24.Цілі та функції мвф

Учасники конференції визначили як першочергове завдання Фонду створення постійно діючого органу для забезпечення консультацій і співробітництва між країнами-членами з міжнародних валютних проблем. Дру­ге завдання розкриває, по суті, кінцеву мету співробітництва у валютній галузі — сприяти збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і таким чином підвищувати й підтримувати на високому рівні зайнятість та реальні прибутки населення, розвивати виробничі можливості країн-членів.

Крім того, Фонд має створювати умови для інтенсифікації й підвищення ефективності міжнародного обміну через стабілізацію валютних курсів і запобігання конкурентному знеціненню валют, сприяння встановленню багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами-члена­ми,  скасування валютних  обмежень,  надання кредитів для регулювання платіжних балансів, сприяння скороченню тривалості та масштабів дефіцитів платіжних балансів. Тут відо­бражене намагання полегшити виконання країнами-членами міжнародних "правил гри", дати їм змогу під час гострої нестачі іноземної валюти утриматися від введення або посилення обмежень, кон'юнктурних девальвацій тощо.

Для реалізації зазначених завдань учасники Бреттон-Вудської конференції доручили Фонду виконувати такі функції:

1.  Наглядати за виконанням кодексу поведінки, що стосу­ється політики валютних курсів та обмежень щодо платежів за поточними операціями.

2.   Надавати членам Фонду фінансові ресурси, щоб вони мали змогу дотримуватися відповідного кодексу поведінки у той час, коли вони виправляють порушення рівноваги платіж­ного балансу або намагаються уникнути таких порушень.

3. Фонд має забезпечити форум, на якому члени організації могли б консультуватися один з одним і співробітничати з міжнародних фінансових питань.

Як бачимо, це була роль здебільшого нагляду та реєстрації змін у валютній політиці держав, а також надання допомоги з мстою під .рішати функціонування твердо визначеного ва­лютного механізму з фіксованим співвідношенням валютних паритетів. Але після того, як у 1973 р. міжнародна валютна система, заснована на фіксованих валютних курсах, розвали­лася, функції Фонду суттєво змінилися — він став активною діючою особою, що не лише наглядає і реєструє зміни, а безпосередньо бере участь у координації та формуванні валют­ної політики по всіх напрямах.

25. Форми діяльності мвф.

1) інспектування (пов'язано з переходом від паритетної до відкритої системи обміну валют); 2) консультації (використовує три типи консультацій - щорічні, додаткові (може організувати директор-розпорядник фонду у випадках, якщо країна несподівано опиняється в складній економічній ситуації, або є підозра, що її дії суперечать “кодексу поведінки” і можуть завдати шкоди іншим країнам) та спеціальні (проводить з тими країнами, економічна політика яких значною мірою визначає стан світової економіки); 3) надання послуг, фінансування. Безпосереднє фінансування здійснюється за допомогою таких механізмів: - резервний транш (перевищення квоти країни в МВФ над "скоригованою" сумою її валютних коштів, що знаходяться у фонді на рахунку загальних ресурсів);  - кредитні транші (МВФ надає кредити у вигляді чотирьох траншів, кожний з яких дорівнює 25 відсоткам квоти).