69. Європейське об’єднання вугілля і сталі.

 

Міжнародна державно-монополістична організація, що об'єднує кам'яновугільну, залізорудну і металургійну промисловість 10 країн Європейського економічного товариства (ЄЕТ).

Ідея створення наднаціонального органа керування життєво важливими галузями промисловості, який зв'язав би потенційних суперників економічно, належала Жану Моне, а вперше офіційно озвучив її міністр закордонних справ Франції Робер Шуман (див. також «Декларація Шумана»).

Створена у 1951 р. згідно з Паризьким договором терміном на 50 років країнами: Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди та Франція з метою об'єднання вугільних та сталеливарних ресурсів країн-учасниць і запобігти в такий спосіб новій війні в Європі. Своєю метою об'єднання проголосило сприяння економічному розвитку країн-членів шляхом утворення загального ринку для продукції вугільної і металургійної промисловості. Створення ECSC було результатом структурних зсувів, що відбуваються в економіці капіталізму після 2-ї світової війни 1939-45 рр., що вплинуло безпосереднім чином на характер об'єднання.

Контролювала майже все видобування кам'яного вугілля, понад 80 % виробництва чавуну і сталі, близько 50 % видобування залізної руди в Західній Європі. Штаб-квартира спільноти знаходилась у Брюсселі.

Європейська спільнота з вугілля та сталі завершила своє існування 22 червня 2002 року, коли втратив чинність відповідний договір 

70. Європейське співтовариство по атомній енергії ,

Евратом, міжнародна державно-монополістична організація, створена 6 країнами — учасницями Європейського економічного співтовариства : Францією, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італією, Бельгією, Нідерландами і Люксембургом. Угода про установу Евратома підписана в 1957 і набрало чинності з 1 січня 1958. Офіційним завданням співтовариства є діяльність по створенню і розвитку ядерної промисловості, що передбачає спільне проведення дослідницьких робіт країнами-членами, обмін технічною інформацією, створення спільного ринку устаткування і сировини, контроль над використанням матеріалів, що розщеплюються, і так далі Головний виконавський орган — Комісія — наділений необхідними повноваженнями для керівництва розвитком ядерної енергетики. В період дії 1-ої п'ятирічної програми розвитку ядерної промисловості в країнах-учасницях (1958—62) були створені дослідницькі центри Евратома в Іспре (Італія), Молі (Бельгія), інститут трансуранових елементів в Карлсруе (ФРН) і ін. Програма передбачала асигнування на розвиток науково-дослідних робіт в сумі 215 млн. дол.(долар)

Здійснення проектів Евратома викликає гострі протиріччя між його учасниками, а також з країнами, що не входять в співтовариство, зокрема з приводу вибору типів реакторів і про дороги подолання «технологічного розриву» з США. Між Францією і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) виникли конфлікти по питаннях функцій Евратома, складу його керівних органів і т. д., особливо в період злиття Евратома з Європейським економічним співтовариством і Європейським об'єднанням вугілля і сталі.

 

Серйозну заклопотаність в прогресивної світової громадськості викликають плани використання ядерного потенціалу Евратома у військових цілях. На противагу цим планам прогресивні сили країн — учасниць співтовариства виступають з програмами розвитку паливно-енергетичних галузей, які відповідають інтересам широких народних мас.