4. Система обробітку ґрунту під озимі культури.

Обробіток чорного пару здебільшого складається з одного-двох лущень і оранки або розпушення без обертання скиби. Чорноземи і каштанові ґрунти обробляють на глибину 20-25 см, а поля засмічені коренепаростковими бур'янами – на 27-30 см. На інших ґрунтах глибина обробітку залежить від товщини гумусового горизонту.

Весняний обробіток чорного пару починають із закриття вологи. В міру з'явлення бур'янів і ущільнення ґрунту протягом весняно-літнього періоду в нормальні за зволоженням роки пар 4-5 разів розпушують культиваторами плоско - різальними лапами або лемішними лущильниками без полиць з одночасним боронуванням. Ґрунт обробляють пошарово, починаючи з глибини 10-12 см, а по полях засмічених багаторічними бур'янами – 12- 14 см. Глибину наступних культивацій поступово зменшують.

Обробіток сидеральних парів. У сидеральних парах вирощують бобові або інші культури, зелену масу яких заорюють на добриво. Однією з кращих сидеральних культур є люпин, який забезпечує до 500 ц/ га зеленої маси, збагачує ґрунт на азот. Ґрунт під люпин обробляють так само як під ранні ярі, заорюють його, а потім поле коткують і боронують.

Обробіток зайнятих парів. Озимі культури на зелений корм звільняють поле у другій половині травня, горохо-вівсяні, вико-вівсяні суміші та багаторічні трави - у другій половині червня, кукурудзу на зелений корм залежно від зони – в липні-на початку серпня. Спосіб обробітку зайнятих парів залежить від вологості ґрунту, його забур'яненості та особливостей парозаймаючої культури.

В районах достатнього зволоження поля після рано зібраних парозаймаючих культур (озимі, зернобобові сумішки) орють на глибину 20-22 см. Після багаторічних трав ґрунти орють з передплужниками на 25-30 см.

Після кукурудзи на зелений корм і силос, кращі результати дає поверхневий обробіток ґрунту на 8-10 см.

Обробіток ґрунту після непарових попередників. Значну частину озимих культур висівають після кукурудзи, зібраної у молочно-восковій стиглості, баштанних, озимих і ярих зернових. На відміну від парових попередників, після цих культур залишається порівняно небагато часу для підготовки ґрунту.

Спосіб обробітку ґрунту під озимі після непарових попередників залежить від його стану, погодних умов. В Степу і Лісостепу такі поля в основному обробляють на глибину 8-10 см, дисковими, плоскорізними агрегатами.

Після непарових попередників ґрунт за період вегетації ущільнюється, висушується і засмічується бур'янами. Тому на таких полях перевагу віддають оранці плугами з передплужниками на глибину 18-20 см.

5. Протиерозійний обробіток ґрунту.

Основне завдання обробітку полягає в умовах водневої ерозії – зменшення або повне усунення поверхневого стану, забезпечення кращого проникнення води в ґрунт.

Високу ефективність тут забезпечує оранка впоперек схилу та плоскорізний обробіток в поєднанні з ущільнюванням. На схилах крутизною 3-5 після лущення стерні застосовують оранку з ґрунтопоглиблюванням, гребеневий обробіток ґрунту з допомогою плугів з однією подовженою палицею - лункування.

У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, при якому на поверхні зберігається стерня та інші рештки рослин. Це захищає ґрунт від видування та зберігає вологу.

Поверхневий обробіток ґрунту під озимі культури в умовах вітрової ерозії здійснюють за допомогою протиерозійних культиваторів і голчастих борін.