- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •2. Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій.
- •3. Етапи розвитку міжнародних організацій
- •4. Сутність сучасної міжнародної організації.
- •5.Основні критерії, що визначають міжнародні організації.
- •6. Класифікація міжнародних організацій.
- •7. Міжнародні міжурядові та неурядові організації.
- •8. Право міжнародних організацій.
- •9. Прийняття рішень в міжнародних організаціях.
- •10. Міжнародні службовці.
- •11. Ліга Націй. Її органи. Характер діяльності.
- •12. Основні напрямки і етапи діяльності Ліги Націй.
- •13. Економічна і соціальна діяльність Ліги Націй
- •14. Причини занепаду і краху Ліги Націй.
- •15. Історія створення оон
- •16.Цілі та принципи діяльності оон.
- •17.Структура оон.
- •18.Генеральна Асамблея оон.
- •19. Рада безпеки оон.
- •20.Економічна та соціальна Рада (екосор).
- •21. Україна в оон
- •22. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •23. Мвф: історія виникнення
- •24.Цілі та функції мвф
- •25. Форми діяльності мвф.
- •25.Розширена версія питання!( вибери собі сам)
- •26. Група Світового Банку
- •27. Мбрр: цілі і принципи.
- •28. Основні напрямки діяльності мбрр.
- •29. Міжнародна Асоціація Розвитку.
- •30. Міжнародна Фінансова Корпорація.
- •31. Європейський Банк Реконструкції і Розвитку.
- •32. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі.
- •33. Система гатт-сот.
- •34. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).
- •35. Комітети і комісії оон.
- •36. Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (юнідо).
- •37. Продовольча і сільськогосподарська організація (фао).
- •38. Створення і діяльність юнеско. Роль в сучасному світі.
- •39. Юнеско: членство, структура, керівні органи.
- •41. Діяльність юнеско у сфері науки.
- •42. Діяльність юнеско у сфері культури.
- •43. Юнеско і програми допомоги слаборозвиненим країнам.
- •44. Україна і юнеско.
- •45. Історія створення й розвитку Міжнародної Організації Праці (моп).
- •46. Моп: структура, членство, керівні органи.
- •47. Основні напрями діяльності моп.
- •48. Моп і світовий ринок.
- •49. Моп і права людини.
- •50. Міжурядові регіональні організації.
- •51. Організація Американських Держав.
- •52. Організація Африканської Єдності.
- •53. Ліга Арабських Держав.
- •54. Регіональні організації союзного типу
- •55. Нато: передумови виникнення, створення, основні цілі і напрями діяльності
- •56. Структура нато. Головні органи.
- •57. Програма нато «Партнерство заради миру».
- •58. Проблема розширення нато на схід.
- •59. Хартія про особливе партнерство між Україною і нато.
- •60. Роль нато в сучасному світі.
- •61. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі.
- •62. Гельсінський Заключний Акт обсє (1975 р.).
- •63. Трансформування нбсє в обсє.
- •64.Структура і основні напрямки діяльності обсє.
- •65. Декларація про модель загальної та всеосяжної безпеки для Європи ххі століття.
- •66. Україна і обсє.
- •67. Передумови і утворення Євросоюзу.
- •69. Європейське об’єднання вугілля і сталі.
- •71.Євросоюз: структура і характер діяльності.
- •72. Розширення єс.
- •73. Україна і єс.
- •74. Рада Європи: створення і характер діяльності.
- •75. Головні напрямки діяльності рє.
- •76. Україна в раді Європи.
- •77. Снд: створення, характер діяльності.
- •78. Органи снд.
- •6) Рада командуючих Прикордонними військами;
- •79.Чорноморське економічне співробітництво.
- •80.Центральноєвропейська ініціатива.
- •81.Роль неурядових організацій в сучасному світі.
- •82.Неурядові міжнародні організації і система оон.
76. Україна в раді Європи.
Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, спрямованість на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів.
Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ.
19 жовтня 1995 р. Комітет міністрів РЄ ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом Організації.
Постійне представництво України при Раді Європи забезпечує представництво України у повсякденній роботі КМ РЄ, його комітетів та експертних груп.
У Парламентській асамблеї Ради Європи наша держава представлена Постійною делегацією Верховної Ради України у складі 24 народних депутатів (12 основних членів та 12 їх заступників). Очолює делегацію народний депутат України Іван Попеску.
Головними напрямами співробітництва України з РЄ сьогодні є:
реформування чинного і розробка та імплементація нового законодавства у відповідності до стандартів Ради Європи на основі принципів верховенства права та прав людини;
розбудова толерантного, демократичного суспільства, яке базується на європейських стандартах, зокрема, стосовно соціальних прав та прав національних меншин, рівних прав жінок та чоловіків, захисту дітей тощо;
об’єднання зусиль для посилення ефективності боротьби проти корупції та відмивання коштів, протидії тероризму;
залучення Ради Європи у взаємодії з Європейським Союзом до вирішення таких актуальних питань як забезпечення свободи пересування, боротьба проти торгівлі людьми.
Важливим етапом співпраці України з РЄ було головування нашої держави в Комітеті міністрів Ради Європи у травні-листопаді 2011 року, що відбулось вперше за роки членства України в Організації. Під час головування Міністр закордонних справ України К.І.Грищенко обіймав посаду Голови Комітету міністрів РЄ, а Постійний представник України при РЄ М.С.Точицький – головуючого на засіданнях Комітету міністрів РЄ на рівні постійних представників.
Програма Українського головування базувалась на трьох основних пріоритетах: захист прав дітей, права людини та верховенство права в контексті демократії і стабільності в Європі, а також зміцнення та розвиток місцевої демократії.
На період українського головування припала найбільш активна фаза другого етапу реформи Ради Європи, основною метою якої було визначення стратегічних пріоритетів Ради Європи на поточне десятиліття та їх практична реалізація на основі застосування нових інструментів і методів діяльності Організації.
Українському головуванню вдалося досягти таких основних результатів:
- зроблено внесок у реалізацію загальноєвропейської кампанії з припинення сексуального насильства щодо дітей;
- надано сприяння запровадженню країнами-членами комплексних національних стратегій, спрямованих на захист прав дітей та попередження насильства щодо них шляхом перегляду національних стандартів та політики опіки і піклування;
- зроблено внесок у вироблення загальноєвропейської стратегії забезпечення прав дітей на охорону здоров’я тощо.
