6. Мінімалізація обробітку грунту

Є чимало наукових даних про можливість зменшення кількості заходів механічного обробітку грунту (мінімальний обробіток) і навіть пропозиції майже повну відмову від цього заходу (нульовий обробіток грунту).

При звичайному обробітку грунту створюється сприятливі умови для росту рослин, оскільки збільшується пористість грунту, насамперед некапілярна, а завдяки цьому поліпшується водно-поживний і повітряний режими грунту.

Під час обробітку (звичайного) знищуються бур’яни, шкідники, нерідко і збудники хворіб рослин. Але надмірний механічний обробіток грунту може завдати шкоди, а саме:

1. прискорюється небажаний процес розкладу гумусу і збіднення грунту на ньому;

2. збільшується втрати поживних речовин;

3. розмножується структурні частинки грунту, а внаслідок цього зростає загроза водної та вітрової ерозії;

4. після проходу тракторів та інших машин грунт ущільнюється, внаслідок чого погіршується його аерація та водопроникність.

Ось чому виникла давно думка про доцільність впровадження такої системи обробітку грунту, яка забезпечила б зниження енергетичних витрат шляхом зменшення глибини і кількості заходів обробітку грунту та поєднання кількох операцій в одному агрегаті, тобто системи, яка дістала назву мінімалізація обробітку грунту.

Сприятливі умови для впровадження системи мінімалізації обробітку грунту склалися тепер, коли для боротьби з бурянами широко використовуються гербіциди, а основним завданням обробітку в зв’язку з цим стало поліпшення будови грунту, тобто співвідношення між об’ємами твердої фази і проміжків (пористість), від чого залежить рух в грунті вологи та повітря і, як результатом, забезпечення рослин вологою, повітрям та поживними речовинами.

Основні вимоги мінімалізації грунту такі:

1.Скорочення заходів при передпосівному та міжрядковому обробітках. Наприклад, при використанні гербіцидів можна значно зменшити кількість міжрядкових обробітків (розпушувань) або навіть обійтися без них.

2.Зменшення кількості проходів машинно-тракторних агрегатів на полі завдяки використанню широкозахватних машин і комбінованих агрегатів. Так, уже тепер складають агрегати, які за один прохід виконують такі роботи: вносять добрива і гербіциди, здійснюють передпосівне розпушування грунту, коткування і сівбу.

3. Використання для обробітку грунту більш удосконалених знарядь. Якщо, наприклад, передпосівний обробіток можна провести фрезою, це дасть змогу замінити весняне переорювання зябу, передпосівну культивацію і боронування.

Слід пам’ятати, що при мінімальному обробітку грунту не можна допускати шаблону. Обов’язково треба враховувати особливості рослини, властивості грунтів тощо.

Лекція №5. Тема: Насіння і сівба.

1. Сорт як засіб сільськогосподарського виробництва.

2. Сортові та посівні якості насіння.

3. Підготовка насіння до сівби.

4. Сівба сільськогосподарських культур.

Література:

1.Основи землеробства і тваринництва : Підручник / П.Д. Клименко , О.І. Косенко , В.П. Федоров . –К.: Вища школа , 1991. с. 147 –163.

2. Лихочвор В.В., Петриненко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. – 730 с.

3. Шпек М.П. Основи сільського господарства. Лабораторний практикум. – Львів: Друк ПП Бодлак, 2007 – с.19 –23.