Удобрення картоплі

Високоефективним органічним добривом є гній. Він містить усі необхідні для рослин елементи живлення, а також велику кількість мікроорганізмів біологічно активних речовин. Органічні добрива необхідно висипати тільки з осені у розрахунку 50-60 тонн на 1 га під зяблеву оранку. Нестачу органічних добрив можна частково компенсувати сидератами. Для цього рекомендується використовувати орний ріпак, олійну редьку, гірчицю білу та люпин. Приорювання сидератів може замінити близько 35-40 тонн/га гною та покращити фізичні властивості ґрунту Основну кількість азоту, фосфору та калію рослини засвоюють від фази сходів до бутонізації, увіспіння (в червні - липні). У цей час відбувається найбільший приріст підземної маси. При внесенні лише органічних добрив, внаслідок повільної мінералізації гною, рослини на початку росту і розвитку можуть відчувати нестачу в окремих елементах живлення. Тому під картоплю, особливо сорти ранньої групи, потрібно внести, крім органічних, ще й мінеральні добрива з розрахунку 5-6 ц/га нітроамофоски .

Підготовка бульб до садіння Терміни та способи садіння

Після зимового зберігання бульби необхідно перебрати, видалити ушкоджені та гнилі. Краще висаджувати бульби цілими, вагою 50-80 грам. При нестачі садівного матеріалу або розмноженні дефіцитних сортів бульби, можна розрізати на половини, при чому від верхівки до пуповини. Бульби необхідно розрізати за 5-6 днів перед садінням, щоб на місці зрізу утворилася шкірочка. Частинки різаних бульб бажано обробити попелом з розрахунку 500-600 грам попелу на 1ц картоплі, оскільки він містить мікроелементи і дезинфікуючі речовини, які сприяють швидкому загноюванню розрізів. Для ранньої вигонки насінні бульби починають пророщувати за 25-З0 днів до садіння в опалювальних і освітлених приміщеннях. Температуру підтримують протягом 6-7 днів на рівні 20° С з таким розрахунком, щоб довжина паростків перед садінням становила не більше 2 см. Легше пророщувати бульби в ящиках при постійній температурі 12-15° С протягом ЗО днів. Оптимальними строками садіння картоплі вважають час, коли грунт на глибині 10 см прогрівається до 6-8 °С. В умовах Передкарпаття це приблизно друга - третя декада квітня.

На присадибних ділянках, городах і дачах застосовують різноманітні способи і густоту садіння картоплі. Найбільш ефективним в індивідуальному секторі є садіння в гребені. Відстань між гребенями повинна бути не менше 60 см, густота стояння кущів – 50-55 тис. шт.. на 1 га, при відстані між картоплинами не менше 20-25 см, глибина садіння 6-8 см.

Догляд за рослинами

Догляд за рослинами картоплі передбачає створення сприятливого водно – повітряного режимів, а також знищення бур’янів та хвороб. Значної шкоди молодим рослинам картоплі завдають бур’яни. Вони проростають швидше ніж бульби , споживаючи велику кількість вологи та поживних речовин. На ділянках де висаджують бульби , на 6-7 день після садіння слід провести механічне розпушення міжрядь і гребенів за допомогою просапних культиваторів ,щоб знищити бур’яни у фазі так званої білої ниточки і якісно розпушити ґрунт. Для боротьби з бур’янами можна застосовувати гербіциди. Перед появою сходів на поверхню поля вносять зенкер - 70%(0,5- 1,5 кг/га) чи стомп33%. У зв’язку з тим, що дія гербіциду полягає в утворенні плівки на поверхні ґрунту, після внесення гербіциду не бажано проводити механічні обробітки. Із шкідників найбільшої шкоди картоплі завдає колорадський жук , з хвороб – фітофтороз. Боротьба з хворобами та шкідниками (знищення дерев, підвищення врожайності, поліпшення якості картоплі). Одна личинка колорадського жука за 3 дні може знищити до 40 кв. см листкової поверхні. Знищення 10-15% листкової поверхні у рослин картоплі призводить до зниження врожайності бульб на 18-35%. Для боротьби з колорадським жуком використовують біологічні та хімічні методи. З біологічних препаратів для боротьби з колорадським жуком рекомендують використовувати фітоверм 0,2% к.е. (0,3-0,4л/га) проти 1-3 поколінь личинок. З хімічних препаратів на присадибних ділянках , дачах і городах дозволено використовувати фастак 10%( 6 мл препарату), аріво25%- 4,5 мл, децис 2,5%- 6 мл, карате 5%,регент 50- 60 мл на 30 л води з розрахунку 10 сотих.

У фермерських господарствах, де картоплю вирощують на більших площах, для боротьби з колорадським жуком, можна використовувати такі інсектициди: фастак,10%к.е. (0,07-0,1 л/га), децис, 2,5% (0,1-0,15 л/га), карате, 5% к.е. (0,1 л/ га), шерпа, 25% к.е. (0,1-1.16 л/га) та регент, 80 в.г. (0,020-0,025 кг/га).

Серед хвороб картоплі і найбільш поширений, і небезпечний фітофтороз. При ураженні вегетативної маси більш, як на 75% врожайність знищується на 50% і більше, а товарність бульб - в двічі. В останні роки крім традиційної, листової, значного поширення набула стеблова форма фітофторозу, яка призводить до ще більш втрат. Листкова форма фітофторозу інтенсивно розвивається в період змикання рядків картоплі при високій вологості повітря і температурі 20-21 °С. При ураженні хворобою на краях листків нижнього ярусу з'являються сірувате - білі масні плями, пізніше листки чорніють, звисають до низу, у вологу погоду, зогнивають та відпадають. Стеблова форма фітофторозу уражає рослини, раніше, ніж листкова. На стеблах з'являються, темні плями або смуги. Уражені тканини висихають. Для боротьби з фітофторозом використовують препарати контактної дії, дотримуючись оптимальних строків обприскування та норм витрати препаратів .Перший обробіток посівів картоплі проти фітофторозу, рекомендується проводити на посівах картоплі профілактично, до появи плям фітофторозу на рослині - в період змикання бадилля в рядках - одним із контактних препаратів: дімаком М- 45, 80% з.п. (1,2-1,6 кг/га) полікарбоцином, 80% з.п. (2,4 кг/га) або 1% розчином бордосокої рідини.

Через 6-7 днів необхідно обприскувати препаратами системно - контактної дії з інтервалом 10-14 днів (3-4 обробки за сезон.). В країнах Західної Європи обробіток рослин від фітофторозу проводять обов’язково препаратом системно-контактної дії, тільки в цей час відбувається інтенсивне проростання вегетативної маси картоплі. Після змикання бадилля в рядках обприскують контактними препаратами. Із системно – контактних препаратів найбільш ефективними проти фітофторозу є акробат МЦ 69%- кг/га та ридоміл МЦ 72% з.п. –2,5 кг/га. Норма витрати робочої рідини при оприскуванні на площі 1 га – 300- 400 л води.