5.Основні критерії, що визначають міжнародні організації.

На відміну від інститутів міжнародних конференцій, між народних комісій і комітетів інститут міжнародних міждер жавних організацій своїми головними невід'ємними Інституційними елементами має:

• договірну основу;

• постійний характер діяльності; » внутрішньорганізаційний механізм.

Поряд із зазначеними невід'ємними інституційними еле ментами міжнародної організації необхідно звернути увагу також на додаткові ознаки (елементи), що становлять саме поняття міжнародної організації. До них слід віднести:

• наявність певних цілей;

• самостійні права (та обов'язки), відмінні від прав (та обов'язків) держав-членів;

• заснування відповідно до міжнародного права;

• поважання суверенітету держав-членів;

• міжнародна правосуб'єктшсть.

Виходячи з названих ознак (елементів) міжнародної ор ганізації, можна дати таке її визначення.

Definitio: Міжнародна (міждержавна) організація — це об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору для виконання певних цілей, що має систему постійно діючих органів, які володіють міжнародною правосуб'єктністю, й засноване відповідно до міжна родного права.

6. Класифікація міжнародних організацій.

Сучасні міжнародні організації поділяються на два основних типи: міжурядові та  неурядові організації. Роль таких організацій значна, і усі вони сприяють спілкуванню держав у різних сферах життя. Взагалі, поняття «міжнародна організація» використовується однаково як щодо міжнародних міжурядових організацій, так і щодо міжнародних неурядових організацій. Міжнародні міжурядові організації – це об’єднання держав чи державних інституцій, створене на погоджувальній основі, що має певні цілі, які відповідають загальновизнаним принципам міжнародного права, має постійну внутрішньо організаційну структуру та володіє міжнародною правосуб’єктністю.  Міжнародні неурядові організації – організації, утворювані міжнародною громадськістю з метою встановлення міжнародного співробітництва з актуальних питань міжнародного життя. У таких організаціях можна виділити певні ознаки міжнародних організацій: створення відповідно до міжнародного права, наявність певної організаційної структури, наявність прав та обов’язків та інші. Міжнародні неурядові організації можна поділити на такі групи:  ·       політичні, ідеологічні, соціально-економічні організації; ·       жіночі організації та організації з охорони родини та дитинства ·       молодіжні, спортивні, наукові, культурно-просвітні організації ·       організації в галузі преси, кіно, радіо, телебачення; ·       організації місцевих (регіональних) влад. Таким чином, міжнародні неурядові організації – це об’єднання, членами якого, на основі спільної діяльності у захисті інтересів та досягнення поставлених цілей у громадських, політичних, культурних, соціальних та економічних сферах, є суб’єкти з різних держав, та зареєстровані в країні, законодавство якої дозволяє іноземним фізичним чи юридичним особам створювати громадські організації та бути обраними у склад керівництва такої організації. Міжнародні організації можна класифікувати за різними критеріями, наведемо такі: 1.     За колом учасників: -        загальні (універсальні) організації, членами яких при дотриманні визначених умов може стати будь-яка держава; -        організації обмеженого складу, членами яких можуть бути лише держави певного географічного регіону; -        субрегіональні, їхніми членами є групи держав усередині географічного регіону (наприклад, Організація Чорноморського економічного співробітництва); -        міжрегіональні, у їхній роботі беруть участь держави різних географічних регіонів світу (наприклад, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, членами якої є як європейські держави, так і держави Середньої Азії).  2.     За обсягом повноважень: -        організації загальної компетенції, коли діяльність організації може тор­катися всіх сфер відносин між державами-членами (по­літичної, економічної, соціальної, культурної та ін.); -        орган­ізації спеціальної компетенції, що створюється для координації співробітництва в окремій сфері міжнародних відносин (МВФ, МБРР, ОПЕК та ін.), і ті ММУО, діяльність яких носить судовий (арбітражний) характер, наприклад Міжнародний кримінальний суд. 3.     За порядком прийняття нових членів: -        відкриті – відповідно до статутних документів їхнім членом може бути будь-яка держава -        закриті – конкретні учасники цих організацій і їхня кількість заздалегідь обумовлюється в статутних документах таких міжнародних організацій. 4.     За характером повноважень: -       міждержавні організації, основне завдання яких полягає у забезпеченні співробітниц­тва держав-членів; -        організації наднаціонального характеру, органи яких одержують від держав-членів деякі суве­ренні повноваження. 5.     За часом створення: -        постійні; -        тимчасові.