Проблеми, які виникають при інвазивній пренатальній діагностиці

При інвазивній пренатальній діагностиці можуть виникати проблеми, пов’язані з отриманням культури клітин.

• Не вдається одержати достатню кількість клітин для подальшого дослідження або неможливо одержати культуру цих клітин. Вірогідність таких ускладнень, як правило, не перевищує 1 %.

• Проблеми, пов’язані з інтерпретацією результатів. При хоріоцентезі й плацентоцентезі може бути діагностований мозаїцизм. Він може бути наслідком мозаїчної форми хромосомної хвороби у плода або є наслідком контамінації тканини клітинами матері, мозаїцизмом тільки в плодових оболонках (у зародкових оболонках мозаїцизм виникає частіше, ніж в клітинах ембріона, і може не мати ніяких наслідків для організму, що розвивається). Консультація подружньої пари в цих ситуаціях надзвичайно складна.

• У деяких випадках неможливо однозначно оцінити фенотипічні наслідки хромосомних або геномних мутацій. Це можливо в таких ситуаціях:

а) Якщо у плода анеуплоїдія за статевими хромосомами, то це може не супроводжуватися зниженням інтелекту. При трисоміях Х у жінок може бути практично нормальний фенотип (але можуть бути і клінічно виражені форми хвороби).

б) У плода може бути діагностована хромосомна аберація, яка належить до збалансованих (транслокація, інверсія). Якщо така ж мутація є у одного з батьків і він має нормальний фенотип, то можна з великою вірогідністю говорити про нормальний фенотип майбутньої дитини. Якщо ж це мутація de novo, то у деяких випадках через «ефект положення» активність генів може бути порушена і у дитини буде хромосомна хвороба. Таким чином, інтерпретація результатів утруднена.

в) Маркерні хромосоми у плода також викликають труднощі з оцінкою можливих наслідків. Маркерна хромосома — це додаткова хромосома (скоріше, фрагмент якої-небудь хромосоми з центромерою). Якщо маркерна хромосома містить тільки гетерохроматин, то фенотип не змінюється. Якщо ж вона містить еухроматин (гени, що експресуються), то це пов’язано з розвитком хромосомної хвороби. Якщо маркерну хромосому має один з батьків з нормальним фенотипом, то можна припускати нормальний фенотип у дитини.

Використання клітин плода, циркулюючих у крові матері, для пренатальної діагностики спадкових хвороб

Під час вагітності відбувається трансплацентарне двостороннє перенесення не тільки розчинених у крові речовин, але й клітин. Вперше клітини з XY-каріотипом в культурі лімфоцитів крові жінок, вагітних плодом чоловічої статі, були знайдені J. Walknovska і співавт. в 1969 р. Процес двостороннього трансплацентарного перенесення плазми і формених елементів крові спостерігається з ранніх термінів нормальної вагітності, що сприяє розвитку толерантності материнського організму по відношенню до плода. Присутність малої кількості клітин плода в крові жінки під час вагітності називається «мікрохімеризмом». Ймовірно, лімфоцитарний мікрохімеризм зберігається в організмі жінок, які народжували, впродовж всього життя. Проникнення клітин плода значно збільшується при травмі плаценти або патологічному перебігу вагітності: загрозі її переривання, плодово-материнській геморагії, ектопічній і багатоплідній вагітності. Істотно збільшується концентрація клітин плода у крові жінок, вагітних плодом з трисомією 21 та іншими хромосомними синдромами.

У крові вагітних жінок присутні клітини трофобласта, лімфоцити, гранулоцити, еритробласти і тромбоцити плода. Всі ядровмісні клітини можуть бути джерелом ДНК плода і потенційними клітинами-кандидатами для пренатального дослідження за допомогою FISH-методу або ПЛР.

Сьогодні найбільші успіхи в пренатальній діагностиці одержано при виділенні еритробластів плода. Описано успішні випадки пренатальної діагностики статі у плода, трисомій по 21 і 18 хромосомі, -таласемії й інших спадкових захворювань.

Проте концентрація клітин плода в крові вагітної надзвичайно мала. Навіть використання сучасних методів сортування і концентрації клітин не завжди дозволяє виділити клітини плода в достатній для пренатальної діагностики кількості. Крім того, вони завжди виявляються «забрудненими» клітинами матері. Тому сьогодні метод дослідження клітин плода, виділених з крові вагітної жінки, не дають стабільних надійних результатів. Залишається високим відсоток діагностичних помилок. Метод слід розглядати як перспективний, але такий, що потребує доробки і, можливо, удосконалень з використанням нових технологій.