3. Загальні вимоги культурних рослин до факторів зовнішнього середовища.

3.1 Тепловий режим і методи його регулювання у різних грунтово-кліматичних зонах.

Всі фізіологічні і біологічні процеси в рослинних організмах активно відбуваються тільки при плюсових температурах. Потреба в теплі різних рослин, і навіть, в однієї рослини в різні фази росту і розвитку існують свої мінімальні, оптимальні та максимальні температури.

Наприклад, оптимальною температурою для проростання насіння ячменю є - 20⁰ С, кукурудзи 32-35⁰ С, гарбузів, огірків – 33⁰ С.

За вимогами до тепла польові культури умовно поділяють на холодостійкі, середньо холодостійкі та теплолюбові.

У холодостійких рослин мінімальна температура проростання насіння 0-2⁰С (жито, просо, соя, квасоля, рис).Теплолюбові культури при температурі нижче 0⁰С гинуть.

Кожна культура для завершення повного циклу розвитку повинна протягом вегетаційного періоду одержати певну суму фізіологічно-активних температур.

Для кожної культури існує свій температурний поріг фізіологічної активності. Для ячменю сума фізіологічно-активних температур повинна становити 1700-2100⁰ с, для цукрових буряків – 2400-3700, рису – до 4000⁰С.Якщо сума температур недостатня культура не достигає. Для росту кореневої системи потрібні більш низькі оптимальні температури, ніж для росту надземної маси рослин. Проте різниця повинна бути занадто великою.

При високих температурах коренева система розвивається слабо, рослина не може ефективно використати воду і поживні речовини з нижніх шарів. Настає параліч продихів листка і вони безконтрольно випаровують вологу. Особливо шкідливими є підвищення температури за одночасної нестачі вологи (засуха). Пошкодження рослини, викликане високими температурами і засухою називається – запалом. При запалі зернових культур зерно формується щуплим і врожайність різко знижується.

Тепловий режим в польових умовах можна регулювати різними заходами: полезахисними смугами, лісонасадженнями, способами і строками сівби, осушенням і зрошенням, димовими засівами. В умовах закритого ґрунту процеси регулювання температурного режиму автоматизують з допомогою лампи розжарювання та калориферів.

3.2 Вплив світла на ріст і розвиток с/г культур і якість врожаю

У житті рослини світло відіграє важливу роль. Воно є джерелом енергії для фотосинтезу. Життя зелених рослин без світла не можливе. Тільки не зелені рослини ( бактерії та гриби) можуть жити без світла.

Залежно від вимог до інтенсивності освітлення рослини поділяються на світлолюбні, тіньолюбні та тіневитривалі.

Світлолюбні рослини не переносять затінення. До них належать всі польові культури, сосна, дуб та інші. При недостатньому освітлені у цих рослин порушується процеси росту і розвитку, слабо розвиваються механічні тканини, рослини витягуються і вилягають. У с/г культур при цьому зменшується врожайність і погіршується якість продукції: у бульб картоплі зменшується вміст крохмалю, а в зерні пшениці – білка, в коренеплодах буряків цукру.

Світловий режим польових культур регулюють встановленням правильних норм висіву, способом сівби, своєчасним проріджуванням рослин, зменшенням бур’янів.

Велике значення має розміщення рядків відносно сторін світу. Встановлено, що при напрямку рядків з півночі на південь врожайність зернових культур більша на 0,2-0,3 т/га.

У процесі історичного розвитку рослини пристосувалися до певної тривалості сонячного освітлення протягом доби. Залежно від цього розрізняють рослини короткого ( кукурудза, просо, тютюн) і довгого (овес, льон) дня.

При зміні тривалості дня подовжується вегетаційний період рослин, затримується утворення плодів і насіння.