34. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).

Конфере́нція ООН з торгі́влі та ро́звитку (ЮНКТАД, UNCTAD)— орган Генеральної асамблеї ООН, який не є міжнародною торговою організацією. Конференція була заснована у 1964 році та має статус постійного міжурядового органу Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у сфері торгівлі, інвестицій та розвитку. Членами ЮНКТАД є 193 країни.

Основними цілями ЮНКТАД є:

• збільшення потенціалу країн що розвиваються, найменш розвинених країн та країн з перехідною економікою у сфері торгівлі, інвестицій та розвитку;

• сприяння інтеграції країн що розвиваються, найменш розвинених країн та країн з перехідною економікою до світової економіки.

ЮНКТАД є міжнародною міжурядовою спеціалізованою організацією, в рамках якої країни-члени обговорюють питання, що пов’язані з розробкою та реалізацією національної та міжнародної політики у сфері торгівлі та розвитку.

ЮНКТАД здійснює дослідження та аналіз впливу світової торгівлі на розвиток країн-членів, сприяє створенню та зміцненню інфраструктури у сфері сприяння зовнішній торгівлі, надає країнам що розвиваються, найменш розвиненим країнам та країнам з перехідною економікою технічну допомогу.

Найвищий орган ЮНКТАД - Конференція країн-членів. З моменту створення ЮНКТАД відбулося 13 сесій Конференції. 13-та сесія Конференції ЮНКТАД відбулась з 21 по 26 квітня 2012 року у м.Доха, Катар. У перервах між засіданнями конференції її функції виконує Рада з торгівлі і розвитку. Рада з торгівлі та розвитку відповідає за забезпечення загальної відповідності діяльності ЮНКТАД пріоритетам, визначеним Конференцією.

У вересні 2005 року Генеральним секретарем ЮНКТАД обрано доктора Супачая Панітчпакді, який до цього обіймав посаду Генерального директора Світової організації торгівлі.

Ф-ції ЮНКТАД:

- сприяння розвитку міжнародної торгівлі, забезпечення співробітництва між країнами;

- вироблення принципів політики в міжнародній торгівлі, механізмів її функціювання;

- розробка заходів з реалізації принципів міжнародної торгівлі;

- створення юридичної бази міжнародної торгівлі, прийняття міжнародних правових актів у галузі торгівлі;

- координація діяльності у сфері міжнародної торгівлі.

35. Комітети і комісії оон.

Комітети і комісії ООН - спеціалізована структурні підрозділи Організації Об'єднаних Націй, утворені відповідно до Статуту ООН на постійній, або тимчасовій основі.

Метою їх є координація зусиль співдружності націй у вирішенні нагальних проблем спільного розвитку. Комітети і комісії ООН безпосередньо входять до основних ланок Організації — Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і соціальної ради ООН, Ради з опіки ООН, Міжнародного суду ООН і Секретаріату ООН.

Головні комітети Генеральної Асамблеї ООН (сесійні органи): Перший комітет (питання роззброєння та міжнародної безпеки); Спеціальний політичний комітет (політ, питання і питання безпеки); Другий комітет (екон. і фін. питання); Третій комітет (соціальні і гуманітарні питання та питання культури); Четвертий комітет (питання деколонізації); П'ятий комітет (адм. і бюдж. питання); Шостий комітет (правові питання).

До сесійних органів ГА належать і процедурні комітети: Генеральний комітет і Комітет з перевірки повноважень. У період сесійних засідань ГА надають допомогу два постійні комітети ООН — Консультативний комітет з адміністративних і бюджетних питань та Комітет з питань внесків. Статутом ООН передбачено утворення допоміжних органів для виконання окремих функцій і завдань ГА на певний період. Такими були:

- комітети і комісії з роззброєння та інших політичних питань — Погоджувальна комісія ООН для Палестини (утв. 1948), Комісія з роззброєння (1950), Науковий консультативний комітет ООН (1954), Науковий комітет з питань дії атомної радіації (1955), Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (1959), Спеціальний комітет з операцій щодо підтримання миру (1965).

- комітети і комісії з деколонізації — Спеціальний комітет з виконання Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам (1961), Спеціальний комітет проти апартеїду (1962), Спеціальний комітет проти апартеїду у спорті (1976) та ін.;

- комітети і комісії з економічних і соціальних питань — Бюро Координатора ООН з надання допомоги у разі стихійного лиха (1971), Всесвітня продовольча рада (1974).

- комітети і комісії з правових питань — Комісія міжнародного права (1947), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (1966), Комітет ООН по запобіганню злочинності й боротьбі з нею (1971).

Крім того, свої комісії та комітети мають спеціалізовані установи ООН. Так, у складі ЮНЕСКО діє Комісія примирення і добрих послуг для вирішення суперечностей, що можуть виникнути між державами, які беруть участь у Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1968); у складі ЕКОСОР - Комісія ООН з прав людини (1946). Заг. кількість К. і к. ООН не є сталою, оскільки залежить від конкретних геополіт., демогр., соціальних, духовно-культурних та ін. умов діяльності Організації і може коригуватися під впливом не лише стратегічних, а й ситуативних чинників.