- •Лекція №10 (2 години)
- •Література: 1 с. 150 159; 3 с. 276283
- •1. Загальна характеристика класу оксосполук
- •Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів
- •3. Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду
- •Фізичні властивості альдегідів та кетонів
- •Властивості альдегідів і кетонів
- •1. Хімічні властивості альдегідів та кетонів
- •Реакції з магній-органічними сполуками
- •Реакції заміщення Оксигену оксогрупи
- •Реакції заміщення в радикалі
- •Реакції заміщення в ароматичних альдегідах
- •Реакції окиснення альдегідів
- •4. Діальдегіди і дикетони
- •Одноосновні карбонові кислоти та їх функціональні похідні Лекція №12 (2 години)
- •Реакції за участю вуглеводневого радикалу
- •6. Окремі представники одноосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Ненасичені карбонові кислоти Лекція №13 (2 години)
- •1. Будова, ізомерія, номенклатура ненасичених карбонових кислот
- •2. Способи добування ненасичених карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості
- •4. Окремі представники ненасичених карбонових кислот, їх значення і використання.
- •Лекція № 14 (2 години) двоосновні карбонові кислоти
- •Література 1 с. 207 – 218; 3] с. 393 – 399
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура двоосновних карбонових кислот
- •2. Способи добування двоосновних карбонових кислот
- •3. Фізичні та хімічні властивості кислот
- •4. Окремі представники двоосновних карбонових кислот, їх значення і використання
- •Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
- •3. Природні джерела та способи добування оксокислот
- •4. Хімічні властивості
- •5. Окремі представники оксокислот та їх використання
- •Гідроксикислоти Лекція №15 (2 години)
- •1. Класифікація, ізомерія, номенклатура гідроксикислот
- •3. Способи добування оксикислот
- •4. Фізичні властивості гідроксикислот
- •5. Хімічні властивості гідроксикислот
- •Специфічні реакції оксикислот
- •6. Окремі представники
- •Вуглеводи. Моносахариди Лекція №16 (2години)
- •1. Загальна характеристика і класифікація вуглеводів
- •2. Будова моносахаридів
- •3. Цикло-оксотаутомерні перетворення моносахаридів
- •4. Способи добування моносахаридів
- •Властивості моносахаридів Лекція №17 (2 години)
- •1. Фізичні властивості моносахаридів
- •2. Хімічні властивості моносахаридів Реакції карбонільних форм моносахаридів
- •Реакції гідроксильних груп
- •Реакції циклічних форм моносахаридів
- •Бродіння моносахаридів
- •4. Поняття про глікозіди. Поширення в природі і застосування
- •5. Окремі представники, їх значення і використання
- •Олігосахариди Лекція 18 (2 години)
- •Література: [2] с. 58 - 74; [3] с. 334 - 345; 12 с. 8 – 31
- •1. Поширення у природі та загальна характеристика дисахаридів
- •Фізичні властивості дисахаридів
- •Хімічні властивості дисахаридів
- •4. Хімізм перетворень дисахаридів в умовах нагрівання
- •5. Окремі представники дисахаридів, їх значення і використання
Змістовий модуль 3 Гетерофункціональні сполуки
ОКСОКИСЛОТИ
(На самостійне опрацювання)
План лекції:
1. Загальна характеристика оксокислот.
2. Природні джерела та способи добування оксокислот.
3. Хімічні властивості кислот.
4. Окремі представники оксикислот та їх використання.
Ключові слова: оксикислота, гетерофункціональні сполуки, альдегідокислоти, кетокислоти, гліоксилова кислота, піровиноградна кислота, ацетооцтовий естер, кето-енольна таутомерія, декарбонілування.
Література: 2 с. 5 – 12; 3 с. 432 – 441
1. Загальна характеристика оксокислот
Сполуки,
до складу молекул яких поряд із
карбоксильною групою
входить карбонільна
,
називаються оксокислотами або
альдегідокислотами і кетокислотами.
Це гетерофункціональні сполуки, вони
містять дві функціональні групи (
і
).
Для назв оксокислот часто використовують тривіальні назви: піровиноградна, ацетооцтова та інші.
Номенклатура оксокислот
Формула |
Номенклатура |
||
Систематична IUPAC |
Раціональна |
Тривіальна |
|
Альдегідокислоти |
|||
|
2-Оксоетанова |
Формілмурашина |
Гліоксилова |
|
3-Оксопропанова |
Формілоцтова |
Малональдегідна |
Кетокислоти |
|||
|
2-Оксопропанова |
-Кетопропіонова |
Піровиноградна |
|
3-Оксобутанова |
-Кетобутиратна |
Ацетооцтова |
|
4-Оксопентанова |
-Кетовалер’янова |
Левулінова |
За номенклатурою ІUPAС головний ланцюг, який містить обидві функціональні групи, нумерується, починаючи з карбоксильної групи. Положення альдегідної або кетонної групи позначається відповідною цифрою з додаванням префікса «оксо-».
Наприклад:
|
|
4-оксобутанова кислота |
3-оксобутанова кислота |
Раціональні назви будують від назв відповідних кислот із позначенням положення оксогрупи; атом Карбону, який безпосередньо зв’язаний із карбоксилом, позначається літерою -, наступний -, далі - і т. і.
3. Природні джерела та способи добування оксокислот
Найпоширеніші способи добування: окиснення оксикислот; окиснення гліколів; гідроліз гемінальних дигалогензаміщених кислот; гідроліз оксонітрилів.
Наприклад, під час окиснення молочної килоти утворюється піровиноградна:
Гліоксилова кислота утворюється в результаті окиснення етиленгліколю:
4. Хімічні властивості
Оксокислоти виявляють хімічні властивості, що обумовлені наявністю двох функціональних груп. І кислотні властивості, і властивості альдегідів або кетонів в оксокислотах більш виражені за рахунок взаємного впливу двох функціональних груп:
Найактивніші — -оксокислоти. Їм характерні усі реакції карбоксильної групи: утворення солей, галогенангідридів, естерів, амідів та ін. Реакції за оксогрупою: реакція “срібного дзеркала”, утворення оксимів, фенілгідразонів, оксинітрилів, бісульфітних похідних тощо.
Типовими реакціями -кетокислот є їх декарбоксилування під дією розведеної сульфатної кислоти за умов слабкого нагрівання та декарбонілування за умов нагрівання з концентрованою сульфатною кислотою:
|
