
- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •2. Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій.
- •3. Етапи розвитку міжнародних організацій
- •4. Сутність сучасної міжнародної організації.
- •5.Основні критерії, що визначають міжнародні організації.
- •6. Класифікація міжнародних організацій.
- •7. Міжнародні міжурядові та неурядові організації.
- •8. Право міжнародних організацій.
- •9. Прийняття рішень в міжнародних організаціях.
- •10. Міжнародні службовці.
- •11. Ліга Націй. Її органи. Характер діяльності.
- •12. Основні напрямки і етапи діяльності Ліги Націй.
- •13. Економічна і соціальна діяльність Ліги Націй
- •14. Причини занепаду і краху Ліги Націй.
- •15. Історія створення оон
- •16.Цілі та принципи діяльності оон.
- •17.Структура оон.
- •18.Генеральна Асамблея оон.
- •19. Рада безпеки оон.
- •20.Економічна та соціальна Рада (екосор).
- •21. Україна в оон
- •22. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •23. Мвф: історія виникнення
- •24.Цілі та функції мвф
- •25. Форми діяльності мвф.
- •25.Розширена версія питання!( вибери собі сам)
- •26. Група Світового Банку
- •27. Мбрр: цілі і принципи.
- •28. Основні напрямки діяльності мбрр.
- •29. Міжнародна Асоціація Розвитку.
- •30. Міжнародна Фінансова Корпорація.
- •31. Європейський Банк Реконструкції і Розвитку.
- •32. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі.
- •33. Система гатт-сот.
- •34. Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).
- •35. Комітети і комісії оон.
- •36. Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (юнідо).
- •37. Продовольча і сільськогосподарська організація (фао).
- •38. Створення і діяльність юнеско. Роль в сучасному світі.
- •39. Юнеско: членство, структура, керівні органи.
- •41. Діяльність юнеско у сфері науки.
- •42. Діяльність юнеско у сфері культури.
- •43. Юнеско і програми допомоги слаборозвиненим країнам.
- •44. Україна і юнеско.
- •45. Історія створення й розвитку Міжнародної Організації Праці (моп).
- •46. Моп: структура, членство, керівні органи.
- •47. Основні напрями діяльності моп.
- •48. Моп і світовий ринок.
- •49. Моп і права людини.
- •50. Міжурядові регіональні організації.
- •51. Організація Американських Держав.
- •52. Організація Африканської Єдності.
- •53. Ліга Арабських Держав.
- •54. Регіональні організації союзного типу
- •55. Нато: передумови виникнення, створення, основні цілі і напрями діяльності
- •56. Структура нато. Головні органи.
- •57. Програма нато «Партнерство заради миру».
- •58. Проблема розширення нато на схід.
- •59. Хартія про особливе партнерство між Україною і нато.
- •60. Роль нато в сучасному світі.
- •61. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі.
- •62. Гельсінський Заключний Акт обсє (1975 р.).
- •63. Трансформування нбсє в обсє.
- •64.Структура і основні напрямки діяльності обсє.
- •65. Декларація про модель загальної та всеосяжної безпеки для Європи ххі століття.
- •66. Україна і обсє.
- •67. Передумови і утворення Євросоюзу.
- •69. Європейське об’єднання вугілля і сталі.
- •71.Євросоюз: структура і характер діяльності.
- •72. Розширення єс.
- •73. Україна і єс.
- •74. Рада Європи: створення і характер діяльності.
- •75. Головні напрямки діяльності рє.
- •76. Україна в раді Європи.
- •77. Снд: створення, характер діяльності.
- •78. Органи снд.
- •6) Рада командуючих Прикордонними військами;
- •79.Чорноморське економічне співробітництво.
- •80.Центральноєвропейська ініціатива.
- •81.Роль неурядових організацій в сучасному світі.
- •82.Неурядові міжнародні організації і система оон.
1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
Основна мета полягає в засвоєнні студентами знань про роль та механізми функціонування міжнародних організацій. Вивчення дисципліни дозволяє зрозуміти природу та особливості функціонування міжнародних організацій, історію та умови їх виникнення, дослідити методи, інструменти, структуру та види їх діяльності, визначити особливості та перспективи участі України в міжнародних організаціях.
Основні завдання:
ознайомити студентів з організаційними інститутами багатостороннього регулювання міжнародних відносин, їх структурною, проблемами та перспективами розвитку;
показати студентам напрями й форми впливу міжнародних економічних організацій на відносини між економіками країн світу;
виявити раціональні форми та окреслити послідовність етапів участі України в діяльності міжнародних організацій.
