- •«Конституційне право зарубіжних країн
- •Предмет та метод конституційного права зарубіжних країн.
- •Система конституційного права.
- •Конституційно-правові норми: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правові інститути: поняття та види.
- •Принципи конституційного права.
- •Конституційно-правові відносини: поняття, ознаки, види.
- •Класифікація систем конституційного права.
- •Джерела конституційного права.
- •Закон як джерело конституційного права.
- •Поняття і ознаки конституцій.
- •Дія конституцій.
- •Форма конституцій.
- •Структура, мова і стиль конституцій.
- •Порядок розроблення та ухвалення конституцій.
- •Зміна та відміна конституцій.
- •Класифікація конституцій.
- •Функції конституцій.
- •Конституційний контроль: поняття, об’єкти та суб’єкти.
- •Види та стадії конституційного контролю.
- •Основні моделі конституційного контролю.
- •Поняття держави як конституційно-правового інституту.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Поняття і види монархії.
- •Поняття і види республіки.
- •Особливі форми правління.
- •Обмежена монархія: суб’єкти та класифікація.
- •Основні риси президентської республіки.
- •Основні риси парламентської республіки.
- •Види державно-територіального устрою, їхня характеристика.
- •Унітарна держава: поняття та особливості.
- •Федерація: поняття та види.
- •Порядок розмежування повноважень федерації і її суб’єктів.
- •Конфедерація: поняття та основні риси.
- •Складні форми територіального устрою, їхня характеристика.
- •Статус автономії у державі.
- •Конституційно-правові засади суспільного ладу.
- •Політична система і її елементи.
- •Партійні системи: поняття і класифікація.
- •Політичний режим та його види.
- •Права людини і громадянина: поняття та види.
- •Громадянство: поняття, підстави набуття і припинення.
- •Правовий статус осіб без громадянства, іноземних громадян та осіб з подвійним громадянством.
- •Поняття виборів та його види.
- •Стадії виборчого процесу.
- •Види виборчих систем та їхня характеристика.
- •Конституційно-правове регулювання організації і проведення референдумів.
- •Вищі політичні інститути держави.
- •Конституційно-правовий статус глави держави.
- •Порядок формування і діяльність президента.
- •Статус монарха як глави держави.
- •Компетенція глави держави.
- •Парламент: порядок формування і діяльності.
- •Внутрішня організація роботи парламенту.
- •Компетенція парламенту.
- •Статус депутата.
- •Конституційно-правовий статус уряду.
- •Порядок формування і відповідальності уряду.
- •Компетенція уряду.
- •Конституційно-правовий статус судової влади.
- •Моделі судових систем у зарубіжних країнах.
- •Місцеве управління і місцеве самоуправління.
- •Основні моделі організації публічної влади на місцях.
Основні моделі конституційного контролю.
Американська система конституційного контролю.
У цій системі неконституційність законів та інших актів перевіряють суди загальної юрисдикції, розглядаючи конкретні справи (конкретний наступний контроль).
Якщо суд визнає, що закон неконституційний і справа дійде до Верховного суду, рішення останнього у питанні про конституційність закону є обов'язковим для всіх судів. Неконституцінний закон втрачає судовий захист і юридичну силу (США, Аргентина, Японія).
У деяких країнах контроль здійснює лише верховний суд.
Європейська система конституційного контролю.
Передбачає заснування спеціальних судових або квазісудових органів конституційного контролю: Конституційний суд в Італії, Конституційний трибунал у Польщі, Конституційна рада, Федеральний конституційний суд у Німеччині.
Поняття держави як конституційно-правового інституту.
Держава (як конституційно-правовий інститут) - це сукупність органів влади, які діють у масштабі всієї країни, суб'єкта федерації чи автономного утворення, разом з виборчим корпусом названих вище територіальних одиниць.
Інакше - під державою як суб'єктом конституційного права розуміють державні, точніше державоподібні утворення (хоча суб'єкти федерації, автономні утворення - державами у повному розумінні цього слова не можуть бути).
Примусовий характер влади держави відрізняє її від інших політичних інститутів, робить її основою політичної системи. Свою роль в політичній системі держава виконує через певні функції: політичну; економічну; соціальну; ідеологічну.
Поняття і класифікація форм правління.
Форма правління – це той елемент форми держави, який характеризує організацію, правовий статус верховних органів влади держави (передусім її глави), принципи взаємовідносин між ними, участь громадян у їх формуванні.
Розрізняють дві основні форми правління зарубіжних держав – монархію і республіку.
Першим, хто запропонував такий поділ форм правління був відомий італійський мислитель Н. Макіавеллі.
Відмінності пов’язані насамперед із статусом глави держави. У монархії глава держави – король, султан, цар тощо, - по життєвий і спадковий, в республіці – обраний лише на певний термін (одноосібний президент або, що буває рідко, колегіальний глава держави).
Поняття і види монархії.
Монархія – це така форма правління, де глава держави – монарх (імператор, король, султан, цар) володіє особливим правовим статусом: його повноваження мають первинний, не похідний від будь-якої іншої влади характер; він набуває свою посаду за власним правом спорідненості чи спадщини безстроково.
Залежно від того, які повноваження має монарх, розрізняють абсолютні (необмежені) і конституційні (обмежені) монархії.
Абсолютна монархія характеризується відсутністю будь-яких представницьких установ, зосередженням всієї державної влади у руках монарха (Оман, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн).
Для конституційної монархії характерним є те, що повноваження монарха як глави держави обмежені конституційними нормами. Залежно від того, який ступінь такого обмеження, розрізняють дуалістичну і парламентарну монархії.
Дуалістична – поділ влади монарха з парламентом, де влада монарха явно переважає. Йорданія, Кувейт, Морокко.
Парламентарна монархія. Характеризується тим, що монарх не володіє реальними повноваженнями з управління державою. Його повноваження в основному мають представницький характер. Великобританія, Японія, Нідерланди, Швеція, Канада, Австралія.