» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально - пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань: формування базових, загально - предметних компетентностей; цілісної природничо – наукової картини світу; елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи; дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи.

Тому свою роботу з учнями по природознавству спрямовую на вироблення дослідницьких умінь школярів, на розв’язання завдань практичного спрямування. Першорядне значення надаю власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним та фронтальним дослідам, спостереженням у природі. Матеріали до кожної теми спрямовую на розвиток зацікавленості дітей, їхньої кмітливості, що дає можливість оволодіти різними способами навчальної діяльності, стимулюю допитливість та інтерес до пізнання навколишнього середовища.

Першу дослідницьку роботу ми проводили всім класом, вивчаючи тему «Як людина пізнає світ. Органи чуття». Першокласники ще не володіли навичками швидкого і свідомого читання, достатніми для самостійного проведення дослідницької діяльності за письмовою інструкцією. Тому працювали за словесною інструкцією, яку отримували від учителя на різних етапах роботи.

• Давайте за допомогою дослідів дізнаємось, як працюють наші органи чуття.

Дослід 1

Пропоную відгадати, який фрукт лежить у коробці. Для цього діти ставлять запитання про його зовнішній вигляд.

• Як ви змогли вгадати, який фрукт лежав у коробці, адже ви його не бачили?

• Отже, ви раніше бачили цей фрукт, тому за його ознаками легко його впізнали. Який орган чуття допомагає нам бачити предмет і потім легко відтворити його образ?

Висновок: з усіх органів чуття саме очі можуть найбільше розповісти нам про світ. Орган зору — очі — допомагають нам розрізняти ко­лір предметів, їх розміри, форму, дізнаватися, далеко предмет чи близько, рухається чи ні. Завдяки зору ми читаємо книги, дивимо­ся телепередачі, милуємося красою світу, що нас оточує. Недарма очі називають вікнами у світ.

Дослід 2

Пропоную дітям заплющити очі й спробувати визначити, який іще предмет лежить у коробці. Коли діти заплющать очі, дзвоню у дзвіночок.

• Який предмет був у мене в руках?

• Як ви дізналися, адже ваші очі були заплющені, і ви його не ба­чили?

• Який орган допоміг вам визначити, що це за предмет?

Висновок: вуха — орган слуху. За допомогою вух людина чує всі звуки, що ними сповнений світ. Особливо важливо для нас чути мовлен­ня інших людей. Адже за допомогою слів ми передаємо одне одно­му свої думки, знання, важливу інформацію.

Дослід З

Для проведення цього досліду необхідно заздалегідь підготувати воду, одноразові стаканчики та ложечки.

Викликаю до свого столу учня й пропоную йому визначити, що міститься в баночках, які стоять на столі. (У банках — цукрова пудра, дрібна сіль «Екстра» і борошно). Учень має за зовнішнім виглядом визна­чити, що це за порошки.

• Чому очі не можуть допомогти нам визначити, що це за по­рошки?

• Чи зможуть це зробити вуха? Чому?

• Подумайте, який орган чуття допоможе нам виконати цю роботу.

• За допомогою якого органу ми змогли розібратися, де сіль, де цу­кор і де борошно?

Висновок: язик — орган смаку. Саме завдяки йому людина розрізняє смак їжі.

Дослід 4

Для проведення цього досліду викликаю до дошки трьох учнів. зав'язую їм очі, прощу тримати руки за спиною. Потім до обличчя дітей підношу предмети, а учні мають здогадатися, які саме.

По черзі кожному з трьох учнів підносяться розрізаний огірок, апель­син, відкриті парфуми.

• За допомогою чого ви впізнали предмети?

Висновок: ніс — орган нюху. Нюх — це здатність людини відчувати запахи. Багато приємних запахів радують нас: запах квітів, хвойного лісу. Деякі запахи ніби попереджають нас про небезпеку. Наприклад, про витік газу з газової плити або про те, що їжа зіпсована і вживати її не можна. І на­впаки, приємний запах їжі викликає апетит.