Завданням курсу є вивчення історичних передумов і причин створення й розвитку міжнародних організацій як невід'ємного компоненту світових господарських зв'язків, глобальної економічної інтеграції, еволюції їх форм, цілей, функцій, повноважень, норм і правил діяльності; набуття практичних навичок аналізу діяльності міжнародних організацій, їх впливу на різних рівнях ієрархії управління.
Предмет дисципліни - функціонування суб'єктів міжнародної діяльності в системі інституційного забезпечення міжнародних організацій.
У навчальному посібнику "Міжнародні організації" розглянуто діяльність міжнародних організацій у сфері регулювання економічного співробітництва і галузей світового господарства, торговельно-економічної політики, регулювання технологічного обміну. Важливим є висвітлення питань, пов'язаних з регулюванням підприємницької діяльності, зокрема таких, як охорона промислової власності; стандартизація і сертифікації продукції; регулювання міжнародної ділової практики.
Також проаналізовано матеріали міжнародних організацій протидії корупції та хабарництву в міжнародних комерційних операціях, боротьби з "відмиванням" доходів від злочинної діяльності. Розглянуто питання регулювання міжфірмових ринкових відносин, підприємницької діяльності в ЄС, міжнародного інвестування й багатостороннього науково-технічного та промислового співробітництва.
Дисципліна "Міжнародні організації" безпосередньо пов'язана з такими дисциплінами, як "Теорія міжнародних економічних відносин", "Міжнародні економічні відносини", "Міжнародна інформація", "Міжнародна торгівля" "Міжнародні відносини і світова політика", "Міжнародний менеджмент інноваційної діяльності", "Міжнародний туризм", "Зовнішня політика України", "Дипломатична і консульська служба".
2. Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій.
Умовно можна виокремити п"ять основних стадій виникнення та розвитку міжнародних організацій:
Епоха рабовласницьких держав. Ще в IV—VI ст. до н.е. у Стародавній Греції існувало два типи міжнародних Інститутів - сіммахії та амфіктіонії. Сіммахії - - це союзи (коаліції) держав, які мали спільні військово-політичні цілі. Амфіктіонії були релігійно-політичними союзами племен та міст зі спільним святилищем, скарбницею, правилами ведення війн.
Період феодальної роздробленості характеризується тим, що об'єднання постійно ворогуючих між собою держав формувалися передовсім під час виникнення загрози з боку сильнішого спільного ворога (наприклад, половці та монголо-татари для феодальної Русі). Водночас на світовій арені почали з'являтися торговельні союзи. Прикладом такого торговельного об'єднання е один із найвідоміших союзів цього типу — Ганза, що існував з XIV по XVII ст. Міста — члени союзу намагалися зосередити в себе усю посередницьку торгівлю між Західною, Північною та Східною Європою. Вони мали власне військо та флот, що дозволяло їм охороняти власні комерційні інтереси і навіть вести війни з іншими державами.
Епоха великих географічних відкриттів, промислових революцій та формування світового ринку. характеризується появою цілої низки організацій, яким уже були притаманні риси сучасних міжнародних установ: наявність погоджених цілей, постійного органу, порядку роботи та ін.
Деякі західні автори ведуть історію міждержавних організацій від так званого Священного союзу 1815 р. Іноді спеціалісти віддають першість Центральній комісії судноплавства по Рейну, яка була організована Віденським конгресом 1814 — 1815 рр., а на постійній основі почала працювати з 1831 р. Стабільне зростання кількості міжнародних організацій з середини XIX ст. пов'язане з розвитком зв'язку, транспортної мережі, фінансів, міжнародної торгівлі. У цей час з'являються такі організації, як Дунайська комісія (1856 р.), Всесвітній поштовий союз (1874) та ін.
Період між Першою та Другою світовими війнами ознаменований появою першої у світі міжнародної організації універсального типу з широкою компетенцією — Ліги Націй. Створена в 1919 р. з ініціативи американського президента Вільсона.
Сучасний етап розвитку МО починається з 1945 року. Йому властиві такі риси:
збільшення впливу міжнародних організацій на міжнародне життя, зокрема економічне;
посилення ролі недержавних організацій у вирішенні світових проблем (через систему консультацій);
поява і вже понад 50-річне успішне функціонування універсальної організації глобального типу – Організації Об'єднаних Націй;
утворення інших функціональних організацій глобального типу - - Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Генеральної угоди з тарифів та торгівлі; Всесвітньої торговельної організації;
формування мережі міжнародних організацій наднаціонального типу, які інституціонально забезпечують діяльність регіональних інтеграційних угруповань;
посилення позиції ООН завдяки створенню системи «спеціалізованих установ» у складі шістнадцяти міждержавних організацій;
розширення сфери діяльності міжнародних організацій;
значне збільшення кількості як міждержавних, так і недержавних міжнародних організацій.