- •Лекція №10 (2 години)
- •Література: 1 с. 150 159; 3 с. 276283
- •1. Загальна характеристика класу оксосполук
- •Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів
- •3. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Властивості альдегідів і кетонів
- •1. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •Реакції з магній-органічними сполуками
- •Реакції заміщення Оксигену оксогрупи
- •Реакції заміщення в радикалі
- •Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •Реакції окиснення альдегідів
- •4. Діальдегіди і дикетони
- •Одноосновні карбонові кислоти та їх функціональні похідні Лекція №12 (2 години)
- •Реакції за участю вуглеводневого радикалу
- •6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)
- •1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот
- •2. Способи добування ненасичених карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості
- •4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
- •Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
- •Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
- •2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості кислот
- •4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
- •3. Природні джерела та способи добування оксокислот
- •4. Хімічні властивості
- •5. Окремі представники оксокислот та їх використання
- •Гідроксикислоти Лекція №15 (2 години)
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура гідроксикислот
- •3. Способи добування оксикислот
- •4. Фізичні властивості гідроксикислот
- •5. Хімічні властивості гідроксикислот
- •Специфічні реакції оксикислот
- •6. Окремі представники
- •Вуглеводи. Моносахариди Лекція №16 (2години)
- •1. Загальна характеристика і класифікація вуглеводів
- •2. Будова моносахаридів
- •3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
- •4. Способи добування моносахаридів
- •Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
- •1. Фізичні властивості моносахаридів
- •2. Хімічні властивості моносахаридів Реакції карбонільних форм моносахаридів
- •Реакції гідроксильних груп
- •Реакції циклічних форм моносахаридів
- •Бродіння моносахаридів
- •4. Поняття про глікозіди. Поширення в природі і застосування
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •Олігосахариди Лекція 18 (2 години)
- •Література: [2] с. 58 - 74; [3] с. 334 - 345; 12 с. 8 – 31
- •1. Поширення у природі та загальна характеристика дисахаридів
- •Фізичні властивості дисахаридів
- •Хімічні властивості дисахаридів
- •4. Хімізм перетворень дисахаридів в умовах нагрівання
- •5. Окремі представники дисахаридів, їх значення і використання
2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
Для одержання двоосновних кислот використовують принципово такі самі методи, що й для одноосновних, із тією різницею, що в молекулі необхідно одержати не одну, а дві карбоксильні групи: окиснення діолів, гідроліз динітрилів, окиснення оксикислот із первинною спиртовою групою тощо. Наприклад, окисненням етиленгліколю добувають щавлеву кислоту:
|
3. Фізичні та хімічні властивості кислот
Дикарбонові кислоти — безбарвні кристалічні речовини, розчинні у воді. Взаємний вплив карбоксильних груп обумовлює посилення кислотних властивостей сполук. Це пояснюється сильною електроноакцепторною дією однієї карбоксильної групи на другу, яка полегшує дисоціацію О-Н-звязку. Ступінь дисоціації першої стадії вищий за ступінь дисоціації другої стадії, особливо для щавлевої і малонової кислот:
|
||
щавлева |
|
|
малонова |
|
|
бурштинова |
|
|
Двоосновні кислоти вступають в усі хімічні реакції, характерні для одноосновних кислот утворення солей, естерів, ангідридів, галогенангідридів та ін., як за однією, так і за двома карбоксильними групами.
Крім того, двоосновні кислоти виявляють і специфічні властивості, які зумовлені відстанню між карбоксильними групами. Кислоти, в яких карбоксильні групи знаходяться поруч (положення 1,2 — щавлева кислота) або через атом Карбону (положення 1,3 — малонова кислота і її похідні) за умов нагрівання до 150-170°С розкладаються з відщепленням карбон(IV) оксиду й утворенням одноосновних кислот:
|
|
щавлева кислота |
мурашина кислота |
|
|
малонова кислота |
оцтова кислота |
Дикарбонові кислоти з 1,4 і 1,5 положеннями карбоксильних груп (бурштинова і глутарова) за умов нагрівання до 300°С відщеплюють воду й утворюють циклічні ангідриди:
|
|
бурштинова кислота |
бурштиновий ангідрид |
4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
Щавлева
(етандіова) кислота — безбарвна
кристалічна речовина існує у вигляді
кристалогідрату
.
Щавлева кислота зустрічається у природі
як у вільному стані, так й у вигляді
оксалатів. Її кислі калієві солі у
невеликих кількостях містяться у щавлі,
кислицях, смородині, малині, апельсинах.
Оксалати кальцію зустрічаються в усіх
рослинах. Із порушенням обміну речовин
вони можуть відкладатись в організмі
людини у печінці, нирках у вигляді
каміння.
Малонова
(пропандіова) кислота — безбарвна
кристалічна речовина, знаходиться в
буряковому соку. Вперше була добута
окисненням яблучної кислоти
.
Бурштинова (бутандіова) кислота міститься в недозрілих фруктах, ягодах (смородині, чорниці, крижовнику, винограді), в багатьох рослинах, бурому вугіллі, янтарі. Вперше була добута перегонкою янтарю. Легко втрачає воду і утворює циклічний ангідрид.
Адипінова (гександіова) кислота — безбарвна кристалічна речовина, обмежено розчинна у воді. Міститься в буряковому соку. Широко використовується в техніці — у виробництві синтетичних смол, для синтезу пластифікаторів, найлону. У харчовій промисловості застосовується як замінник винної і лимонної кислот.
5. Ароматичні і ненасичені двоосновні кислоти: основні властивості і використання.
Добування фталевих кислот: окиснення відповідних заміщених похідних бензолу.
Фталеві кислоти виявляють типові властивості карбонових кислот: утворення солей, естерів, амідів та інших похідних і вступають у багато інших реакцій, характерних для дизаміщених бензолу. Ангідрид дає тільки фталева кислота. Фталева кислота (о-ізомер) і її похідні мають важливе промислове значення.
Поліконденсацією фталевого ангідриду і гліцерину одержують смоли, відомі під назвою гліфталеві або алкідні смоли. Діестери фталевої кислоти використовуються як репеленти, пластифікатори для пластмас та ін.
Фталевий ангідрид є напівпродуктом у виробництві деяких синтетичних барвників та вітамінів. Зокрема, нагрівання суміші фталевого ангідриду з фенолом у присутності сульфатної (сірчаної) кислоти (водовіднімаючий засіб) відбувається з утворенням фенолфталеїну, який використовуються як індикатор.
Терефталева кислота (n-ізомер) використовується у виробництві поліетилен-терефталату — сировини для виготовлення волокна лавсану.
