- •Лекція №10 (2 години)
- •Література: 1 с. 150 159; 3 с. 276283
- •1. Загальна характеристика класу оксосполук
- •Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів
- •3. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Властивості альдегідів і кетонів
- •1. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •Реакції з магній-органічними сполуками
- •Реакції заміщення Оксигену оксогрупи
- •Реакції заміщення в радикалі
- •Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •Реакції окиснення альдегідів
- •4. Діальдегіди і дикетони
- •Одноосновні карбонові кислоти та їх функціональні похідні Лекція №12 (2 години)
- •Реакції за участю вуглеводневого радикалу
- •6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)
- •1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот
- •2. Способи добування ненасичених карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості
- •4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
- •Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
- •Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
- •2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості кислот
- •4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
- •3. Природні джерела та способи добування оксокислот
- •4. Хімічні властивості
- •5. Окремі представники оксокислот та їх використання
- •Гідроксикислоти Лекція №15 (2 години)
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура гідроксикислот
- •3. Способи добування оксикислот
- •4. Фізичні властивості гідроксикислот
- •5. Хімічні властивості гідроксикислот
- •Специфічні реакції оксикислот
- •6. Окремі представники
- •Вуглеводи. Моносахариди Лекція №16 (2години)
- •1. Загальна характеристика і класифікація вуглеводів
- •2. Будова моносахаридів
- •3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
- •4. Способи добування моносахаридів
- •Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
- •1. Фізичні властивості моносахаридів
- •2. Хімічні властивості моносахаридів Реакції карбонільних форм моносахаридів
- •Реакції гідроксильних груп
- •Реакції циклічних форм моносахаридів
- •Бродіння моносахаридів
- •4. Поняття про глікозіди. Поширення в природі і застосування
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •Олігосахариди Лекція 18 (2 години)
- •Література: [2] с. 58 - 74; [3] с. 334 - 345; 12 с. 8 – 31
- •1. Поширення у природі та загальна характеристика дисахаридів
- •Фізичні властивості дисахаридів
- •Хімічні властивості дисахаридів
- •4. Хімізм перетворень дисахаридів в умовах нагрівання
- •5. Окремі представники дисахаридів, їх значення і використання
4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
Акрилова
(пропенова) кислота
,
продукти її полімеризації і полімери
на основі акрилової кислоти: метиловий
естер, нітрил акрилової кислоти.
Метакрилова кислота (2-метилпропенова),
продукти полімеризації
метакрилової кислоти та її метилового
ефіру. Поліакрилати. Оргскло.
Сорбінова (2,4-гексадієнова) кислота — біла кристалічна речовина, погано розчинна у воді. Вона пригнічує розвиток багатьох мікроорганізмів, особливо дріжджових грибків і має високу антимікробну дію. Зустрічається у складі речовин деяких ягід, наприклад, горобині.
Сорбінова кислота для організму нешкідлива, застосовується як консервант для попередження пліснявіння безалкогольних напоїв, плодово-ягідних соків, кондитерських виробів (мармеладу, джемів, варення, кремів), а також сирів, напівкопчених ковбас, зернистої ікри, рибних продуктів.
Олеїнова (9-октадеценова) кислота — світло-жовта масляниста рідина, нерозчинна у воді, добре розчинна в ряді органічних розчинників. Природна олеїнова кислота є ізомером і надзвичайно розповсюджена у природі, входить до складу тригліцеридів, фосфоліпідів багатьох масел і жирів.
Лінолева (9,12-октадекадеценова) і ліноленова (9,12,15-октадекатриєнова) кислоти ще більш ненасичені, ніж олеїнова кислота. У вигляді естерів із гліцерином — тригліцеридів зустрічаються в природних маслах. Не синтезуються організмом людини й повинні надходити з продуктами харчування — це незамінні жирні кислоти. Дослідження останніх років довели, що ненасичені жирні кислоти мають важливе значення для організму:
вони підвищують опірність різним інфекціям;
знижують чутливість до радіоактивного випромінювання;
входять в сполуки з холестерином (органічна речовина, що синтезується самим організмом) і перешкоджають його відкладенню в стінках судин, попереджаючи при цьому хворобу судин атеросклероз;
підтримуючи розумову активність, сприяють функціонуванню головного мозку і нервів.
Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
План лекції:
1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот.
2. Способи добування двоосновних карбонових кислот.
3. Фізичні та хімічні властивості кислот.
4. Окремі представники, їх значення і використання.
5. Ароматичні і ненасичені двоосновні кислоти: основні властивості і використання.
Ключові слова: двоосновні карбонові кислоти, етандіова кислота (щавлева), пропандіова кислота(малонова), циклічні ангідриди, декарбоксилування, оксалати, найлон, гліфталеві смоли, фенолфталеїну, лавсан.
Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
Двоосновні, або дикарбонові, кислоти містять у молекулі дві карбоксильні групи. У залежності від будови вуглеводневого залишку розрізнюють насичені, ненасичені, ароматичні двоосновні карбонові кислоти.
Структурна
ізомерія насичених аліфатичних
двоосновних карбонових кислот зумовлена
будовою карбонового скелету, ненасичених
— будовою скелету і положенням подвійних
зв’язків. Для ненасичених кислот має
місце геометрична
ізомерія.
Ізомерія ароматичних двоосновних кислот
також пов’язана зі взаємним розміщенням
карбоксильних груп у бензольному ядрі
(
,
і
ізомери).
Із кислот
цього ряду найбільше значення мають
ті, в яких функціональні групи знаходяться
в кінці нормального карбонового ланцюгу.
Найпростіша кислота
ряду — щавлева (етандіова) —
.
Найпоширені дикарбонові кислоти
Формула |
Назва кислоти за тривіальною номенклатурою |
|
1. |
|
Щавлева |
2. |
|
Малонова |
3. |
|
Бурштинова (янтарна) |
4. |
|
Глутарова |
5. |
|
Адипінова |
Для двоосновних кислот використовують
переважно тривіальні назви. За
номенклатурою IUPAC назву утворюють від
назви відповідного насиченого вуглеводню
(з тією ж кількістю атомів Карбону)
додаванням до неї закінчення
кислота (або дикарбонова). Наприклад,
щавлева — етандіова, а малонова —
пропандіова (або метандикарбонова)
кислота.
