Реакції за участю вуглеводневого радикалу

М’яким окисненням одержують - і -оксикислоти. В умовах дії галогенів відбувається заміщення Гідрогену на галоген в -положенні в радикалі — це результат впливу карбоксильної групи.

Для ароматичних кислот характерні реакції електрофільного заміщення в ароматичному ядрі в мета-положенні.

6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання

Мурашина кислота (метанова), оцтова кислота (етанова).

Вищі карбонові кислоти. Мила — натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот. Синтетичні миючі засоби.

Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)

План

1.Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот.

2. Способи добування ненасичених карбонових кислот.

3. Фізичні та хімічні властивості.

4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот.

Ключові слова: ненасичена карбонова кислота, подвійний зв'язок, геометрична ізомерія, акрилова кислота, метилметакрилат, органічне скло, поліненасичені жирні кислоти, тригліцерид, спряжена система.

Література: 1 с. 199 - 206; 3 с. 389 – 393

1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот

До ненасичених належать кислоти, у вуглеводневому радикалі яких містяться кратні зв’язки. Найбільше значення мають кислоти ряду етилену.

Номенклатура ненасичених одноосновних карбонових кислот

Формула		Номенклатура
		Тривіальна	Систематична IUPAC
1.		Акрилова	Пропенова
2.		Метакрилова	2-Метилпропенова
3.		Ізокротонова	2-Бутенова
4.		Кротонова	2-Бутенова
5.		Вінілоцтова	3-Бутенова
6.		Сорбінова	2,4-Гексадієнова

Ізомерія таких кислот зумовлена ізомерією карбонового скелету і положенням подвійного зв’язку в ланцюгу. Крім того, для них характерна ще й просторова — геометрична ізомерія.

2. Способи добування ненасичених карбонових кислот

Способи добування ненасичених одноосновних карбонових кислот полягають або до утворення подвійного зв’язку, або до введення карбоксильної групи до відповідних вихідних сполук.

3. Фізичні та хімічні властивості

Ненасичені одноосновні кислоти – рідини або тверді речовини з більшою густиною, ніж відповідні насичені кислоти; нижчі – рідини зі специфічним неприємним запахом, розчинні у воді; вищі – без запаху і нерозчинні у воді.

Хімічні властивості ненасичених одноосновних карбонових кислот зумовлені наявністю карбоксильної групи й подвійного зв’язку в карбоновому ланцюгу. Для них характерні всі реакції одноосновних кислот: утворення солей, хлорангідридів, ангідридів, амідів, естерів та ін. За рахунок подвійного зв’язку вони вступають у реакції приєднання, окиснення, полімеризації.

Введення подвійного зв’язку підвищує силу кислоти. Вплив подвійного зв’язку зменшується із збільшенням віддаленості його від карбоксильної групи. Найсильніше І-ефект (індукційний) виявляється в -, -ненасичених кислотах. Внаслідок спряження між подвійними зв’язкоми реакції приєднання відбуваються в положенні 1, 4 – як для спряжених систем.

Приєднання відбувається всупереч правилу Марковникова. Аналогічно відбувається приєднання води, спирту, аміаку:

акрилова кислота	оксипропіонова кислота

Ненасичені кислоти, як і олефіни, легко окиснюються за подвійним зв’язком:

акрилова кислота	діоксипропіонова кислота

Окиснення за жорстких умов супроводжується розривом карбонового ланцюга за місцем подвійного зв’язку:

мурашина кислота щавлева кислота

Реакції полімеризації

Ненасичені кислоти і їх естери здатні легко полімеризуватися з утворенням високомолекулярних сполук:

метилметакрилат	поліметилметакрилат (органічне скло)

Високомолекулярні сполуки, утворені полімеризацією, як правило, прозорі, безбарвні, інертні до світла, розм’якшуються за температури 100°С і здатні формуватися. Із них виготовляють органічне скло, плівки, клеї, волокна.