- •«Конституційне право зарубіжних країн
- •Предмет та метод конституційного права зарубіжних країн.
- •Система конституційного права.
- •Конституційно-правові норми: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правові інститути: поняття та види.
- •Принципи конституційного права.
- •Конституційно-правові відносини: поняття, ознаки, види.
- •Класифікація систем конституційного права.
- •Джерела конституційного права.
- •Закон як джерело конституційного права.
- •Поняття і ознаки конституцій.
- •Дія конституцій.
- •Форма конституцій.
- •Структура, мова і стиль конституцій.
- •Порядок розроблення та ухвалення конституцій.
- •Зміна та відміна конституцій.
- •Класифікація конституцій.
- •Функції конституцій.
- •Конституційний контроль: поняття, об’єкти та суб’єкти.
- •Види та стадії конституційного контролю.
- •Основні моделі конституційного контролю.
- •Поняття держави як конституційно-правового інституту.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Поняття і види монархії.
- •Поняття і види республіки.
- •Особливі форми правління.
- •Обмежена монархія: суб’єкти та класифікація.
- •Основні риси президентської республіки.
- •Основні риси парламентської республіки.
- •Види державно-територіального устрою, їхня характеристика.
- •Унітарна держава: поняття та особливості.
- •Федерація: поняття та види.
- •Порядок розмежування повноважень федерації і її суб’єктів.
- •Конфедерація: поняття та основні риси.
- •Складні форми територіального устрою, їхня характеристика.
- •Статус автономії у державі.
- •Конституційно-правові засади суспільного ладу.
- •Політична система і її елементи.
- •Партійні системи: поняття і класифікація.
- •Політичний режим та його види.
- •Права людини і громадянина: поняття та види.
- •Громадянство: поняття, підстави набуття і припинення.
- •Правовий статус осіб без громадянства, іноземних громадян та осіб з подвійним громадянством.
- •Поняття виборів та його види.
- •Стадії виборчого процесу.
- •Види виборчих систем та їхня характеристика.
- •Конституційно-правове регулювання організації і проведення референдумів.
- •Вищі політичні інститути держави.
- •Конституційно-правовий статус глави держави.
- •Порядок формування і діяльність президента.
- •Статус монарха як глави держави.
- •Компетенція глави держави.
- •Парламент: порядок формування і діяльності.
- •Внутрішня організація роботи парламенту.
- •Компетенція парламенту.
- •Статус депутата.
- •Конституційно-правовий статус уряду.
- •Порядок формування і відповідальності уряду.
- •Компетенція уряду.
- •Конституційно-правовий статус судової влади.
- •Моделі судових систем у зарубіжних країнах.
- •Місцеве управління і місцеве самоуправління.
- •Основні моделі організації публічної влади на місцях.
Громадянство: поняття, підстави набуття і припинення.
Права особи значною мірою залежать від того, є вона громадянином держави чи ні. Під громадянством потрібно розуміти постійний правовий зв'язок особи та держави, що проявляється в їхніх взаємних правах і обов’язках. Такий зв'язок виникає, зазвичай, з народженням людини та зберігається протягом усього її життя.
Термін підданство застосовується лише в монархічних державах.
Громадянство – правовий зв'язок між фізичною особою та державою, що проявляється у їхніх взаємних правах і обов’язках.
Прийняття до громадянства, визначається як натуралізація, полягає у наданні органами державної влади країни громадянства заінтересованій особі на її прохання.
Підстави набуття громадянства: визнання і дотримання конституції і законів країни, громадянства якої та чи та особа хоче набути; безперервне проживання особи на законних підставах на території тієї країни, громадянство якої вона хоче набути; знання мови країни перебування; наявність у особи законних джерел для існування; бути психічно здоровим і не мати деяких хвороб (наприклад, СНІДу), не бути зареєстрованим як терорист, у деяких арабських країнах (Кувейт, Саудівська Аравія) громадянство може бути надане тільки мусульманам; законодавство про громадянство деяких африканських країн, вимагає дотримання місцевих звичаїв.
Припинення громадянства – це припинення постійного правового зв’язку особи з державою, що полягав у їхніх взаємних правах і обов’язках.
Громадянство припиняється внаслідок таких причин, як: відмовлення від громадянства (вихід із громадянства); втрати громадянства; позбавлення громадянства; оптації іншого громадянства; за іншими обставинами, передбаченими міжнародними договорами.
У більшості країн прийнята дозвільна процедура виходу з громадянства. Заяву розглядають компетентні органи. У деяких країнах (США, Великобританія) діє принцип вільного виходу з громадянства.
Втрата громадянства як особливий випадок його припинення існує і має автоматичний характер у разі здійснення особою певних заборонених дій і зокрема вступу особи на військову службу іноземної держави, отримання громадянства шляхом подання неправдивих відомостей.
Позбавлення громадянства здійснюється уповноваженими на це органами держави супроти волі особи як санкція по відношенню до неї, через її недозволену поведінку.
Правовий статус осіб без громадянства, іноземних громадян та осіб з подвійним громадянством.
Особи без громадянства (апатриди) – це особи, які позбавлені громадянства за власним бажанням чи за рішенням компетентних державних установ і не набули громадянства іншої країни. Конвенція про скорочення без громадянства (1961 року) набула чинності з 1975 року зобов’язує держави сприяти скороченню без громадянства, заохоченню громадянства особами, котрі не мають ніякого громадянства.
Іноземцями визнаються особи, які не мають громадянства тієї держави, на території якої вони перебувають, але мають докази громадянства іншої держави. Правовий статус іноземних громадян регулюється законодавством країни, на території якої вони перебувають, та міжнародними угодами.
Подвійне громадянство (особа одночасно має громадянство двох або більше країн) виникає внаслідок: народження дитини в країні, де діє принцип «права грунту» (Аргентина, Бразилія, Чилі) від батьків, які мають громадянство держави за принципом «права крові» (Велика Британія, Росія, Україна); натуралізації, якщо законодавство країни, громадянство якої набуває індивід, не вимагає відмови від попереднього (Іспанія, Ізраїль); шлюбу жінки з іноземцем, якщо законодавство країни дружини зберігає за нею громадянство, а законодавство країни чоловіка надає їй власне громадянство.