Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_1-17_Osnovi_s-g_2 (1).doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3. Класифікація сівозмін

Сівозміни поділяють на три типи:

  • польові

  • кормові

  • спеціальні

У польових сівозмінах більше половини сівозмінної площі відводять під зернові, картоплю й технічні культури.

Кормовими сівозмінами називають такі, які більше половини посівної площі відводять для вирощування кормових культур.

Спеціальні сівозміни – запроваджуються для культур як і з тих чи інших причин.

Залежно від призначення спеціальні сівозміни поділяються на овочеві, ґрунтозахисні, рисові, а також сівозміни для вирощування технічних культур – конопель, тютюну, люцерни.

4. Запровадження сівозмін та їх освоєння.

Складання проекту сівозміни, розрахованими на багато років, - дуже відповідальна справа, і допущені при цьому найменші помилки, можуть негативно позначитися на розвитку господарства. Тому при розробленні сівозміни не можна допускати будь-якого шаблону.

При складанні проекту сівозміни в господарстві потрібно:

  1. Точно обчислити розмір земельної площі господарства, зазначивши окремі угіддя (орні землі, луки) для чого потрібно провести землевпорядні роботи, обстеження полів, меліоративні дослідження.

  2. Визначити загальну потребу у продуктах рослинництва від потреб господарства.

  3. Встановити набір культур та розмір посівних площ під окремі культури.

  4. Розв’язати питання про кількість сівозмін у господарстві та розподілити культури між окремими сівозмінами.

  5. Розв’язати питання про кількість полів у кожній сівозміні і розробити конкретну схему чергування.

  6. Розробити систему обробітку ґрунту і план внесення добрив для кожного поля сівозміни.

  7. Оформити сівозміну та завести відповідну документацію, в тому числі й книги історії їх полів.

Усі заходи щодо складання сівозмін є відповідними системами обробітку ґрунту і удобрення та перенесення затвердженого проекту в натуру, тобто нарізання полів на території, являє собою запровадження сівозмін, а складання і здійснення плану переходу – освоєння сівозмін.

Лекція № 4. Тема: Обробіток ґрунту. Наукові основи обробітку ґрунту.

  1. Значення та завдання обробітку ґрунту.

  2. Технологічні процеси по обробітку ґрунту.

  3. Обробіток ґрунту під ярі культури.

  4. Система обробітку ґрунту під озимі культури.

  5. Протиерозійний обробіток ґрунту.

  6. Мінімалізація обробітку ґрунту.

Література:

  1. Землеробство. С. С. Рубін. – К. : Вища школа., 1980 , с.183 – 443.

  2. Основи агрохімії. Г.В. Бадіна . – Л.: Агропромвидав., 1988 , с.119 – 182.

  3. Довідник агронома. Л.Л. Зіневич. - К.: Урожай, 1986, с. 48 – 54

1. Значення та завдання обробітку ґрунту.

Система обробітку ґрунту – це сукупність заходів обробітку ґрунту в певній послідовності для забезпечення найкращих умов росту рослин і одержання високих урожаїв у даних. конкретних кліматичних умовах.

Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства – це створення оптимальних умов для росту і розвитку с/г культур, підвищення родючості земель і ефективний захист їх від ерозії.

За допомогою обробітку забезпечується необхідне розпушування ґрунту з перевертанням або без перевертання оброблювального шару, перемішування і ущільнювання його, загортання добрив і післяжнивних решток.

Обробіток ґрунту поліпшує агрофізичні властивості ґрунту, водний, повітряний і тепловий режими, регулює біологічні та хімічні процеси в оброблювальному шарі, підтримує необхідний санітарний стан.

На обробіток припадає близько 40% енергетичних і 25% трудових затрат загального обсягу робіт. Тому зайві його прийоми підвищують собівартість рослинної продукції.

Для створення оптимальних умов росту і розвитку с/г культур в сівозмінних ґрунтово-кліматичних зонах застосовують диференційований обробіток ґрунту залежно від його властивостей, окультурення, попередників, забур'яненості тощо.

Правильно поєднують глибокий, звичайний та поверхневий обробіток. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружного його проростання.

В останні роки все більшого поширення набуває мінімалізація обробітку ґрунту, при якій різко зменшується механічний вплив на ґрунт та енергетичні затрати. Для цього зменшують (періодично) глибину та кількість прийомів обробітку, поєднують виконання кількох технологічних операцій в одному робочому процесі, методи боротьби з бур'янами.

Ефективний спосіб мінімалізації обробітку ґрунту – застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька операцій за один прохід, наприклад, оранку і передпосівний обробіток; передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив, гербіцидів, тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]