- •«Конституційне право зарубіжних країн
- •Предмет та метод конституційного права зарубіжних країн.
- •Система конституційного права.
- •Конституційно-правові норми: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правові інститути: поняття та види.
- •Принципи конституційного права.
- •Конституційно-правові відносини: поняття, ознаки, види.
- •Класифікація систем конституційного права.
- •Джерела конституційного права.
- •Закон як джерело конституційного права.
- •Поняття і ознаки конституцій.
- •Дія конституцій.
- •Форма конституцій.
- •Структура, мова і стиль конституцій.
- •Порядок розроблення та ухвалення конституцій.
- •Зміна та відміна конституцій.
- •Класифікація конституцій.
- •Функції конституцій.
- •Конституційний контроль: поняття, об’єкти та суб’єкти.
- •Види та стадії конституційного контролю.
- •Основні моделі конституційного контролю.
- •Поняття держави як конституційно-правового інституту.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Поняття і види монархії.
- •Поняття і види республіки.
- •Особливі форми правління.
- •Обмежена монархія: суб’єкти та класифікація.
- •Основні риси президентської республіки.
- •Основні риси парламентської республіки.
- •Види державно-територіального устрою, їхня характеристика.
- •Унітарна держава: поняття та особливості.
- •Федерація: поняття та види.
- •Порядок розмежування повноважень федерації і її суб’єктів.
- •Конфедерація: поняття та основні риси.
- •Складні форми територіального устрою, їхня характеристика.
- •Статус автономії у державі.
- •Конституційно-правові засади суспільного ладу.
- •Політична система і її елементи.
- •Партійні системи: поняття і класифікація.
- •Політичний режим та його види.
- •Права людини і громадянина: поняття та види.
- •Громадянство: поняття, підстави набуття і припинення.
- •Правовий статус осіб без громадянства, іноземних громадян та осіб з подвійним громадянством.
- •Поняття виборів та його види.
- •Стадії виборчого процесу.
- •Види виборчих систем та їхня характеристика.
- •Конституційно-правове регулювання організації і проведення референдумів.
- •Вищі політичні інститути держави.
- •Конституційно-правовий статус глави держави.
- •Порядок формування і діяльність президента.
- •Статус монарха як глави держави.
- •Компетенція глави держави.
- •Парламент: порядок формування і діяльності.
- •Внутрішня організація роботи парламенту.
- •Компетенція парламенту.
- •Статус депутата.
- •Конституційно-правовий статус уряду.
- •Порядок формування і відповідальності уряду.
- •Компетенція уряду.
- •Конституційно-правовий статус судової влади.
- •Моделі судових систем у зарубіжних країнах.
- •Місцеве управління і місцеве самоуправління.
- •Основні моделі організації публічної влади на місцях.
Поняття виборів та його види.
Вибори – це волевиявлення народу з метою формування органів державної влади, місцевого самоврядування чи обрання посадових осіб через голосування.
Види виборів.
Прямі (коли громадяни безпосередньо обирають ті чи ті органи посадових осіб) і непрямі (коли питання про обрання вирішують не всі громадяни, а обрані ними особи-вибірники, депутати тощо). Прямими виборами обираються нижні або єдині палати парламентів, президенти в президентських і змішаних республіках.
У Австрії Федеральна Рада, як верхня палата парламенту, обирається парламентами земель, обраними громадянами.
Національні (на всій території держави) і регіональні (коли обираються органи суб’єктів федерацій, інших територіальних одиниць, що користуються державною автономією або органів самоврядування великих регіонів) або місцеві (локальні).
Загальні (повні) – обирається увесь склад органу і у них беруть участь усі виборці країни (наприклад, вибори нижньої палати парламенту, президента країни) і часткові (проводяться, коли необхідно поповнити склад парламенту через дострокове вибуття окремих депутатів).
Чергові (проводяться у строки, вказані у конституції чи законі, або у зв’язку із закінченням повноважень парламенту, президента) і позачергові або дострокові.
Повторні (проводяться, коли вибори визнані такими, що не відбулися або є нечинними).
Чинні (проводяться згідно з виборчим законодавством)
Стадії виборчого процесу.
Призначення виборів. Ця стадія полягає у визначенні дати голосування. Зазвичай вибори оголошуються актом (указом) глави держави. Конкретний термін або зазначається в акті, або встановлюється конституцією.
Утворенню виборчих округів і дільниць.
Формування виборчих органів.
Реєстрація виборців і складання виборчих списків.
Висування та реєстрація кандидатів.
Передвиборча агітація.
Голосування.
Підрахунок голосів.
Реєстрація обраних осіб і опублікування результатів виборів.
Види виборчих систем та їхня характеристика.
Виборча система – це система суспільних відносин, пов’язаних з формуванням складу представницьких органів через вибори.
Найпоширенішими виборчими системами є: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна. В її основу покладено принцип більшості: обраним є кандидат по виборчому округу, який одержав більшість голосів виборців. Велика Британія, Франція, США.
Розрізняють мажоритарні системи відносної (10% - 5 чоловік, 9% -1, 11 % - один чоловік), абсолютної (50% + 1 голос) та кваліфікованої більшості (встановлюється певний відсоток голосів, який повинен зібрати кандидат).
Пропорційна виборча система – це голосування за списки кандидатів від політичних партій або інших політичних сил і розподіл місць у парламенті.
Змішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної та пропорційної виборчих систем. Існує два варіанти чи різновиди змішаної системи: лінійне змішування (50 на 50: Німеччина, Литва, Грузія, Словенія) та структурне змішування (одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша – за пропорційною: Австрія, Італія, Польща)