3.3. Роль повітряного і поживного режимів у житті рослин.

Повітря для рослин є джерелом вуглекислого газу, а він в свою чергу – джерелом вуглецю для утворення органічних сполук в рослинах при фотосинтезі і кисню для дихання.

Рослини поглинають кисень всією поверхнею, тому він необхідний і в атмосферному, і в ґрунтовому повітрі. Кисень потрібен рослині протягом всієї життєдіяльності. Наприклад, насіння залите водою, набухає, але не проростає до тих пір, поки не буде кисню до зародка.

Під товстим шаром снігу, взимку, або при вмерзанні в льодову кірку, чи затоплені посівів рослини використовують кисень швидше, ніж вбирають його з повітря. Порушується режим дихання і рослина гине від випрівання чи вимокання.

Рослині потрібна велика кількість СО₂. Щоб отримати одну тону зерна озимої пшениці, одну тону соломи, або 50 т зеленої маси трави, кожен гектар посівів повинен засвоїти 20 т вуглекислого газу, а для утворення 40 т бульб картоплі – не менше 30 т СО₂.

Повітря служить для рослин і джерелом азоту. Всі рослини використовують азот, який потрапляє в ґрунт з опадами. Зернобобові культури завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями споживають азот з повітря, який потім з рослинними рештками залишається в ґрунті.

Елементи мінерального живлення (ґрунт).

Умовно розрізняють живлення світлом і вуглекислим газом (фотосинтез) та ґрунтове ( кореневе живлення).

Елементи, вміст яких в рослинах становить від самих частинок процента до декількох процентів, називаються мікроелементами ( азот, фосфор, калій, кальцій, кисень, вуглець, водень, водень, сірка, залізо, магній).

Мікроелементи рослин містяться в невизначених кількостях від тисячних до стотисячних часток процента ( марганець, бор, молібден, мідь, цинк, ванадій, кобальт, йод).

В рослинах є також ультра елементи, вміст яких у рослинах становить від 10 ^–6 – 10^-12 (рубідій, цезій, селен, срібло, ртуть). Для життєдіяльності рослини засвоюють більше 70 хімічних елементів, кожен з яких використовується в певних фізіологічних процесах.

Азот бере участь в процесі росту. Він входить в склад всіх амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ліпідів та інших сполук. Основним природним джерелом надходження в ґрунт азоту є рослинні залишки, азот фіксуючі мікроорганізми і в невеликих кількостях атмосферні опади.

Конюшина за нормальних умов нагромаджує до 159 - 160 кг азоту, а люцерна - 300 кг, квасоля – 70 кг, горох – 60 кг.

За достатнього постачання азотом рослини мають темно-зелений колір, формують високий врожай. А за нестачі азоту в ґрунті рослини жовто-зелені, відстають в рості, в них зменшується вміст білка.

Фосфор входить в склад ядерних білків, нуклеопротеїдів, а також нуклеїнових кислот, ліпідів. Він прискорює дозрівання рослин. В наслідок нестачі фосфору в ґрунті затримується ріст і розвиток рослин, особливо в молодому віці.

Калій сприяє пересуванню вуглеводів із листків в інші органи. За нестачі калію понижується тургор в клітинах, знижується стійкість рослин до несприятливих умов.

Всі елементи живлення, крім вуглецю, рослини в основному поглинають з ґрунту.