Заходи боротьби з шкідниками.

Основні заходи боротьби з даними шкідниками - це знищення бур'янів з родини хрестоцвітих, капустяних, якісна підготовка грунту, сівба в оптимальні строки та хімічні обробки посівів рекомендованими препаратами.

Особливо добре зарекомендував себе препарат Бі-58. При виявленні на сходах ріпаку хрестоцвітих блішок (5 особин на 1 метр квадратний) застосовують інсектициди: децис, 25% (0,3л/га), фастак, 10% (0,15 л/га).

У фазі 2-4 листків проти ріпакового пильщика (2 особини- на 1 метр квадратний) ріпакового листоїда (3 особини на 1 м2), капустяного білана (2 особини на 1 м2), стеблового прихованохоботника (3 особи на 1 м2) обробляють: децисом, 25% (0,3 л/га), суміцидином, 25% (0,3 л/га).

Наприкінці бутонізації, не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю проти капустяної попелиці, стеблового та посівного прихованохоботників та ріпакового квіткоїда (5-6 осіб на 1 рослину) застосовують: децис 2,-5% (0,3 л/г), золон 35% (1,5 л/га), карате (0,1-0,15 л/га), суміцидин (0,3 л/га), фастак (0,1-0,15 л/га).

Хвороби ріпаку та заходи боротьби з ними

У системі важливих заходів при вирощуванні ріпаку велике значення мають вчасно виявлені хвороби та боротьба з ними, серед яких найпоширенішими і такими, що завдають шкоди є: чорна ніжка, фомоз, переноспороз, біла гниль, сіра гниль, альтернаріоз, бактеріоз коренів.

Чорна ніжка. Хвороба появляється в період сходів і характеризується наявністю чорної гнилі біля кореневої шийки. Гниль швидко поширюється на корінь, викликає припинення росту. Сім'ядолі та листки уражених рослин жовтіють і засихають, що призводить до їх загибелі. Збудником хвороби є гриб та бактерії, які знаходяться в грунті та на насінні. Стимулює розвиток хвороби ґрунтова кірка.

Сіра гниль (фомоз). Уражає як сходи, так і дорослі рослини. На сходах частина стебла чорніє, а пізніше висихає, що спричиняє загибель рослини. На стеблах дорослих рослин (в нижній частині) утворюються сухі сірі плями, Рослини значно відстають в рості та розвитку, хвороба проявляється і на стручках.

Бактеріоз коренів. Хвороба починає розвиватись ще з осені утворюється порожнина з наступним побурінням серцевини, в середині кореневої шийки та корінців. Навесні така коренева система ослизнюється і загниває. Розетка листків легко відривається. Уражені рослини здебільшого гинуть. Стимулюючим фактором у розвитку хвороби є значні коливання температури у ранньовесняний період, що досить характерно для умов західного регіону. Посіви, уражені бактеріозом, характеризуються низькою зимостійкістю.

Альтернаріоз. Хвороба проявляється у вигляді бурої плямистості на стеблах, а особливо на стручках - під час їх утворення та дозрівання у вологу погоду. Пізніше в місцях плям з'являється чорний густий наліт. Сильне ураження хворобою викликає передчасне дозрівання: стручки розтріскуються й утворюється недорозвинуте насіння.

Збудники у вигляді конідій та грибниць зберігаються на рослинних рештках, бур'янах родини капустяних, у ґрунті і на насінні.

Кила. Хвороба зустрічається рідко, основним носієм її збудника є заражений грунт. Хворі рослини мають блідо зелений колір, а при сирій погоді наче облиті окропом. Вони легко вимикаються з ґрунту, а на коріннях з'являються нарости, в яких знаходяться збудники у вигляді спор. Спори протягом 4-5 років залишаються життєздатними. Стимулює розвиток хвороби кислий грунт з важким механічним складом.