- •Лекція №10 (2 години)
- •Література: 1 с. 150 159; 3 с. 276283
- •1. Загальна характеристика класу оксосполук
- •Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів
- •3. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Властивості альдегідів і кетонів
- •1. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •Реакції з магній-органічними сполуками
- •Реакції заміщення Оксигену оксогрупи
- •Реакції заміщення в радикалі
- •Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •Реакції окиснення альдегідів
- •4. Діальдегіди і дикетони
- •Одноосновні карбонові кислоти та їх функціональні похідні Лекція №12 (2 години)
- •Реакції за участю вуглеводневого радикалу
- •6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)
- •1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот
- •2. Способи добування ненасичених карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості
- •4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
- •Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
- •Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
- •2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості кислот
- •4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
- •3. Природні джерела та способи добування оксокислот
- •4. Хімічні властивості
- •5. Окремі представники оксокислот та їх використання
- •Гідроксикислоти Лекція №15 (2 години)
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура гідроксикислот
- •3. Способи добування оксикислот
- •4. Фізичні властивості гідроксикислот
- •5. Хімічні властивості гідроксикислот
- •Специфічні реакції оксикислот
- •6. Окремі представники
- •Вуглеводи. Моносахариди Лекція №16 (2години)
- •1. Загальна характеристика і класифікація вуглеводів
- •2. Будова моносахаридів
- •3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
- •4. Способи добування моносахаридів
- •Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
- •1. Фізичні властивості моносахаридів
- •2. Хімічні властивості моносахаридів Реакції карбонільних форм моносахаридів
- •Реакції гідроксильних груп
- •Реакції циклічних форм моносахаридів
- •Бродіння моносахаридів
- •4. Поняття про глікозіди. Поширення в природі і застосування
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •Олігосахариди Лекція 18 (2 години)
- •Література: [2] с. 58 - 74; [3] с. 334 - 345; 12 с. 8 – 31
- •1. Поширення у природі та загальна характеристика дисахаридів
- •Фізичні властивості дисахаридів
- •Хімічні властивості дисахаридів
- •4. Хімізм перетворень дисахаридів в умовах нагрівання
- •5. Окремі представники дисахаридів, їх значення і використання
3. Способи добування оксикислот
Способи добування: гідроліз -галогензаміщених карбонових кислот; гідратація ненасичених кислот; ціангідринний синтез; окиснення діолів; відновлення оксокислот тощо.
4. Фізичні властивості гідроксикислот
Уявлення про поляризацію світла, площину поляризації, величину кута обертання. Схема будови поляриметра. Питоме обертання. Молярне обертання.
Оптична активність - здатність речовин обертати площину поляризації променю поляризованого світла. Речовини, які мають такі властивості є оптично-активними речовинами.
Здатність обертання площини поляризації світла пов’язана з асиметрією в просторовій будові молекул оптично активних речовин. Якщо в молекулі речовини є хоч один атом Карбону, який з’єднаний із чотирма різними атомами або групами, то такі молекули асиметричні, тобто не мають площини симетрії. Це є причиною оптичної активності речовин.
Атоми Карбону, що з’єднані з чотирма різними атомами або групами атомів називають асиметричними (хіральними) атомами Карбону. Асиметричний атом Карбону в формулі молекули позначається зірочкою.
Уявлення
про оптичні ізомери, рацемічну суміш.
Оптичні ізомери відрізняються різним
розташуванням атомів або груп атомів
у просторі навколо асиметричного атому
Карбону. Їх кількість (N)
дорівнює
,
де n-
кількість асиметричних атомів Карбону
в молекулі.
Оптичні антиподи (дзеркальними ізомерами або енантіомерами) - це оптичні ізомери, які подібні між собою як предмет і його дзеркальне відображення. Вони виявляють однакові фізичні, хімічні властивості, але різну фізіологічну дію.
Для просторового відображення оптичних ізомерів, крім тетраедричних моделей, широко використовуються проекційні формули Фішера.
Розглянемо оптичні ізомери на прикладі молочної кислоти:
|
Між кількістю асиметричних атомів Карбону в молекулі (n) і кількістю оптичних ізомерів (N) існує певна залежність: .
У молочній кислоті один асиметричний атом Карбону, тому її молекула існує у вигляді двох оптичних ізомерів:
|
|
Ці ізомери обертають площину поляризованого світла на один і той же кут, але один ліворуч (-), а другий праворуч (+).
Суміш однакової кількості ліво- і правообертаючих ізомерів — рацемічна суміш, або рацемат, оптично неактивна і позначається dl або r.
Оптичні ізомери розрізняють не тільки за напрямком обертання, але й за конфігурацією, тобто за розташуванням замісників навколо останнього асиметричного атому Карбону, відносячи їх до D- або L-ряду. Оптично активні сполуки, в молекулах яких гідроксогрупа –OH біля останнього асиметричного атому Карбону розміщується праворуч, відносять до D-ряду, і відповідно, речовини, в молекулах яких вона розміщена ліворуч — до L-ряду.
5. Хімічні властивості гідроксикислот
Хімічні властивості гідроксикислот обумовлені наявністю карбоксильної та гідроксильної груп. Також характерні реакції, що обумовлені взаємний впливом цих функціональних груп.
Специфічні реакції оксикислот
До таких реакцій, які дозволяють розрізняти -, -, -, -оксикислоти, відносяться реакції, що перебігають із виділенням води в умовах нагрівання.
-Оксикислоти за умов нагрівання, втрачаючи дві молекули води, утворюють міжмолекулярні циклічні естери - лактиди.
-Оксикислоти дуже легко відщеплюють воду, утворюючи етиленовий зв’язок (-, -ненасичені кислоти).
- і -оксикислоти відщеплюють воду від однієї молекули кислоти і утворюють сполуки, які називають лактонами.
Характерною реакцією тільки для -оксикислот є розклад їх за умов нагрівання з мінеральними кислотами:
|
У результаті утворюється альдегід (або кетон) і мурашина кислота.
