30. Міжнародна Фінансова Корпорація.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) англ. International Finance Corporation (IFC) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1956 році. Штаб-квартира —Вашингтон. Нараховує 184 країни-члени, серед них Україна (з 1993 p.).

Організаційна структура:

• Рада керуючих;

• Директорат;

• Президент;

• Банківська консультативна комісія;

• Діловий консультативний комітет.

Основними напрямами діяльності МФК є:

- фінансування підприємництва в країнах-членах шляхом надання позик безпосередньо приватним компаніям і інвестування в них власних коштів, не вимагаючи гарантій зі сторони урядів (позики надаються на строк від 7 до 12 років в основних валютах за фіксованими або змінними ставками; погашення позик здійснюється в тій валюті, в котрій була отримана позика);

- здійснення інвестицій за рахунок власних джерел в обробну і добувну промисловість, сільське господарство, комунальні підприємства, туризм;

- залучення приватних фінансових коштів для інвестицій у проекти з розвитку інфраструктури, охорони навколишнього середовища;

- підтримка розвитку підприємництва в малому бізнесі шляхом фінансування створення підприємств за участю іноземних партнерів, надання технічної та консультативної допомоги;

- надання підтримки приватним і змішаним за капіталом підприємствам в опануванні сучасними методами управління виробництвом; консультування їх з питань оподаткування, страхування, реструктуризації компаній;

- підготовка і оцінка проектів виробничих об'єктів; визначення потреб в інвестиціях; пошук приватних інвесторів;

- надання підтримки в управлінні ризиками: проведення операцій хеджування, операцій, пов'язаних зі страхуванням валютних ризиків, змінами на ринках цінних паперів;

- об'єднання залучених з різних джерел фінансових ресурсів для інвестування у приватні компанії; надання гарантій інвесторам і допоміжне фінансування;

- співпраця з МБРР з питань розробки національних стратегій країн-членів, реформування їхнього фінансового сектору і системи оподаткування;

- консультування ділових кіл і урядів країн-членів з питань економічного розвитку: розробки в економічній політиці; визначення цілей і стратегій підприємницької діяльності; складання маркетингових програм; визначення джерел залучення фінансових засобів для розвитку приватного сектору; вивчення можливостей отримання технічної допомоги;

- надання технічної допомоги приватним фірмам, фінансування котрих здійснюється за допомогою фонду технічної допомоги, створеного в рамках МФК;

- здійснення інформаційної діяльності; надання інформації про нові проекти та ринки, що відкриті для іноземних інвесторів, про діяльність МФК1.

31. Європейський Банк Реконструкції і Розвитку.

Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) — міжнародна кредитна установа, створена на підставі угоди від 29 травня 1990 р. для фінансування ринкових перетворень у країнах Центральної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу.

Засновниками ЄБРР стали 40 країн, зокрема всі європейські держави (крім Албанії), низка неєвропейських країн (США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея), а також Європейський Союз (ЄС) і Європейський інвестиційний банк (ЄІ Б). Загалом членом ЄБРР може бути будь-яка з країн — членів МВФ. Розпочав свої операції ЄБРР 15 квітня 1991 р. За роки його діяльності кількість акціонерів Банку зросла і становить 62 члени, серед яких і ті 27 країн з перехідною економікою, де він здійснює операції.

Мета ЄБРР — підтримка країн-членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію, децентралізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:

- організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможної і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств;

- мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;

- інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;

- надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;

- стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;

- сприяння екологічно безпечному розвиткові.

ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі. Штаб-квартира ЄБРР розташована в Лондоні. Керівництво діяльністю ЄБРР здійснюють: Рада управляючих, Рада директорів та Президент.

У Раду управляючих — вищий розпорядчий орган ЄБРР — входять по два представники (управляючий та його заступник) від кожного учасника Банку (країни чи міжнародної організації). На щорічному засіданні Рада обирає голову — одного з управляючих, який виконує обов'язки до обрання наступного голови. Рада управляючих вирішує стратегічні, принципові питання діяльності Банку.

Рада директорів — головний виконавчий орган, до компетенції якого належать поточні питання роботи ЄБРР, а також здійснення важливих повноважень, делегованих їй Радою управляючих. Переважно це організаційна підготовка роботи Ради управляючих, у межах її наказів — визначення політики й ухвалення рішень стосовно надаваних кредитів, гарантій, інвестицій у акціонерний капітал, заохочення кредитів, надання технічної допомоги, затвердження бюджету ЄБРР.

Президент ЄБРР (нині Жан Лембєр) обирається на чотири роки Радою управляючих більшістю голосів. Президент ЄБРР керує поточною діяльністю ЄБРР під наглядом Ради директорів. Він не бере участі в голосуваннях, але в тих випадках, коли голоси розділяються порівну, має право вирішального голосу. Він може брати участь у засіданнях Ради управляючих та головує на Раді директорів.