Дослід 5

Показую коробочки й говорю, що там залишилося ще кілька предметів. Це іграшки. Викликаю кількох учнів і прошу їх по черзі витягти з коробки іграшку. Попередньо дітям зав'язую очі. У бе­сіді з'ясовую, як діти впізнали іграшки і який орган їм у цьому допоміг.

Це дивовижно! Шкіра, виявляється, може «розповісти» людині про те, що її оточує. Гладенький предмет чи шорсткий, м'який чи твердий? Це можна визначити на дотик — за допомогою шкіри. Із закритими очи­ма або в темряві можна дізнатися про розміри та форму предмета. Шкіра попереджає нас про небезпеку. Чому, доторкнувшись до гарячого, людина відразу відсмикує руку? Тому що шкіра миттєво подає сигнал: стережи­ся, гаряче! А на морозі вона нам підказує: дуже холодно, можна обморо­зити пальці!

Здатність людини відчувати доторк, біль, тепло, холод, називається дотиком. Шкіра — орган дотику. Ось чому так важливо берегти шкіру, не ранити її, уникати опіків і обмороження.

Під час проведення першого дослідження діти з цікавістю спостерігали, активно обговорювали побачене, висовували свої версії.

В нашій дослідницькій лабораторії існують спеціальні правила, які знає і виконує кожен першокласник:

1. сидіти за партою спокійно, щоб не перекинути обладнання для дослідів, що стоїть на парті;

2. на своєму робочому місці підтримувати чистоту і порядок;

3. під час роботи не тримати на парті нічого зайвого, на ній можуть бути лише підручник, зошит, письмове приладдя, обладнання для дослідів;

4. починати роботу лише тоді, коли перевірено, чи є все необхідне для досліду і продумано послідовність його виконання;

5. працювати сидячи, швидко, але без зайвого поспіху, роботу виконувати мовчки.

Вашій увазі пропоную зразки практично – дослідницької роботи, що використовую при вивченні теми «Повітря та його властивості».

Дослід 1

• Погляньте навкруги. Я не бачу повітря. А ви?

• Як довести, що нас все ж таки оточує повітря?

• Візьміть віяла і помахайте перед обличчям. Що ви відчули?

• А чому ми не бачимо повітря?

• Який висновок можемо зробити?

Висновок: повітря не має кольору, воно прозоре.

Дослід2

• Чи має повітря форму?

• Кожний з вас отримав повітряну кульку. Надуйте кульку, затисніть отвір. Що міститься всередині кульок?

• Якої форми набуло повітря в кульках?

• Який висновок зробимо?

Висновок: повітря не має форми. Воно набуває форми того предмета, у якому міститься.

Дослід З Чи має повітря запах?

• Зробіть вдих — видих, вдих — видих. Чи відчуваєте ви якийсь запах?

• Який висновок можна зробити?

Висновок: повітря не має запаху.

Дослід 4

До дошки запрошуються представники груп (по одному від кожної групи).

Учням пропонується заплющити очі.

Учитель по черзі відкриває скляночки із пахучими предметами і під­носить до обличчя дітей.

Учні мають визначити предмет за запахом.

• Які запахи ви відчуваєте?

• Чому ви навіть із заплющеними очима змогли відгадати, що міс­титься у склянках?

• Про яку властивість повітря це говорить?

Висновок: саме повітря не має запаху, але може розносити і розповсюджувати навкруги запахи інших речовин.

Для прикладу пропоную відкритий урок з природознавства, 1 клас

Тема. Повітря, його властивості та значення для живої та неживої природи.

Мета:формування ключових компетентностей:

вміння вчитися – організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

загальнокультурної – дотримуватись норм мовленнєвої культури, визначати роль науки в житті людини;

громадянської – бережливе ставлення до природи, здатність екологічно мислити;

соціальної – продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі, в парі;

предметних компетентностей:

розширювати знання учнів про властивості повітря, формувати вміння виконувати досліди, спостерігати за ходом і результатами досліду, розвивати спостережливість та уміння аналізувати явища природи, робити висновки, виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Особливості проведення уроку: урок розроблений з використанням мультимедійної презентації, технології «Мікрофон».

Обладнання: мікрофон, ілюстрації, обладнання для дослідів (стаканчики, трубочки, віяла, крейда, апельсин, шматочки цегли).